Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Випускнa квaліфікaційнa роботa на тему: "Корекція творчого розвитку дітей з вaдaми мовлення в ігровій діяльності"

Предмет: 
Тип роботи: 
Бакалаврська робота
К-сть сторінок: 
78
Мова: 
Українська
Оцінка: 

морфологічні таблиці завжди істотно надмірні, що іноді є предметом критики з боку поверхневих користувачів [33, 34]. 

Метод фокальних об'єктів, який відноситься до інтуїтивних методів пошуку нових ідей і рішень, запропонований Ч. Вайтінгом в 60-і роки XX століття (Джонс Дж.,1986). Він служить для активізації асоціативного мислення людини: активізації асоціативних зв'язків вибраного об'єкту з випадковими об'єктами. Суть його полягає в перенесенні ознак випадково вибраних об'єктів на вдосконалювальний об'єкт, який лежить як би у фокусі перенесення і тому називається фокальним. Метод дозволяє запропонувати принципово нові підходи до конструювання наочного середовища і також створення літературних творів [69].
Теорія розв'язування винахідницьких завдань (далі – ТРВЗ) була створена в 50-х рр. XX століття спочатку для застосування в інженерній діяльності. Але ті психологічні закономірності, на яких вона заснована (Альтшуллер Г.С, Лінькова Н.П., 1971), дозволяють її активно використовувати і в інших галузях, зокрема з 1988г. – в педагогіці (Григорьєва Г.Г., Злотін Б.Л., Яковлєва О.Н. і ін.). Адаптуючи для школярів і дошкільників ці прийоми, їх назвали «типовими прийомами фантазування» [6]. Типові прийоми використовують з метою розвитку уяви дітей або вирішення простих творчих завдань. Вони дозволяють навчити дитину робити фантастичні перетворення самого об'єкту, його властивостей, складових, або місця функціонування або проживання об'єкту. Інші інструменти ТРВЗ після адаптації також використовують для розвитку системного творчого мислення дошкільників (Лелюх СВ., Сидорчук Т.А., Хоменко Н.Н., 2003; Сидорчук Т.А., 1998), в образотворчій діяльності (Страунінг A.M., 1997).
Емпатія – частина методу синектики (інтуїтивний метод пошуку нових ідей і рішень), розробленого У.Гордоном (США) в середині XX століття (Джонс Дж.,1986). У основі емпатії лежить особистісне уявлення себе кимось або чимось, уміння співпереживати «об'єкту» в його стані, бачити, чути і взаємодіяти з навколишнім світом «від імені» об'єкту. Відносно співпереживання «живим об'єктам» зміст поняття «емпатія» співпадає з психологічним, і дозволяє розвинути цю корисну якість особистості. Застосування прийому «емпатія» до неживих об'єктів дозволяє навчити дитину бачити ситуацію з боку різних «об'єктів», міняти точку зору на звичайні об'єкти за допомогою заданих умов і створювати нові предмети поки не існуючими властивостями [94, 98].
Окрім описаних методів активізації творчого мислення, існують також моделі і програми навчання для обдарованих дітей, кожна з яких заснована на певній концепції розвитку обдарованості і творчості дитини. Такі моделі Дж. Гілфорда, Е.Торренса, Дж. Рензуллі, програма «Обдарована дитина» дитячого центру Л.А.Венгера, програма Ю.З.Гільбуха, тренінг продуктивної уяви Див. Чурбанової.
Аналіз цих психолого-педагогічних програм розвитку показав, що і в них ігрова діяльність представлена або вербальними дидактичними іграми, або суто образними – творчими, без розробки спеціального наочного ігрового середовища [96, 97]. Проте ряд програм припускають створення спеціальних умов для прояву творчих здібностей у дітей (Дружинін В.М., Петровський В.О.) [80, 85]. У зв'язку з цим особливої уваги заслуговують результати діяльності винахідників ігор і іграшок, оскільки вони розробляють конкретне матеріальне наочне середовище для розвитку дітей [91, 97]. Тому ми спеціально звернулися до аналізу винахідницької діяльності в галузі гри для виявлення ігор-винаходів, які сприяють розвитку дитячої творчості.
Узагальнюючи аналіз використання різні методів активізації творчого мислення дошкільників і молодших школярів, відзначимо, що вони направлені на формування окремих психічних процесів (мислення, уява) у вузьких наочних областях (головним чином, в літературній або технічній творчості). Використовуються вони в основному у вербальній сфері, і не мають конкретного наочно-ігрового виконання, необхідного для ефективної ігрової діяльності з дошкільниками [27, 61, 90, 93]. Як правило, вони також далекі від реального життя дитини, вирішуваних їм особових завдань і не зачіпають його смислової сфери. Виконання завдань дорослого і довільне використання пропонованих способів і прийомів не є адекватним для формування творчого розвитку дитини-дошкільника, яка характеризується синкретизмом і не пов'язана з конкретними здібностями.
Підводячи підсумки огляду методів розвитку творчих здібностей в сучасній педагогіці і психології, слід позначити тенденцію до розвитку творчих здібностей через розвиток повноцінної особистості, а не за допомогою окремого тренінгу творчої уяви або мислення. Але творчі здібності як здібності до продовження діяльності «за межами потрібного» в дошкільний період залишаються все ще менш вивченими в порівнянні з іншими віковими періодами.
В зв'язку з цим виникає необхідність в розробці нових методів розвитку творчих здібностей дитини, які були б адекватні віковим особливостям дошкільників.
 
1.3 Особливості творчих проявів дошкільників з вадами мовлення в ігровій діяльності
 
Життя дитини проходить не у вирішенні абстрактних завдань, а в спілкуванні з іншими людьми і в мешканні образів і сюжетів. Це вік гри і казки, коли реальні і уявні події не відокремлені непрохідною стіною, і уявні події переживаються як реальне (Виготський Л.С, Дьяченко О.М., Смірнова Е.О. і ін.) [26, 92]. Ця особливість дошкільників припускає включеність будь-якого методу роботи з дітьми в провідну діяльність – гру і в значущі для дитини реальності, що мають особовий сенс [5, 8, 9, 13].
Гра дошкільника найбільшою мірою відображає найбільш значущий емоційний і соціальний план життєдіяльності дитини [2, 3, 17]. У дошкільному віці гра і продуктивні види діяльності є тими провідними видами діяльності, через яких дитина осягає навколишній наочний світ і мир відносин, привласнює культурно вироблені зразки [37, 63, 79]. Через провідну діяльність розвиваються всі психічні
Фото Капча