Жанрова своєрідність комедій Мольєра

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ I. ЖАНРОВА СВОЄРІДНІСТЬ КОМЕДІЙ МОЛЬЄРА

1.1. Жан Батист Мольєр — реформатор «високої» комедії

1.1.1. Характерні особливості «високої» комедії Мольєра

Висновки до Розділу І

РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ КОМЕДІЇ МОЛЬЄРА «ТАРТЮФ»

2.1. Загальна характеристика, проблематика та відображення XVII століття в комедії «Тартюф»

2.2. Композиція п’єси, принцип трьох єдностей та особливості художнього стилю Жана Батиста Мольєра

2.3. Система образів та засоби їх характеристики у творі

Висновки до розділу ІІ

ВИСНОВКИ

SUMMARY

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Як відомо, французький класицизм – це стиль, який був тісно пов'язаний з аристократією, верхівкою буржуазії та з різними верствами феодальної знаті. Таким чином французький класицизм зазнавав впливу феодально-дворянських навичок, традицій і забобонів. Значення Жана Батиста Мольєра у світовій літературі перебільшити дуже важко. Він об'єднав у своїй творчості кращі традиції французького народного театру і передові ідеї гуманізму і створив новий вид драми – високу комедію, тим самим відкривши нову сторінку в історії не тільки французького, а й світового театру. Мольєр свторив нові для всього подальшого розвитку драматургії. Його творчість послужила своєрідним мостом між двома великими культурними епохами: Відродженням і Просвітництвом. Домольєрівскі комедії першої половини XVII століття носили дуже поверхневий, розважальний характер, позбавлений будь-якої соціально- моральної проблематики. Мольєр висуває на перший план не розважальні, а виховні і сатиричні завдання. Його комедіям притаманні гостра сатира, непримиренність з соціальним злом та здоровим гумором і життєрадісністю.

Мольєр зробив величезний вплив на розвиток буржуазної комедії як у Франції, так і за її межами. Під знаком Мольєра розвивалася вся французька комедія XVIII ст., відбилась боротьба, суперечливий процес становлення буржуазії, як «класу для себе», який входить у політичну боротьбу з дворянськи-монархічним устроєм. На погляди Мольєра спиралася у XVIII ст. як розважальна комедія Реньяра, так і сатирично загострена комедія Лесажа. Вплив «високої» комедій Мольєра зазнала і світська побутова комедія Пірона і Гресса і морально-сентиментальна комедія Детуша і Нівель де Лашоссе, що відображає зростання класової свідомості середньої буржуазії. Навіть виникає новий жанр міщанської або буржуазної драми, антитези класичної драматургії,. Хоча деякі ідеологи революційної буржуазії XVIII ст. в процесі переоцінки дворянської монархічної культури різко відмежовувались від Мольєра як придворного драматурга, проте зі школи Мольєра вийшов знаменитий творець «Одруження Фігаро» Бомарше, єдиний гідний наступник Мольєра в галузі соціально-сатиричної комедії. 

Ступінь розробленості даної проблеми у науковій літературі можна прослідкувати, взявши до уваги таких вчених: Глікман, Г. Бояджиев, 

В. Мультатули, С. Артамонов, З. Мокульский, М. Булгаков, М. Бахтин. Об'єктом їхніх праць та досліджень був факт наявності рис класицизму у творчості письменника. Саме праці Бахтина М.М. «Мольєр в російській літературі», Булгакова М. А. «Жизнь господина де Мольера» та багато інших допомогли краще проаналізувати творчість Мольєра та жанрову особливість його комедій.

Актуальність даної роботи зумовлена тим, що інтерес до творчості Мольєра і зокрема його комедій не слабшає донині, про що свідчить розмаїття книг і монографій театрознавців і літературознавців, а також присвячених Мольєру наукових статей і публікацій, знайдених в мережі Інтернет.

Предметом дослідження даної курсової роботи є художня своєрідність комедій Мольєра.

Об’єктом дослідження послужила комедія «Тартюф».

Мета даної роботи полягає в тому, щоб проаналізувати комедію Мольєра «Тартюф» та підкреслити її жанрову своєрідність.

Для досягнення цієї мети необхідно вирішити наступні завдання:

-розглянути характерні особливості «високої» комедії Мольєра;

-охарактеризувати Мольєра як яскравого представника класицизму;

-розглянути характеристику, проблематику та відображення XVII століття в комедії «Тартюф»;

-проаналізувати композицію п’єси, принцип трьох єдностей та особливості художнього стилю Жана Батиста Мольєра;

-схарактеризувати систему образів та засоби їх характеристики у творі.

Мета даної роботи вимагає поєднання різних аспектів, підходів, методик і методів дослідження. Основним у дослідженні виступає історико-літературний метод. Водночас поставлена проблема потребувала теоретичного екскурсу, а також порівняльного аналізу, оскільки типологічний метод не лише відкриває подібне і відмінне в явищі , а дає змогу отримати принципові відповіді з проблем історії жанру, його загальних теоретичних засад. 

Теоретичне значення роботи полягає в тому, що вона є певним внеском у розробку проблеми дослідження творчості Мольєра.

Практична значимість полягає в формуванні суспільної думки по підвищенню суспільної моралі, духовності, результати дослідження можна використувати на уроках з світової літератури

Курсова робота складається із вступу, в якому обґрунтовується актуальність обраної теми, розкривається мета, об’єкт та предмет; двох розділів, висновків, резюме та списку використаної літератури.

РОЗДІЛ I. ЖАНРОВА СВОЄРІДНІСТЬ КОМЕДІЙ МОЛЬЄР

1.1.Жан Батист Мольєр — реформатор «високої» комедії

В ряду геніїв світової літератури Жан Батист Мольєр займає одне з чільних місць. На питання короля Людовика XIV до поета і теоретикa літератури Буало, хто той видатний письменник, який прославив його царство, 

Мольєр ще змалку зближується з особами, схильними до занять філософією і літературою. Це Клод Шапель, володар живого іронічного розуму, став згодом письменником-памфлетистом; це Франсуа Верьє — у майбутньому автор сміливого політичного трактату; це драматург і філософ Сірано де Бержерак. У провінції Мольєр зближується з веселим поетом — епікурійцем д'Ассусі, з