Аналіз впливу основних світових фінансових організацій на соціально-економічний розвиток України

Крім визначених вище положень щодо співробітництва України з міжнародними структурами, наведені питання вимагають подальшого наукового пошуку. В даному випадку, на рівні вищого економічного і політичного керівництва держави потрібно визначити оптимальної чи є модель соціально-економічного розвитку, яке здійснюється в рамках виконання рекомендацій міжнародних структур. Можливим є посилення уваги до співпраці з ЄБРР, як установою, яка здійснює кредитування на мікрорівні і стимулює тим самим процес залучення в Україну приватних іноземних інвестицій.

Таким чином, стратегія взаємовідносин України з міжнародними фінансовими організаціями повинна будуватися з урахуванням поточного стану національної економіки. Оптимізації зовнішніх запозичень в умовах сучасного розвитку України. Необхідна переорієнтація співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями на досягнення національних інтересів України в країні і за її межами. Хоча, враховуючи теперішній стан країни-рецепієнта, такі можливості для України не є реальними. Організаційні структури, від діяльності яких залежить розвиток співробітництва з МФУ, повинні мати чітку програму діяльності, потрібно брати до уваги всю сукупність внутрішніх політичних факторів, які не завжди враховують міжнародні фінансово-кредитні структури. Принципи захисту державних інтересів України у відносинах з міжнародними фінансовими організаціями повинні спиратися на пріоритети довгострокових цілей соціального, політичного та економічного розвитку.

 

 

За підсумками роботи можна зробити такі висновки наукового та практичного характеру:

Однією з важливих науково-практичних проблем, які постали перед вітчизняною фінансовою наукою і потребують невідкладного вирішення, є нагальна необхідність розроблення науково обґрунтованої концепції і ефективної стратегії співпраці України з міжнародними фінансовими організаціями (МФО).

Складність на шляху фінансової стабілізації та економічного зростання України значною мірою зумовлена дефіцитом фінансових ресурсів. Зовнішні запозичення є одним із реальних інструментів пом’якшення фінансових проблем та пожвавлення фінансової кон’юнктури в країні, але неефективний механізм залучення та використання позик, дефіцит державного та платіжного балансу є чинниками, що можуть призвести до загострення фінансової кризи і краху фінансової системи країни в цілому. В зв’язку з цим аналіз нових напрямків у кредитно-фінансовій політиці МФО є необхідним як з наукової, так і з практичної точки зору.

Процеси економічної глобалізації вимагаюь відповідного реагування, що знаходить відображення в розвитку світової регулятивної системи та її інститутів – Організації Об’єднаних Націй, Міжнародного валютного фонду та Світового банку, Світової організації торгівлі, Міжнародної організації праці та ін. Кожна з міжнародних економічних організацій має свою сферу та інструменти впливу на світову економіку. МФО покликані безпосередньо регулювати відносини руху різних форм капіталу, що в сучасних умовах об’єктивно обумовлює їх вплив і на ринки товарів, послуг, інновацій.

Принципи організації, структура, головні функції таких міжнародних фінансово-кредитних установ, як МВФ, Світовий банк та ЄБРР, забезпечують їм провідну роль у системі світового господарства. Світовий банк та МВФ утворюють подвійну міждержавну основу, яка підтримує всю світову економіку та її інфраструктуру, а не окремі країни. Аналіз принципів організації та функцій Світового банку, МВФ та ЄБРР доводить, що підтримувані ними заходи економічної та фінансової стабілізації у країнах-членах відповідають меті глобального розвитку. Виходячи з цього участь країн з перехідною економікою в діяльності цих організацій не є загрозою їх національній безпеці. Проблема криється безпосередньо в самій країні-позичальнику, в ефективності і перспективній прибутковості використання нею запозичених коштів, і тому факті, що в сьогоднішніх умовах ізоляція є збитковою.

Співпраця України з МВФ сприяла формуванню адекватних загальним західним підходам основ ринкової економіки та була спрямованою на досягнення макроекономічної, зокрема, фінансової стабілізації, подолання інфляційних процесів та забезпечення стабільності національної валюти. Крім цього, забезпечувала економіку фінансовими ресурсами для подолання як проблем трансформаційного періоду, так і наслідків світової фінансової кризи. Але політика взаємовідносин України з МФВ була направлена на короткострокову економічну стабілізацію та ігнорувала існування системних проблем, головними з котрих були низька ступень диверсифікації економіки та мінусовий платіжний баланс, що і досі призводить до критичного збільшення зовньошнього державного боргу.

Одними з найвпливовіших інвесторів в економіку України є Світовий банк і ЄБРР. Стан реалізації більшості проектів ціх установ в Україні не можливо назвати задовільним, це обумовлено існуванням проблем системного характеру.

В багатьох випадках Україна має доступ до кредитних коштів, але не вибирає їх, особливо по проектах, які реалізуються у державному секторі. Головною причиною цього є недостатньо високий рівень менеджменту проектів з боку України. З метою більш високої ефективності використання кредитних коштів МФО необхідно налагоджувати взаємодію між урядом України і підрозділами МФО.

В стратегії соціально-економічного розвітку нашої держави МФІ мають великий вплив щляхом їх залучення до реалізації реформ у багатьох напрямках розвітку українського суспільства. Але має місце проблема вимог фінансових інститутів до проведення реформ, які не завжди враховують специфіку соціально-економічного стану України, і до цього ще мають політизований характер, тому їх реалізація зазнає труднощів і має негативний вплив.