Аналіз традиційних методів та розробка методики використання логістичних систем в управлінні суб'єктом міжнародного туристичного бізнесу

Невідчутність. На відмінність від товарів, послуги неможливо скуштувати, відчути на дотик, побачити, почути до момента їх надання. Щоб зменьшити невідомість, клієнтам потрібно надавати щось матеріальне, Істотне щоб засвідчити якість послуги, о Невід'ємність від міста надання послуг. В більшісті випадків надання послуги вимагає присутності як того хто її надає, так і того хто її отримує. Ось чому службовці які контактують з клієнтом під час надання послуги - є частиною товару (послуги), о Непостійність якості. Якість послуг, що надаються суб'єктом міжнародного туристичного бізнесу, залежить від того хто їх надає i при яких умовах. Послуга надається і отримується одночасно. Непостійність попита робить проблематичним збереження попита під час його підвищення. Багато залежить від того в якому стані знаходиться особа, яка надає послугу. о Неможливість збереження. Послуги неможливо зберігати. Якщо надаючі послуги суб'єкт міжнародного туристичного бізнесу хоче максимілізувати свої прибутки, то він повинен чітко визначитися між своїми можливостями та поточним попитом, тому що втрати компенсувати неможливо. Маркетингова стратегія управління суб'єктом міжнародного туристичного бізнесу при наданні послуг включає в себе слідуючі етапи:

Матеріалізація невідчутного товара. Рекламні матеріали, зовнішній вигляд помешкань и самих службовців - усе це дає клієнту реальне відчуття про якість послуг. Фірмове оформлення - розробляється керівництвом суб'єкта міжнародного туристичного бізнесу, для успішної боротьби з конкурентами на сучасному ринку, але воно не повинно нагадувати оформлення конкурентів. Одяг службовців також, відчутно впливає на імідж підприємства, він повинен відповідати специфіці і відрізнятись від інших. 

Управління службовцями. Тому що службовці - це самий важливий компонент товара і маркетингових засобів впливу на ринок. На практиці це говорить про те, що відділ маркетингу повинен тісно співпрацювати з відділом кадрів.

Зменшення відчуття ризику у клієнта. Звичайний ризик на який йде клієнт - це коли він уперше звертається до суб'єкту міжнародного туристичного бізнесу. Цей ризик роз'яснюється тим, що люди звикають до фірм послугами яких вони найчастіше користувались.

Адаптація своїх можливостей до попиту. Оскільки послуги це товар який швидко псується, підпорядкування можливостей до попиту це головний елемент успішного функціонування суб'єктів міжнародного туристичного бізнесу. Але вони повинні: пам'ятати що їх система функціонування повинна бути налаштована на сто відсоткову завантаженість галузі. Оскільки данні кажуть про те, що споживачі починають скаржитись на якість послуг коли завантаженість підприємства сягає 80 % і більше.

Незмінність якості послуг - це коли споживач отримує необхідний йому товар, без ризику отримання неякісно: послуги.

 

 

Організаційна структура суб'єкту міжнародного туристичного бізнесу є відображенням повноважень і обов'язків, котрі повинен виконувати кожен її працівник. Оперативні рішення, які зумовлені необхідністю задовольняти потреби клієнтів спираються на строго зафіксовану управлінську ієрархію. Відповідальність за прийняття загальних управлінських рішень лежить на вищій ланці керівництва. Підрозділи є функціональними ланками, кожна з яких використовує свою специфічну технологію, але всі разом вони мають одну спільну мету-задоволення потреб клієнтів. Для того, щоб мати можливість надати різноманітне обслуговування, підприємства повинні мати персонал, котрий розподіляється на чотири складові: Вища ланка керівництва; середня керівна ланка; робітники обслуговування; робітники технічної служби.

Де, вища ланка керівництва включає такі посади, як генеральний директор та його заступник.

Середня керівна ланка-керівники відділів, директори змін, а також керівники різних служб.

Робітники обслуговування займають такі посади, як портьє, бармен, коридорний (посильний). Всі зони значною мірою приймають участь в обслуговуванні гостей і тому повинні відповідати суворим вимогам, серед яких комунікабельність, вміння поводитись з гостями, вміння не створювати проблем, а при їх виникненні швидко їх вирішувати, не звертаючись за допомогою до керівництва є найбільш важливими.

До працівників технічної служби відносяться служба безпеки, інженерна служба, ремонтна служба, бухгалтерія та кадрова служба.

Загальні рішення стратегічного характеру приймаються власниками підприємства (акціонерами) та генеральним директором.

Генеральний директор є посередником між власниками підприємства та керуючим персоналом, з однієї сторони та гостями, з другої.

Ця функція може бути охарактеризована, як функція первода загальних задач, які ставляться власниками, з конкретні управлінські рішення. Крім цієї на генеральному директорі лежить рішення велетенської кількості задач.

Заступник генерального директора, як правило грає дуже важливу роль, оскільки він знаходиться на рівні прийняття оперативних рішень, і в зв'язку з цим, зобов'язаний постійно знаходитись на підприємстві. Він має більш тісний зв'язок з клієнтами, оскільки постійно вирішує виникаючі запитання, зв'язані з задоволенням потреб клієнтів.

Якщо спускатися вниз по адміністративній драбині, ми побачимо керівників структурних підрозділів, котрі мають повноваження прийняття оперативних рішень в межах своїх підрозділів. Більш докладніше організаційну структуру готелю можна розглянути в додатку 5,

Самим відповідальним в готельному господарстві безумовно є підрозділ відповідний за номерний фс:

Увесь успіх готелю, навіть якщо ресторан дає позитивні прибутки, повною мірою залежить від того, наскільки прибутковим та успішним є цей сектор. Прибутки від продажу розташування складають від 50% до 70% всіх прибутків підприємства, І дають 70%=80% чистого прибутку. Зрозуміло що це левова доля усіх прибутків готелю. Відділ керування номерним фондом складається з кількох підрозділів. Головні з них складають основу підприємства