Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Випускнa квaліфікaційнa роботa на тему: "Корекція творчого розвитку дітей з вaдaми мовлення в ігровій діяльності"

Предмет: 
Тип роботи: 
Бакалаврська робота
К-сть сторінок: 
78
Мова: 
Українська
Оцінка: 

для себе, так і для оточуючих. Дитяча творчість як процес створення духовних цінностей в дитинстві, як особливе духовне вимірювання особистості. Зовнішній прояв творчого розвитку багатообразний виражається в першу чергу у швидшому розвитку мови, мислення, уяви, допитливості, активності, захопленості малюванням, читанням, музикою тощо [1, 14].

У сучасній психології і педагогіці існують різні методи активізації творчого мислення дошкільників і молодших школярів: система Е. де Боно, прийоми Дж.Родарі, метод каталога (Кунце Е.), метод фокальних об'єктів (Вайтінг Ч.), метод гірлянд асоціацій (Буш Г.), мозковий штурм (Осборн А.), морфологічний аналіз (Цвікки Ф.), теорія вирішення винахідницьких завдань (Альтшуллер Г.С), емпатія (Гордон У.) та ін. Зупинимося детальніше на кожному з цих методів.
Е. де Боно розробив декілька напрямів розвитку розумових здібностей як дітей, так і дорослих, поєднуючи інтуїтивні і логічні підходи до вирішення творчих завдань. Його методики дуже зручні для використання батьками, оскільки прості вправи з дітьми можна виконувати у будь-який час – наприклад, на прогулянці, при поїздці в транспорті. Широко застосовують «Шість капелюхів мислення», які засновані на співвідношенні кольору капелюха з окремими етапами творчого процесу: збору інформації, генерації ідей, аналізу ідей, пошуку ресурсів для втілення ідей [23]. Запропоновані ним різні міні-алгоритми вирішення творчих завдань мають своє буквене позначення (абревіатуру), яка легко запам'ятовується дітьми англійською мовою і служить їм образною підказкою при вирішенні завдань [24]. Проте при перекладі російською мовою ця безперечно істотна вагомість методики була загублена, що утрудняє запам'ятовування кроків алгоритму маленькими дітьми.
Дж.Родарі у своєму «мистецтві придумувати історії» дав педагогам і батькам безліч прийомів для твору казок, які активно використовуються в дошкільних установах [72, 73]. Найбільш популярний прийом «біном фантазії». Він полягає в тому, що вибирають довільно два-три абсолютно різних об'єкти, і складають історію, в якій ці об'єкти діють. Один і той же прийом Дж. Родарі часто зустрічається в літературі під абсолютно різними найменуваннями: так, наприклад «салат з казок» і «творче комбінування» мають один і той же алгоритм твору казки: у довільному порядку беруться епізоди різних історій, і дитина винна їх творчо «перемішати» так, щоб вийшла абсолютно нова казка (Страунінг A.M., 1993). У прийомі «подорож по казках» теж змішуються різні казки, але їх об'єднує один герой, який «виходить» зі своєї казки і «зв'язує» своїми діями епізоди інших історій.
Метод каталогу розроблений професором Берлінського університету Е. Кунце в 1932 році. По алгоритму дій він схожий на «біном фантазії». Але окремі об'єкти для нової історії не довільно задаються, а навмання вибираються з будь-якого тексту, що дозволяє з'явитися несподіваним асоціаціям. У дошкільних установах метод використовують для того, щоб навчити дитину пов'язувати в єдину сюжетну лінію випадково вибраних з літературних творів героїв і їх дії. Вихователь пропонує невеликій групі дітей скласти казку (історію) за допомогою якої-небудь книги (можна узяти збірку казок з малою кількістю картинок). «Ведучий ставить питання дітям, відповідь на яке дитина «знаходить» в результаті вказаного ним слова на відкритій сторінці тексту. Відповіді, «знайдені» в книзі, поступово збираються дітьми (з невеликою допомогою педагога) в єдину сюжетну лінію. Після закінчення придумування казки будь-яка дитина групи повинна уміти її розповісти і придумати їй назву» [83; 84 с.9].
Метод гірлянд асоціацій запропонував Г.Буш (СРСР, 1981) для розробки товарів з новими властивостями або оригінальних сюжетів літературних творів. Для формування великої кількості асоціацій пропонується записувати на листку паперу перше (базове) слово, за ним - першу виниклу асоціацію, яка з ним пов'язана, за нею – наступну першу виниклу асоціацію і так далі Численні варіації цього методу для розвитку творчого мислення молодших школярів описали М.І. Меєровіч і Л.І. Шрагіна (1997).
Мозковий штурм запропонований Олексієм Осборном (1957). Мета методу: висунення як можна більшого числа різноманітних ідей. Він дозволяє за рахунок відділення процесу генерації ідей від їх критики і оцінки подолати інерцію мислення і активізувати асоціативні здібності людини при вирішенні проблем в групі. Під час сеансу мозкового штурму відбувається як би ланцюгова реакція ідей, що приводить до інтелектуального вибуху: 99 % ідей виникає подібно до електричної іскри при контакті з думками інших людей [56].
Метод дуже простий в застосуванні, тому часто використовується в дитячих дошкільних установах як групове обговорення в рамках заданої теми, для навчання критичному відношенню до результатів обговорення, умінню вибрати оригінальне рішення задачі. 
Морфологічний аналіз, який відноситься до логічних методів пошуку нових ідей і рішень, був створений в 1942г. швейцарським астрофізиком Ф. Цвікки (Джонс Дж.,1986). Він запропонував для створення нових товарів і вирішення проблем будувати так звані морфологічні таблиці. По вертикалі, в стовпці таблиці, записуються виділені істотні ознаки проблеми або нового об'єкту. По горизонталі, в рядок кожного ознаки, записуються всі можливі варіанти його виконання. Таким чином, будь-який новий об'єкт можна створити, просто «склавши» із заданих параметрів, вибравши для кожного з них будь-який варіант. Звичайно, не всі створені таким чином «об'єкти» будуть працездатні або цікаві, проте існує декілька алгоритмів оптимізації таблиць з тим, щоб пошук потрібного і ефективного варіанту був достатньо швидким (Одрін В.М.,1977). Мета морфологічного аналізу – намітити шляхи розвитку проблеми або предмету, описати всі потенційно можливі рішення даної задачі (побудувати поле можливих рішень). Тому правильно складені
Фото Капча