Адміністративний примус в умовах надзвичайного стану

Виприцький Андрій Олексійович

УДК 342. 95

 

 

 

 

Реальна дійсність сьогодення свідчить про бурхливі зміни у повсякденному житті країни, що супроводжуються виникненням різного роду техногенних катастроф, надзвичайних ситуацій природного характеру, а також явищ соціально-політичного характеру (проведення різноманітних масових заходів, виникнення групових порушень громадського порядку і масових безпорядків). Ступінь розвитку і перебігу перерахованих подій та процесів у тій чи іншій мірі впливає на повсякденну діяльність органів державної влади, тим самим визначаючи особливості їх функціонування. При цьому виникає нагальна потреба у нормалізації усіх сфер суспільного життя шляхом підтримання надійного громадського порядку у разі виникнення надзвичайних ситуацій, що зумовлюють введення режиму надзвичайного стану.

Щороку реєструється сотні надзвичайних ситуацій різного характеру, унаслідок яких гинуть та отримують ушкодження люди. Так, за період з початку 1998 по кінець 2010 року в Україні зареєстровано 5182 надзвичайної ситуації, у тому числі 2808 техногенного, 1898 природного характеру та 471 соціально-політичного характеру. Частка надзвичайних ситуацій державного рівня складає 2, 0%, регіонального рівня – 7, 15%, решта місцевого та локального рівня (відповідно 32, 8% та 58, 2%). Усього внаслідок надзвичайних ситуацій за 12 років загальна кількість постраждалих складає близько 28, 5 тис. осіб, з яких загинуло 4, 6 тис. осіб. Матеріальні збитки, завдані народному господарству від надзвичайних ситуацій, оцінюються сумою близько 9, 1 млрд. грн. Така ситуація перш за все пов’язана з підвищеним антропогенним навантаженням на оточуюче середовище (надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру), а також з існуючими соціальними протиріччями у суспільстві, економічною нестабільністю (надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру). Всі зазначені обставини обґрунтовують існування у правовій системі України режиму надзвичайного стану.

Підстави, порядок введення та режим надзвичайного стану передбачають особливий порядок функціонування органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, які в процесі ліквідації наслідків надзвичайного стану та усунення причин та умов його допущення вживають низку адміністративно-правових заходів, основним з яких є адміністративний примус.

Розгляд теоретичних і практичних проблем застосування заходів адміністративного примусу в умовах дії режиму надзвичайного стану є одним із основних напрямків сучасних наукових досліджень у сфері діяльності органів публічної адміністрації, що потребує комплексного поєднання знань багатьох галузей права.

Необхідно зазначити, що після набуття Україною незалежності, питання щодо застосування заходів адміністративного примусу в умовах дії режиму надзвичайного стану не посіли належного місця у працях вчених-адміністративістів. Більшість теоретичних та практичних розробок присвячувались питанням організації охорони громадського порядку та організації діяльності органів внутрішніх справ в зазначених умовах. В цілому проблеми застосування заходів адміністративного примусу в своїх роботах досліджували, в різні часи, такі видатні науковці: В. Б. Авер’янов, С. С. Алексєєв, Ф. Ардан, О. М. Бандурка, Д. М. Бахрах Ю. П. Битяк, О. Г. Братель, А. С. Васильєв, Д. М. Власов, І. П. Голосніченко, С. В. Ківалов, Т. О. Коломоєць, В. М. Комарницький, А. Т. Комзюк, О. П. Коренєва, С. В. Магда, С. К. Могил, С. В. Пєтков, В. М. Плішкін, М. М. Тищенко та ін. Окремої уваги дослідженню реалізації адміністративного примусу, у тому числі в період введення надзвичайного стану приділено такими вченими, як: А. В. Басовим, В. М. Григор’євим, Ж. Гримо, А. В. Грязновим, В. В. Гущіним, П. В. Дерев’янко, О. Л. Дубовиком, Р. Драго, А. Е. Жалінським, О. О. Крестьяніновим, С. О. Кузніченко, Ю. М. Козловим, А. М. Ларіним, І. Л. Петрухіним, Б. Н. Порфир’євим, В. Б. Рушайло, С. Д. Хазановим та ін. Праці зазначених авторів стали добрим науковим підґрунтям для проведення дослідження адміністративного примусу в умовах надзвичайного стану. Однак комплексного аналізу адміністративного примусу в умовах надзвичайного стану в межах монографічного дослідження проведено не було.

Таким чином, недостатнє теоретичне опрацювання обраної теми, її наукова значущість та актуальність зумовлюють потребу в проведенні глибокого дослідження згаданого явища.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до наказу МВС України № 421 від 28. 04. 2006 року «Про затвердження положення про підготовку науково-педагогічних та наукових кадрів у вищих навчальних закладах МВС України», п. п. 13. 84 Наказу МВС України від 29. 07. 2010 р. № 347 «Про затвердження Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 років», п. 2. 174 Плану проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ на 2010 рік та плану наукових досліджень кафедри адміністративної діяльності ОВС Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ.

Тема дисертації затверджена на засіданні Вченої ради Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ 22 лютого 2007 року, протокол № 2.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у визначені особливостей застосування заходів адміністративного примусу в умовах дії режиму надзвичайного стану, адміністративно-правових засад діяльності органів публічної адміністрації щодо застосування заходів адміністративного примусу в умовах дії режиму надзвичайного стану та розробці рекомендації щодо удосконалення адміністративно-правового регулювання у зазначеній сфері.

Реалізація поставленої мети зумовила необхідність вирішення завдань, спрямованих на:

• дослідження місця правового режиму надзвичайного стану в системі надзвичайних адміністративно-правових режимів;
• визначення поняття, особливостей та