Діагностика проявів інформаційного стресу чи неврозу у студентів ВНЗ

Таким чином, потреби здійснюють регулюючий вплив на діяльність через свідомо поставлені цілі, прийняті рішення і професійні наміри.

Відомо, що через формування структури професійних мотивів та їх усвідомлення встановлюється особистісний сенс діяльності і окремих її аспектів. Ступінь усвідомлення особистісного сенсу діяльності, його адекватність реальній сутності і значимості трудового процесу знаходить відображення в характері виконання окремих дій і діяльності в цілому, в ступені функціональної напруженості цього процесу. Отже, розуміння і прийняття, врахування різних смислових аспектів діяльності, їх повне і стійке відображення у свідомості має забезпечити потрібні результати діяльності і раціональний рівень мобілізації для цього людських ресурсів.

У конкретній діяльності система її мотивів відображається у певній цілі, яка формує зміст цієї діяльності. На думку О. А. Конопкіна, прийнята суб’єктом ціль – найважливіша, ведуча ланка усвідомленого процесу регулювання. Її регулятивна функція може бути визначена як системоутворююча. Саме ціль виступає в якості усвідомлюваної детермінанти, яка визначає селекцію інформації, що є необхідною умовою дійсно ціле направленого регулювання діяльності. Ціль виступає як ідеальний результат діяльності та як рівень досягнення певних показників, яких хоче досягнути людина. Постановка цілі людиною – це процес, що характеризується специфічним внутрішнім відношенням між суб’єктивним сенсом завдання для людини і його об’єктивним значенням і чим більше неузгодження між ними, тим більш напруженою буде підготовка і реалізація рішення, тим вірогідніше виникнення суб’єктивної складності виконання завдання. [7, 63-70].

Інформаційна основа діяльності – сукупність інформації, що характеризує предметні і суб’єктивні умови діяльності і дозволяє організовувати діяльність у відповідності до вектору “ціль-результат”. Можливість розвитку психічно напруженості і інформаційного стресу багато в чому визначається адекватністю, точністю і повнотою інформаційної основи діяльності.

Інформаційна основа діяльності формується на 3-ох рівнях: 1) на сенсорно-перцептивному рівні відображаються закономірності відповідних механізмів сприйняття (відображення) сигналів, що несуть професійно важливу інформацію; 2) на когнітивному рівні формується оцінка функціональної значимості сигналів, тобто цінності інформації для виробничої діяльності, а також організується збір, зберігання і здобування цієї інформації; 3) на образно-перцептивному рівні відображаються закономірності об’єднання окремих інформаційних ознак в цілісні образи, з опорою на які проходить програмування і регулювання діяльності.

В процесі трудової діяльності всі три рівня функціонують на основі взаємозв’язку та взаємовпливу. Порушення інформаційних процесів на будь-якому із вказаних рівнів може призвести до зниження надійності діяльності людини-оператора і розвитку напруженості.

Важливо відмітити, що в психологічну систему діяльності входять ті психічні властивості суб’єкта діяльності, які дозволяють точно, вчасно та адекватно сприймати професійно важливі інформаційні ознаки, тобто психофізіологічні якості, а також психічні властивості, що сприяють встановленню професійної значимості тих чи інших сигналів і забезпечують процес когнітивного научіння, а також знання як результат цього научіння.

Ведучу роль пізнавальних процесів у забезпеченні психічної стійкості чи у виникненні напруженості та стресу визначається тим, що ці процеси опредмечуються у конкретних діях, виступаючи як внутрішній спосіб їх реалізації.

Дані експериментальних досліджень і аналізу матеріалів вивчення порушень професійної і функціональної надійності операторів свідчить про те, що значна частина помилкових дій виникає на сенсорно-перцептивному рівні. За деякими даними похибки сприйняття в 40-70% випадків є причиною помилок.

Характерними для діяльності операторів є похибки сприйняття часу, особливо його тривалості. Відомо, що час, заповнений терміновою, цікавою і відповідальною роботою летить швидше, його навіть не вистачає. В умовах переживання та робочого напруження часто порушується відчуття часу, не витримуються задані часові нормативи виконання певних дій, виникають збої у своєчасності реакції на сигнали і т. д. При монотонній роботі, розвитку втоми, зниженні професійного інтересу порушення відчуття часу проявляється у його суб’єктивному “продовженні, збільшенні”, що може призвести до помилок сприйняття, що виявляються в уповільненні часових процесів. Викривлене сприйняття часу, виникнення відчуття його дефіциту або надлишку найбільш характерне для аварійних ситуацій.

На процеси сприймання інформації можуть впливати суб’єктивні уявлення про реальність, про сутність тих інформаційних процесів, які є основою конкретної операторської діяльності. Є дві теорії, які передбачають подібне рішення. Перша – теорія особистісного конструкта G. Kelly, згідно якої людина формує на основі аналізу реальних ситуацій, подій певні здогадки (конструкти), які перевіряють реальністю, щоб її зрозуміти. Деякі конструкти стають ригідними, жорсткими і не приймають нову інформацію, інші залишаються гнучкими і відкритими широкому діапазону інформації. Ключова ідея заключається в тому, що люди стають психічно сприйнятливими в тій мірі, в якій вони очікують подій.

Друга, s теорія схем, s є розвитком досліджень J. Piaget про роль свідомості у зміні сенсорного входу у плані відповідності заздалегідь розробленій схемі. Автор вважає, що цей процес (засвоєння, асиміляції) є пристосуванням для сприймання зовнішніх вимог. Якщо нова інформація корисна, схема стає більш вдосконаленою. Схема для життєвих і робочих ситуацій включає в себе правила поведінки в подібних ситуаціях. Процес самосприйняття є важливою особистісною схемою (“Я”-схема). Негативна “Я”-схема може суттєво впливати на сприйняття і оцінку ситуації. Аналогічно може впливати і схема очікування успіху чи невдачі.

Обидві теорії відображають суб’єктивні уявлення про реальність, можуть пояснити особливості процесів сприйняття і реакцій оператора.

Значення функцій пам’яті в операторській діяльності важко переоцінити і це пов’язано, головним чином, з двома факторами: по-перше, з великим об’ємом інформації про різні режими роботи, які треба