Предмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
33
Мова:
Українська
забезпечення режиму надзвичайної ситуації.
Розділ 2. «Характеристика примусів, що застосовуються в умовах надзвичайного стану» складається з трьох підрозділів.
У підрозділі 2. 1. «Загальний адміністративний примус в умовах надзвичайного стану» проаналізовано зміст заходів адміністративного примусу, що застосовуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування у разі запровадження режиму надзвичайного стану з будь-яких підстав, що передбачені Законом України «Про правовий режим надзвичайного стану».
Заходами адміністративного примус загального характеру в умовах надзвичайного стану є: встановлення особливого режиму в’їзду та виїзду, а також обмеження свободи пересування по території, де вводиться надзвичайний стан; обмеження руху транспортних засобів та їх огляд; посилення охорони громадського порядку та об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та особливо важливих об’єктів державного значення; заборона проведення масових заходів, крім заходів, заборона на проведення яких встановлюється судом; заборона страйків. Встановлено, що відсутність законодавчо визначеного порядку застосування даних заходів адміністративного примусу, приводить, з однієї сторони до перевищення меж їх застосування уповноваженими органами, що порушує права і свободи громадян, з іншої сторони не дає можливість таким органам ефективно їх застосовувати з метою ліквідації наслідків надзвичайної ситуації та усунення причин та умов її настання. На такі проблеми вказали 69% опитаних нами посадових осіб Міністерства надзвичайних ситуацій України.
Встановлено, що існує специфіка застосування окремих заходів адміністративного примусу в умовах дії режиму надзвичайного стану до таких суб’єктів: 1) фізичні особи, що проживають або прибули у місцевість де введений режим надзвичайного стану для тимчасового проживання населення, що постійно проживає у місцевості, де введений режим надзвичайного стану; 2) біженці, вимушені переселенці або особи, які по іншим причинам не можуть проживати у тій місцевості звідки вони прибули; 3) юридичні особи, що безпосередньо розташовані на території дії режиму надзвичайного стану; 4) фізичні та юридичні особи, які безпосередньо не знаходяться на території дії режиму надзвичайного стану, але їх господарська діяльність пов’язана з реалізацією заходів режиму надзвичайного стану (наприклад, заборона здійснення певних видів господарчої діяльності тощо) ; 5) фізичні особи, що безпосередньо мешкають із межами населених пунктів, де введений режим надзвичайного стану (на цю групу громадян розповсюджуються обмеження, пов’язані із здійсненням транзитного руху транспортних засобів через територію населених пунктів, де діє режим надзвичайного стану тощо).
У підрозділі 2. 2. «Додатковий адміністративний примус в умовах надзвичайного стану» проаналізовано зміст заходів адміністративного примусу, що застосовуються у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, а також у разі виникнення масових порушень громадського порядку.
Встановлено, що чинний Закон України «Про правовий режим надзвичайного стану» заходи адміністративного примусу, що застосовуються в умовах дії режиму надзвичайного стану до фізичних та юридичних осіб диференціює в залежності від ґенези надзвичайної ситуації, виникнення якої зумовило запровадження даного режиму, а саме на: а) заходи адміністративного примусу, що застосовуються виключно у разі виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру. До них відносяться такі заходи: тимчасова чи безповоротна евакуація людей з місць, небезпечних для проживання, з обов’язковим наданням їм стаціонарних або тимчасових жилих приміщень; встановлення для юридичних осіб квартирної повинності; тимчасова заборона будівництва нових, розширення діючих підприємств та інших об’єктів; встановлення карантину та проведення інших обов’язкових санітарних та протиепідемічних заходів; запровадження особливого порядку розподілення продуктів харчування і предметів першої необхідності; мобілізація та використання ресурсів підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності; зміна режиму роботи підприємств, установ, організацій усіх форм власності тощо; б) заходи адміністративного примусу, що застосовуються виключно у разі виникнення масових порушень громадського порядку. До них відносяться такі заходи: запровадження комендантської години (заборона перебувати на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень особи у встановлені години доби) ; перевірка документів у громадян, а в необхідних випадках – проведення особистого огляду, огляду речей, транспортних засобів, багажу і вантажів, службових приміщень та житла громадян; обмеження або тимчасова заборона продажу зброї, отруйних і сильнодіючих хімічних речовин, а також алкогольних напоїв та речовин, вироблених на спиртовій основі; тимчасове вилучення у громадян зареєстрованої вогнепальної і холодної зброї та боєприпасів; заборона виготовлення і розповсюдження інформаційних матеріалів, що можуть дестабілізувати обстановку; особливі правила користування зв’язком та передачі інформації через комп’ютерні мережі тощо.
Визначено, що на сьогодні в Україні відсутній прозорий механізм реалізації заходів адміністративного примусу в умовах виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, а також при масових порушеннях громадського порядку. Обґрунтовується авторська позиція щодо шляхів удосконалення законодавства, яке регулює порядок застосування заходів адміністративного примусу в умовах дії режиму надзвичайного стану, які полягають: по-перше, у розробці та прийнятті нових нормативно-правових актів, що будуть визначати механізм реалізації заходів адміністративного примусу, що не є властивими для звичайних умов життєдіяльності, а по-друге, внесення змін і доповнень вже в чинні законодавчі акти з метою вдосконалення порядку застосування існуючих заходів адміністративного примусу.
У підрозділі 2. 3. «Напрямки вдосконалення правового регулювання застосування адміністративного примусу в умовах надзвичайного стану» зазначено, що недостатня ефективність застосування органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування заходів адміністративного примусу в умовах дії режиму надзвичайного стану зумовлена недосконалістю їх нормативно-правового регулювання.
Напрямки вдосконалення правового регулювання застосування адміністративного примусу в умовах надзвичайного стану можуть стати: по-перше, удосконалення норм Закону «Про правовий