Діагностика проявів інформаційного стресу чи неврозу у студентів ВНЗ

Крім виокремлення трьох основних умов виникнення інформаційних неврозів (їх можна розглядати як первинні фактори невротизації), суттєвий вплив на розвиток хвороби здійснюють і такі фактори, як індивідуальні особливості ВНД, генетична схильність, астенізація організму, інші захворювання. Однак всі ці фактори можна назвати вторинними. Отже, первинні фактори викликають інформаційні неврози, значні для всіх, незалежно від індивідуальних особливостей організму і його нервової системи. А вторинні фактори визначають різницю в швидкості виникнення неврозу, характері його протікання і в цілому різну індивідуальну стійкість нервової системи до неврозів при зростаючих інформаційних навантаженнях. Проте те, що вони називаються вторинними зовсім не означає, що по значенню вони другорядні, більше того відносно конкретних випадків вони можуть бути вирішальними. Поділ причин виникнення неврозів на первинні та вторинні сприяє визначенню головного патогенетичного фактору хвороби, а відповідно – головної мішені її профілактики і лікування. [15, 48-49].

Як дослідження на тваринах, так і спостереження на хворих дозволяє розглядати 2 форми інформаційних неврозів, які відрізняються за умовами виникнення:

- в першому випадку при виключно високому значенні інформації ефективною стає її короткочасна експозиція;

- в другому – при помірно значних сигналах важливою умовою невротизації є хронічний дефіцит часу.

Є основи припускати, що ці дві форми неврозу відрізняються за механізмами розвитку, хоча б тому, що при гострій психогенній травмі емоційна реакція негативного знаку одразу ж виражена дуже сильно і багато в чому визначає формування патології та її симптоматику, тоді ж як при довготривалому впливі на мозок неврозогенних факторів, що визначають виникнення інформаційного неврозу, негативна емоція формується поступово і мозок має великі можливості для використання своїх компенсаторних механізмів в цілях відвернення розвитку неврозу. Ряд спостережень вказує, що різке і довготривале обмеження доступу до високо значимої інформації є фактором, що сприяє розвитку неврозу у людей чи викликає невроз. Ця обставина і стала основою для вивчення закономірностей протікання ВНД при інформаційному дефіциті шляхом створення експериментальних моделей, близьких чи адекватних до умов інформаційного дефіциту, що зустрічається в житті людини. Моделі ґрунтуються на виробленні харчових та оборонних умовних рефлексів при тому чи іншому ступені невизначеності підкріплення сигналів безумовними подразниками, що заважало виробленню стратегії поведінки (адаптації) і супроводжувалось високим емоційним напруженням. Також шляхом створення моделі дефіциту взаємовпливу між особами було вказано, що невроз може виникати внаслідок недостатнього обміну інформацією між тваринами, що мала високе значення, особливо в ранні періоди онтогенезу. Ряд спостережень вказує, що довготривалий дефіцит інформації викликає у людей значні відхилення в протікання психічних функцій і навіть невроз. Хоча виокремлення інформаційного неврозу як форми патології ВНД ґрунтується на врахуванні етіологічних ознак, це ще не дає достатньо підстав для розгляду клінічної форми цього захворювання, все ж треба підкреслити, що ряд спостережень дозволяє передбачати таку можливість в майбутньому. [38, 10-20; 16, 66 i 266].

Інформаційні неврози у людини.

Спостереження клініцистів, соціологів, психологів, педагогів говорять, що нерідко в людей, що знаходяться довгий час в умовах інформаційного перевантаження, виникають різні відхилення від нормальної діяльності мозку чи інших систем організму, що вказують на “труднощі в протіканні ВНД”, – “невротичний стан” чи “невроз”. Аналіз цих спостережень підтверджує, що дослідники давно звернули увагу на фактори, які в певних умовах несприятливо впливають на функції мозку, і поєднання яких веде до інформаційного неврозу. Встановлено, що початкова реакція на зростаюче інформаційне перевантаження людини-оператора заключається у втраті вхідної інформації, якщо ж потік інформації стає занадто великим і продовжується довгий час, то настає зрив, тому треба змінювати умови роботи. Психофізіологічні дослідження серед операторів-диспетчерів теплоелектростанцій виявили, що існуючі умови праці операторів енергоблоків, начальників змін і т. д. викликають значне емоційне напруження і в них спостерігається раннє зниження адаптаційних можливостей різних систем організму, часта патологія в діяльності нервової системи, серцево-судинної системи, травної тощо.

За даними А. І. Кіколова у режисерів і асистентів телебачення, диспетчерів залізничного транспорту і авіапрацівників, інженерів різних видів діяльності після багатолітньої роботи виникають жалоби на часті негативні емоції, стан емоційної неврівноваженості, поганий сон, підвищену нервовість, відсутність апетиту, болі в області