Адміністративний примус в умовах надзвичайного стану

5. Діяльність загальних суб’єктів застосування адміністративного примусу в умовах дії режиму надзвичайного стану передусім направлена на сприяння спеціальним суб’єктам застосування адміністративного примусу, в створенні необхідних правових, організаційних та матеріально-технічних умов в сфері реалізації заходів режиму надзвичайного стану; необхідною умовою ефективного функціонування загальних суб’єктів є належна співпраця та взаємодія з питань ліквідації надзвичайної ситуації.

6. До суб’єктів, відносно яких застосовуються заходи адміністративного примусу в умовах дії режиму надзвичайного стану відносяться: 1) фізичні особи, що проживають або прибули у місцевість де введений режим надзвичайного стану для тимчасового проживання населення, що постійно проживає у місцевості, де введений режим надзвичайного стану; 2) біженці, вимушені переселенці або особи, які по іншим причинам не можуть проживати у тій місцевості звідки вони прибули; 3) юридичні особи, що безпосередньо розташовані на території дії режиму надзвичайного стану; 4) фізичні та юридичні особи, які безпосередньо не знаходяться на території дії режиму надзвичайного стану, але їх господарська діяльність пов’язана з реалізацією заходів режиму надзвичайного стану (наприклад, заборона здійснення певних видів господарчої діяльності тощо) ; 5) фізичні особи, що безпосередньо мешкають із межами населених пунктів, де введений режим надзвичайного стану (на цю групу громадян розповсюджуються обмеження, пов’язані із здійсненням транзитного руху транспортних засобів через територію населених пунктів, де діє режим надзвичайного стану тощо).

8. З урахуванням потреб практики застосування заходів адміністративного примусу в умовах дії режиму надзвичайного стану, розроблено та обґрунтовано пропозиції щодо підстав та порядку їх застосування, зокрема щодо:

1) внесення змін та доповнень до Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану», зокрема:

- до частини 1 статті 5 та викладення її у такій редакції: «Надзвичайний стан в Україні або в окремих її місцевостях вводиться Указом Президента України і підлягає затвердженню Верховною Радою України протягом двох днів з моменту звернення Президента України. У разі неможливості виконання обов’язків Президента у зв’язку з відставкою, неможливістю виконання своїх повноважень за станом здоров’я; усунення з посади шляхом імпічменту, смерті, рішення про запровадження режиму надзвичайного стану в Україні або в окремій її місцевості може прийняти Прем’єр-міністр України»;

- доповнення статті 5 частиною 6 такого змісту: «Надзвичайний стан в Україні або в окремій її місцевості починає діяти лише після затвердження Верховною Радою України Указу Президента України «Про введення надзвичайного стану». Забороняється створювати тимчасові органи управління, застосовувати обмежувальні заходи щодо фізичних та юридичних осіб передбачених ст. 16-18 цього Закону відповідно до затвердження Указу Президента «Про введення надзвичайного стану» Верховною Радою України»;

- зміни назви статті 18 та викладення її у такій редакції: «Додаткові заходи правового режиму надзвичайного стану у зв’язку з надзвичайними ситуаціями соціально-політичними характеру»;

- доповнення статті 22 частино 4 наступного змісту: «В умовах надзвичайного стану не можуть бути обмежені права і свободи таких суб’єктів: Президента України; народного депутата України; представника засобів масової інформації; Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; представників дипломатичних установ; представників міжнародних організацій»;

2) внесення змін та доповнень до частини 3 статті 24 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) « та викладення її в такій редакції: «У разі оголошення надзвичайного стану Верховна Рада України або Президент України можуть заборонити проведення страйків на строк дії режиму»;

3) доповнення Кодексу України про адміністративні правопорушення статтею 188-37 «Порушення вимог режиму надзвичайного стану» такого змісту: «Порушення вимог або невиконання заходів (порушення комендантської години; порушення особливого порядку в’їзду та виїзду; зміна місця проживання призовника і військовозобов’язаного в умовах дії режиму надзвичайного стану без попередження; незаконне розповсюдження інформаційних матеріалів, що можуть дестабілізувати обстановку; порушення, встановлені на час дії режиму надзвичайного стану, особливих правил користування зв’язком та переданням інформації через комп’ютерні мережі; невиконання законних вимог щодо зміни режиму роботи підприємства, установи, організації усіх форм власності, переорієнтація їх на виробництво необхідної в умовах надзвичайного стану продукції тощо), – тягне за собою накладання штрафу на громадян від двадцяти до п’ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а в разі якщо за обставинами справи, з урахуванням особи правопорушника, застосування цих заходів буде визнано недостатнім, – адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб на посадових осіб – від тридцяти до шістдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян».

 

 

1. Виприцький А. О. Ознаки режиму надзвичайного стану / А. О. Виприцький / Держава і права: збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Спецвипуск. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України – 2007. – С. 224-228.
2. Виприцький А. О. Надзвичайний стан у системі адміністративно-правових режимів /А. О. Виприцький/ Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ: Збірник наукових праць. – 2007. – №4 (35). – С. 217-224.
3. Виприцький А. О. Повноваження суб’єктів застосування адміністративного примусу в умовах надзвичайного стану / А. О. Виприцький / Держава і право: збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Спецвипуск. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України