Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Жанрова своєрідність комедій Мольєра

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
34
Мова: 
Українська
Оцінка: 

маленьким, приватним життям, але не стають від цього менш цікавими.

У комедії вимагалося дотримання трьох єдностей — місця, часу і дії, які нібито були обов’язкові для всіх античних трагедій. Мольєр написав комедію «Тартюф» за всіма правилами, запропонованим Академією. Комедія в основному витримана в манері класицизму. Дія відбувається протягом доби в одному місці — будинку Оргона, що не перебивається ніякими вставними епізодами — «три єдності» дотримані. Вона зосереджене навколо одного великого конфлікту. У кожному з основних персонажів підкреслена одна провідна риса в сатиричному перебільшенні. Персонажі поділяються на негативних і позитивних. У комедії є «резонер»: брат Ельміри Клеант не приймає активної участі в дії, він потрібен драматургу для того, щоб устами її висловлювати істини. Кінець комедії має повчальний характер. Але в рамках правил класицизму Мольєр залишається великим реалістом, з'єднуючи віртуозну майстерність композиції з майстерністю окреслення характерів.

Створюючи роль Тартюфа, Мольєр був надзвичайно лаконічний. З 1962 рядків комедії Тартюфу належать 272 повних і 19 неповних рядків (менше 15 відсотків тексту). Для порівняння: роль Гамлета в п'ять разів об’ємніша. І в самій комедії Мольєра роль Тартюфа майже на 100 рядків менше ролі Оргона. Несподіваним виявляється розподіл тексту по діям: повністю відсутній на сцені в I і II актах, Тартюф домінує лише в III акті (166 повних і 13 неповних рядків), його роль помітно скорочується в IV акті (89 повних і 5 неповних рядків) і майже зникає в V акті (17 повних і 1 неповний рядок). 

Отже, комедія Мольєра — удар по лицемірству, захист людської гідності від «фальшивомонетників». Ім'я Тартюфа стало прозивним. Тартюфи не перевелися і через три століття після появи комедії Мольєра. Вони ховаються під сутанами і рясами, під мундирами і фраками. Породження світу користі, вони допомагають своїм панам вершити темні справи, поневолювати людей і цілі народи, прикриваючись медоточивими промовами про братерство, спасіння. Тартюфи не перевелися, і комедія Мольєра не втратила свого жала.

 

ВИСНОВКИ

 

Значення Мольєра в історії світової драматургії воістину величезне. Об'єднавши воєдино у своїй творчості кращі традиції французького народного театру з передовими ідеями гуманізму, Мольєр створив новий вид драми – "високу комедію", жанр, що для свого часу був рішучим кроком убік реалізму.

Художнє багатство комедій Мольєра величезне. На сцені середини XVII століття востаннє всіма своїми барвами сяяв театр карнавалу і площі, і в перший раз з підмостків була показано життя — сімейна і суспільна — у формах самої дійсності. Реформа Мольєра здійснила ще одне небувале злиття: в єдності виявилися гнівна викривальна сатира і веселий життєстверджуючий сміх. І основа цієї єдності — оптимізм самого викривача, непохитна віра Мольєра в моральне здоров'я народу, тверде знання того, що його комедії, показавши сучасникам їх недоліки і змусивши людей сміятися над пороками суспільства, зроблять їх розумнішими і кращими. 

У складному сплетінні успадкованого і знову створеного складалися драматургічні принципи театру Мольєра. Він зберіг закони згущеної характерності, що йде від маски, і насичений динамізм дії, властивий народній сцені. Але раціоналізм і поезія класицизму загнуздували комічну стихію, позбавивши її самостійності і грубості, надавши стрімко руху сюжету. Генієм Мольєром гротеск був введений в систему нової естетики, що зробила комічну гіперболу умовою типологічного побудови характеру. Знамениті сатиричні типи Мольєра містили в собі дану, соціально певну пристрасть і відкрито виражене ( негативне) ставлення до цієї пристрасті.

Кожен з героїв комедії є носієм однієї, домінуючої риси характеру. У цьому поділі персонажів на позитивних і негативних виявляють себе головні риси класицизму — літературного напряму, що не припускає психологічного розвитку характерів. 

Комедійний жанр не заважає «Тартюфу, або обманщику» органічно входити в класицистичну систему творів. Навпаки, звернення до «низьких» верствам літературної творчості дозволило Мольєру представити перед глядачем зразок соціальної комедії, в якій однаково добре показана і внутрішня неспроможність вищого суспільного класу, і невичерпна жага життя нижчого класу (в особі Доріни і розорився Тартюфа). Герої «Тартюфа» — це не піднесені герої високих класицистичних жанрів, це звичайнісінькі люди, що живуть своїм маленьким, приватним життям, але не стають від цього менш цікавими.

У комедії вимагалося дотримання трьох єдностей — місця, часу і дії, які нібито були обов’язкові для всіх античних трагедій. Мольєр написав комедію «Тартюф» за всіма правилами, запропонованим Академією. Комедія в основному витримана в манері класицизму. Дія відбувається протягом доби в одному місці — будинку Оргона, що не перебивається ніякими вставними епізодами — «три єдності» дотримані. Вона зосереджене навколо одного великого конфлікту. У кожному з основних персонажів підкреслена одна провідна риса в сатиричному перебільшенні. Персонажі поділяються на негативних і позитивних. У комедії є «резонер»: брат Ельміри Клеант не приймає активної участі в дії, він потрібен драматургу для того, щоб устами її висловлювати істини. Кінець комедії має повчальний характер. 

Отже, основним досягненням видатного французького письменника є створення «високої комедії», яке перевернуло весь літературний та театральний світ. Щоб розглянути це літературне явище, основні жанрові своєрідності, композиційні особливості п’єс та художній стиль Мольєра було використано твір «Тартюф».

 

SUMMARY

 

Course work consists of an introduction, in which the topicality of the topic is chosen disclosed theme, object and subject, conclusions and list literature.

Value of Jean-Baptiste Moliere in world literature is very difficult to overstate. He combined his work in the best traditions of the French national theater and advanced ideas of humanism and created a new kind of high drama comedy, thus opening a new chapter in the history of not only French, but also the world of theater. Moliere marked the way for the subsequent development of drama. His work has served as a bridge between two major cultural Renaissance and Enlightenment. Pre-moliere’s comedies of first half of XVII century were very superficial, entertaining, devoid of any social and moral issues. Moliere highlights not entertaining, and educational and satirical task. His comedy inherits sharp satire, irreconcilability with social evil and a healthy sense of humor and joie de vivre.

Moliere had an enormous influence on the subsequent development of bourgeois comedy both in France and abroad. On the existence of classical features in the writer drew attention to the following scientists: Glickman, G. Boyadzhyev, V. Multatuli, S. Artamonov, With Mokulskyy, Bulgakov. As Mikhail Bulgakov in his monograph devoted much of the detailed description and biography of the playwright did not make an analysis of his work.

The topicality of this work stems from the fact that interest in the works of Moliere's comedies and in particular continues unabated to this day, as evidenced by the variety of books and monographs in drama and literature, as well as dedicated Moliere scientific articles and publications found on the Internet.

The subject of the course work is artistic originality comedies of Moliere.

The object of study is based on the comedy "Tartuffe"

The purpose of this paper is to analyze the Moliere comedy "Tartuffe" and emphasize its genre identity.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1.Барро М.Б. Мольер, его жизнь и литературная деятельность / М.Б. Барро, СПБ, 1891.

2.Бахтин М.М. Слово в романе. Гл. V. Две стилистические линии европейского романа // Бахтин М.М. Вопросы литературы и естетики / М.М. Бахтин. - М., 1975. - с. 178.

3. Бахтин Н.Н. Мольер в русской литературе, «Сочин. Мольера», изд. Брокгауз-Ефрон / М.М. Бахтин, т. II, СПБ, 1913, с. 609–618.

4.Бояджиев Г.H. Мольеристика XX века. // Современное искусствоведение Запада. Очерки / Г.H. Бояджиев.- М., 1977; С. 118-217.

5.Бояджиев Г.Н. Мольер. Исторические пути формирования жанра высокой комедии / Г.Н. Бояджиев. - М., 1967.

6.Булгаков М.А. Жизнь господина де Мольера / М.А. Булгаков. - М., 1966.

7.Быстрянский В. Мольер и французская буржуазия второй половины XVII в./ В. Быстрянский, «Книга и революция», 1922, № 4 (16).

8.Веселовский А.Н. Этюды о Мольере: Тартюф. История типа и пьесы/ А.Н. Веселовский. -М., 1879.

9.Геттнер Г. История всеобщей литературы XVIII в., т. I. Английская литература (1660—1770)/ Г. Геттнер, СПБ, 1863. - с. 397.

10.Зарубежная литература XVII - XVIII вв.: Хрестоматия. Учеб. Пособие для студентов пед. ин-тов по спец. № 2101 «Рус. яз. и лит.»/ Сост. С.Д. Артамонов. - М.: Просвещение, 1982. - 608 с.

11.История английской литературы. - Т.1. - Выпуск 2 /Под ред. М.П. Алексеева и др. - М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1945. - с.408.

12.История зарубежной литературы 17-18 веков / 

С.Д. Артамонов, З.Т.Гражданская, Р.М.Самарин. - М.: Просвещение, 1967. - с.371. 

13.История зарубежной литературы 18 века / В. Бахмутский и другие. - М.: Высшая школа, 1967. - с.95.

14.История зарубежной литературы 18 века / З.И. Плавскин. - М.: Высшая школа, 1991. - с.67.

15.История зарубежной литературы 18 века. Страны Европы и США / Под ред. проф. В.П. Неустроева. - М.: МГУ, 1984. - с.57.

16.История зарубежной литературы XVII - XVIII вв.: Учеб. для студентов пед. ин-тов по спец. № 2101 «Рус. яз и лит.» - 2-е изд., дораб. - М.: Просвещение, 1988. - 608 с.

17.Лансон Г. История французской литературы/ Г. Лансон. - М., 1896.

18. Марешаль М. Мольер и современники / М. Марешаль. -М., 1989. - С. 104-105

19.Мокульский С.С. Жизнь и творчество Мольера / 

С.С. Мокульский. - М, 1994.

20. Мокульский С.С. Мольеровские образы / С.С. Мокульский. - М., 1963. - С. 289-292

21.Филиппов В. Мольер в России XVIII в., сб. «Беседы»/ В. Филипповю - М.1915.

22. Цебрикова М. К. Мольер, его жизнь и произведения/ М.К. Цебрикова, СПБ, 1888.

23.Мольєр Ж.Б. Комедії / Пер. з фр.; Вступ. Ст. і комент . 

В.А. Лукова; Худож. А. Архипова / Ж.Б. Мольєр. - М. : Дет. літ., 2006.

24.Образ Тартюфа в комедії Мольєра ,,Тартюф”"[Електроний ресурс]. –Режим доступу: http://stud24.ru/literature/obraz-tartjufa-v-komed-molra/502098-1976730-...

25.Своєрідність композиції та особливості художнього стилю Жана-Батіста Мольєра у комедії "Тартюф"[Електроний ресурс]. –Режим доступу: http://ukrefs.com.ua/144296-Svoeobrazie-kompozicii-i-osobennosti-hudozhe...

 

Фото Капча