Аналіз специфіки стосунків підлітків з агресивною поведінкою з однолітками

Після загального обстеження підлітків дев'ятих класів (2 кл. – у цілому 46 чол.) за зазначеними вище методиками, були відібрані двадцять чоловік із середнім і високим рівнем агресивності. Набрану групу розділили на дві, по 10 чоловік у кожній. З першою групою проводили психологічне консультування за розробленою методикою, а у другій не проводилося ніяких занять. Після проведення вправ знову була проведена діагностика агресії, з порівнянням результатів до початку консультативної роботи й після неї.

Ключові елементи розробленої методики представлені в таблиці 1, у якій перший стовпчик пов'язаний з гіпотезами, другий відбиває діагностичні методики для перевірки гіпотез, а третій – методи впливу.

 

Таблиця 1

Основні блоки методики

ГіпотезиДіагностичні методики для перевірки гіпотезМетоди впливу

1. Агресивність дитини обумовлена сімейними факторами:1. Методика: «Малюнок родини».1. Методика «карлючки»:

Ціль: створення невимушеної обстановки, налагодження контакту, звільнення дитини від гальмувань й агресії.

2. «Картина світу»:

Ціль: Вивчення індивідуальних особливостей образу світу і особистісного сприйняття «свого світу», на скільки його сприйняття негативне у даного підлітка. 

а) дефіцит уваги до дитини.2. Перегляд журналу й особистої справи учня, бесіда зі вчителем про родиний стан дитини.3. «Солом'яна вежа»:

Ціль: простежити структуру взаємин у родині, наскільки батьки й дитина проявляють ознаки вербальної та не вербальної агресії в присутності інших людей.

4. «Портрет моїх друзів»:

Ціль: разом розглянути негативні моменти взаємин підлітка із друзями. 

б) антисоціальна пове-дінка батьків (агресія один до одного, дити-ни й навколишніх).

в) стиль сімейного ви-ховання (культ агресії). 3. Бесіда з батьками й підлітком, а також збір ін-формації про матеріальний і соціальний стан родини.

5. Методика «малювання історії»:

Ціль: зміцнення зв'язку між педагогом і підлітком, а також усвідомлення альтернативних агресії почуттів і способів поведін-ки в різних життєвих ситуаціях. 

2. Агресивність дити-ни обумовлена шкіль-ною дезадаптацією.

а) тривожність, невпев-неність у собі;

б) психологічна несу-місність із класом, не-вміння спілкуватися з однолітками. 1. Спостереження за дити-ною на уроці й зміні, бесі-да із учителем.

2. Тест виявлення тривож-ності в дитини.

3. Тест «стиль педагогіч-ного спілкування».

4. «Соціометрична методи-ка» (вивчення міжособисті-сних відносин дитини із класом). Тренінг «Країна розуміння»:

Ціль: Розвиток комунікативних здібностей дітей, за допомогою яких вони навчаться розуміти інших і робити оцінку своєї негативної (агресивної) поведінки. Даний курс після четвертої вправи ділиться по специфіці дезадаптації для тривожних дітей і для дітей із психологічною несумісністю із класом 

3. Агресивність дити-ни обумовлена низь-кими інтелектуаль-ними здібностями. 1. Методика «малюнок людини».

2. Тест Векслера на інтелектуальний розвиток дитини. 1. Методика «Наші почуття»:

Ціль: Ознайомити дітей з позитивними емоціями, вербаль-ним і невербальним спілкуванням. За допомогою негативного досвіду навчити справлятися з агресією. 

4. Агресія викликана переглядом відео-фільмів, кіно, комп'ю-терних ігор з елемен-тами насильства.

1. Методика «вільний малюнок».

2. Бесіда з батьками на тему захоплень дитини в вільний від навчання час.

1. Методика «маленький секрет»:

Ціль: відновлення позитивного емоційного стану допомагає дітям позбутися негативних імпульсів й агресивної поведінки.

2. «Мої емоції»:

Ціль: рольове програвання життє-вих ситуацій, вживання в роль. Виникаючі почуття й переживання вчать підлітків шукати альтер-нативні агресії варіанти поведінки. 

5. Агресія обумовлена статевою приналежні-стю (у хлопчиків вона завжди вище, ніж у дівчаток). «Тест Руки» Е. Вагнера (роздільне тестування хлоп-чиків і дівчаток). 1. Курс загальної роботи із хлопчиками й дівчинками, направ

на зниження агресії

посредствам прищеплювання норм поведінка прийнятих у сучасному суспільстві. 

 

 

Огляд літератури в теоретичній частині роботи показує, що єдиної точки зору на джерело агресії немає, що значно ускладнює розуміння даної проблеми. Крім того, маловивченим є такий аспект агресії, як її стійкість. Агресивність в особистісних характеристиках підлітків формується в основному як форма протесту проти нерозуміння дорослих, через незадоволеність своїм положенням у суспільстві, що проявляється й у відповідній поведінці. Разом з тим на розвиток агресивності підлітка можуть впливати природні особливості.

Крім того, агресія може бути викликана необхідністю захистити себе або задовольнити свої потреби в ситуації, у якій підліток не бачить іншого виходу, крім бійки. У підлітковому віці, у силу складності й суперечливості особливостей підростаючих дітей, внутрішніх і зовнішніх умов їх розвитку можуть виникати ситуації, які порушують нормальний хід особистісного становлення, створюючи передумови для виникнення й прояву агресивності.

Результати досліджень показують. що:

1) у всіх вікових групах приблизно половина підлітків має виразність агресивності як особистісного утворення;

2) рівень агресивності має істотну динаміку (найбільші зміни відбуваються в 14 років – 9 клас).

В ході практичної роботи було вироблено певні рекомендації при роботі з агресивними дітьми. Необхідно навчити дітей навичкам позитивного спілкування, взаємодії з іншими членами соціуму, уміння знаходити альтернативні мирні шляхи вирішення конфліктів.

Значну важливість також мають навички спільної роботи, тому цьому потрібно приділяти особливу увагу, зокрема в рамках школи. Провідна роль у попередженні й корекції агресивності в дітей і підлітків належить родині, батькам. Однак велике значення й педагогів, психологів, і, зрозуміло, культурно-дозвільних установ.

У курсовій роботі була розроблена й апробована методика