Предмет:
Тип роботи:
Курс лекцій
К-сть сторінок:
111
Мова:
Українська
justify;">Оскільки прискорення , то (5.1) можна переписати як
або
. (5.2)
У рівнянні (5.2) , тому можна ввести позначення
, (5.3)
де називають власною циклічною частотою коливань.
Підставляючи (5.3) у (5.2), одержимо диференціальне рівняння коливань не тільки пружинного маятника, але усякого тіла (матеріальної точки), на яке діє квазіпружна сила:
. (5.4)
Легко показати, що розв’язком цього рівняння є гармонічні функції (рис. 5.2)
або . (5.5)
Коливання, в яких зміна фізичної величини в залежності від часу відбувається за законом синуса або косинуса, називаються гармонічними. В (5.5): А – амплітуда коливань – найбільше значення коливної фізичної величини (у даному випадку, максимальне зміщення від положення рівноваги), – власна циклічна частота, – фаза коливань, – початкова фаза.
Проміжок часу, протягом якого здійснюється одне повне коливання, називається періодом коливань Т. Зрозуміло, що , оскільки гармонічні функції повторюються через 2. Звідси циклічна частота
(5.6)
де – лінійна частота, як кількість коливань, здійснених за одиницю часу.
Для пружинного маятника , тому період коливань
. (5.7)
§ 5.2. Математичний маятник
Математичний маятник – це підвішена на довгій нерозтяжній невагомій нитці матеріальна точка (тіло, розмірами якого нехтують), що здійснює коливання під дією тангенціальної складової сили тяжіння (рис. 5.2) – повертаючої сили
,
напрямленої до положення рівноваги. При малих кутах відхилення і
, (5.8)
тобто ця сила є квазіпружною Вона забезпечує тангенціальне прискорення точки
. (5.9)
За ІІ законом Ньютона
. (5.10)
Підставляючи (5.8) і (5.9) у (5.10), отримаємо
а ввівши позначення , остаточно
. (5.11)
Зрозуміло, що це дифрівняння, як і (5.4), має розв’язки у вигляді гармонічних функцій (5.5). Отже, при малих кутах відхилень математичний маятник здійснює гармонічні коливання з періодом
.
§ 5.3.Фізичний маятник
Фізичний маятник – це тіло, яке може коливатись навколо осі, що не проходить через його центр мас (рис. 5.4), де O – вісь коливання, OC = l – віддаль від осі до центра мас тіла. Повертаючою силою є тангенціальна складова сили тяжіння , яка при малих кутах відхилення є квазіпружною:
. (5.12)
Момент цієї сили відносно осі О
. (5.13)
За основним законом динаміки обертового руху
, (5.14)
де І – момент інерції фізичного маятника, – кутове прискорення. Підставляючи (5.13) у (5.14), одержимо
або
. (5.15)
Вираз (5.15) являє собою диференціальне рівняння гармонічних коливань фізичного маятника з власною циклічною частотою
або
де – зведена довжина фізичного маятника.
Період коливань фізичного маятника
.
Зведена довжина фізичного маятника L – це довжина такого математичного маятника, який має такий самий період коливання, як і даний фізичний.
§ 5.4. Енергія гармонічних коливань
Оскільки квазіпружна сила, що є причиною гармонічних коливань, є потенціальна, то у випадку механічних коливань коливне тіло має як кінетичну, так і потенціальну енергію. Повна енергія дорівнює їх сумі
.
З врахуванням (5.5) для матеріальної точки отримаємо кінетичну енергію
. (5.16)
Потенціальна енергія матеріальної точки, яка здійснює гармонічні коливання,
. (5.17)
Склавши (5.16) і (5.17), отримаємо повну енергію
.
Отже, енергія гармонічних коливань пропорційна до квадрату амплітуди і не залежить від часу.
§ 5.5. Додавання однаково направлених гармонічних коливань однакової частоти
Часто матеріальна точка бере участь у двох і більше коливаннях. Наприклад, підвішена до стелі вагона на пружині кулька здійснює коливання відносно точки підвісу, яка у свою чергу коливається на ресорах вагону; таким чином, кулька буде здійснювати рух, який складається із двох коливань одного напрямку.
Нехай матеріальна точка бере участь у двох однаково направлених гармонічних коливаннях однакової частоти, але з різними амплітудами і початковими фазами:
,
.
Очевидно, результуюче коливання є також гармонічним і буде описуватись виразом
.
Одержати цей вираз можна аналітично, але легше скласти коливання векторним способом. Для цього у момент часу t = 0 побудуємо векторну діаграму додавання цих коливань (рис. 5.5), відклавши амплітуди як вектори під кутом та до осі x.
Оскільки вектори амплітуд обертаються з однаковою кутовою швидкістю, рівною циклічній частоті ω, то кут між векторами і залишається рівним α2 – α1. Тоді результуючий вектор
.
З рис. 5.5 за теоремою косинусів маємо
або
. (5.18)
З рис. 5.5 видно, що початкову фазу результуючого коливання можна визначити за співвідношенням
.
Із (5.18) випливає, що А залежить від різниці початкових фаз α2 – α1, тому
.
Зокрема, коли , де , то ; коливання, що додаються, здійснюються «у фазі». Коли ж , то ;