Випускнa квaліфікaційнa роботa на тему: "Корекція творчого розвитку дітей з вaдaми мовлення в ігровій діяльності"

Використання типових творчих прийомівІноді відкидають запропоновані їм вихователем творчі прийоми, тобто не можуть відразу освоїти новий спосіб діїДитина помічає суперечність, яка виникає в старому сюжеті при появі нового героя, і намагається його вирішити за допомогою запропонованого вихователем прийомуДитина свідомо використовує той творчий прийом, який показав на занятті вихователь, і пробує його застосувати до різних героїв з казокДитина усвідомлено використовує прийом для проектування свого сюжету, при цьому часто називає сам прийом

 

Спрямованість нашого дослідження на психологічні аспекти проблеми творчого розвитку дошкільника вимагає приділити особливе уваги питанням, пов'язаним з формулюванням і використанням критеріїв діагностики проявів даного феномена. Ґрунтуючись на вищевикладеному теоретичному матеріалі, відразу висловимо два міркування. По-перше, структурна складність, функціональна багатозначність і неопрацьованість поняття «Творча позиція» не дають підстав до того, щоб розглядати її розвиток у дошкільників по якомусь єдиному критерію. Представляється необхідною комплексна оцінка проявів творчого розвитку по сукупності заздалегідь виділених ознак (характеристик): мислення, мова, уява, діяльність, поведінка. По-друге, оскільки мова йде саме про розвиток творчої позиції, то кожен критерій повинен бути представлений в певному діапазоні спостережуваних ознак. Це забезпечить можливість розрізнення рівнів творчого розвитку у того або іншого випробовуваного.

В процесі експерименту вихователі і батьки відзначали зміни в поведінці дітей: у спілкуванні з дітьми, варіативність дій, розширення пізнавальних інтересів, способів інших ігрових занять, поява упевненості в собі, ініціативи. Форма опитного листа для батьків приведена в додатку 6. Опишемо докладнішим ті зміни, які ми спостерігали в ході формувального експерименту, і які дають нам можливість віднести їх до різних рівнів творчого розвитку у дошкільника. Спостереження показали, що в ході формувального експерименту з'являються наступні лінії змін при вирішенні суперечливих ситуацій:

-від простого маніпулювання картками із зображеннями героїв – до народження задуму у внутрішньому плані дій;

-від ситуативної мови – до контекстної, інтонаційної розповіді казковій історії; від опису дій героя – до опису його характеру і переживань.

-від фіксації побаченого на картинці – до авторського уявного сюжету (що характеризує формування внутрішнього плану дій і уяви). Розвиток продуктивної уяви йшов поступово, від 1-2 епізодів казки до розгалуженого, складного сюжету.

-від повтору старого сюжету – до свободи його перетворення, що характеризує розвиток мислення взагалі і образного мислення зокрема.

-від повної нездатності складати – до здатності створювати казковий твір з елементами фантастики.

-від відсутності авторського бачення, втручання в стару казку – до творчої позиції, пов'язаної з умінням проектувати для героя події згідно заданому автором характеру.

Представляє інтерес також динаміка використання дошкільниками карток з сюжетами відомих казок і вкладишів з героями: від опори на картки – до відриву від них. Якщо спочатку велика частина дітей для активізації свого мислення потребувала того, щоб узяти в руки вкладиш, розглянути його, покрутити, і тільки потім діти починали щось говорити, то вже до четвертого заняття всі діти активно включалися в процес творчого мислення, тільки поглянувши на пару – карточка–новий герой. Починаючи з сьомого заняття деякі діти приписували незвичайні, іноді навіть фантастичні властивості героям і предметам, зображеним в сюжеті картинки. Це свідчить про розвиток продуктивної уяви і знаково–символічної функції: картки ставали засобом зародження персоною, художній реальності. Діти починали бачити те, чого немає в наочному плані. А до дев'ятого заняття декілька дітей (у різних дитячих садах) вже придумували свої казкові історії про улюблених героїв мультфільмів, малювали для них продовження. Таким чином, свідоцтвом розвитку внутрішнього плану, продуктивної уяви в іграх з суперечністю є логіка розвитку – від «реального» використання казкової картки – до казкового перетворення початкової казкової ситуації – до твору без опори на картки.

Спостереження за динамікою зміни мислення, мови, поведінки і діяльності дітей при проведенні занять, аналіз продуктів дитячої творчості, опити вихователів про зміни в поведінці дітей дозволили нам на підставі вищеописаних ліній розвитку виділити наступні етапи творчого розвитку дошкільників:

-1 етап – орієнтування в ситуації;

-2 етап – розкованість;

-3 етап – зародження задуму;

-4 етап – особистісне включення;

-5 етап – проявлена творча позиція.

Для кожного етапу творчого розвитку характерне поєднання певних спостережуваних характеристик поведінки, мислення, уяви, мови дітей. На кожному етапі є свій смисловий центр, який є певним кроком для становлення творчої позиції. Нижче описані критерії, по яких можна виділити етап творчого розвитку у дитини, і описуються яскраві випадки індивідуальних проявів, відповідні кожному етапу.

1-й етап – орієнтування в ситуації

На першому етапі дитина орієнтувалася в ситуації і знайомилася з новим, складним для нього завданням. Перший етап грає важливу роль орієнтовної основи дій дитини у складі гри, що містить певних героїв і сюжетні картинки. Для цього етапу характерні маніпуляції з картками і вкладишами, достатньо хаотичні, спроби вкласти вкладиші