Діагностика проявів інформаційного стресу чи неврозу у студентів ВНЗ

Всі опитані першокурсники також відмітили зміни у психічному стані, що складає 100%, при цьому переважають негативні емоції у 72% опитаних. При зазначення найбільш суттєвих змін психічного стану переважають депресія обрали 100% опитаних, перепади настрою і дратівливість обрали 80% опитаних, дратівливість – набрала 76% голосів, тривожність та нервові зриви отримали по 16 голосів, що складає 64%, апатія виявилась у 36% опитаних.

При зазначенні найбільш суттєвих змін фізичного стану у старшокурсників переважають порушення в системі органів травлення – 96%; порушення системи органів чуття (в більшості випадків порушення зору) – 88%; порушення імунної системи – 88%; порушення нервової системи – 64% відповідей; порушення ендокринної системи – 44%.

Навчальний процес викликає у 96% опитаних студентів І курсу сонливість, постійне відчуття втоми у 92% опитаних, прагнення все покинути і відпочити та погіршення апетиту відмітили 80% оптантів, дратування без причини та варіант, що доводиться працювати з великою напругою обрали 56% оптантів.

Найголовнішими чинниками, які викликають інформаційні стреси студенти і та ІV курсів визначили такі: велике навчальне навантаження; надмірна кількість інформації; ненормований навчальний день; емоційні перенапруження та нервове виснаження, особливо в період сесії; велика кількість матеріалу, який треба вивчити і мало часу та нестача літератури на це; мало часу на спілкування з друзями та відпочинок; зміни розпорядку дня, що погано впливають на режим харчування; багато самостійної роботи; непристосованість організму до великих психічних навантажень; незбалансоване поєднання навчання і відпочинку; слабкість організму до навколишніх впливів тощо.

Порівнюючи результати, отримані у оптантів І та ІV курсів яскраво видно, що першокурсники мають більш виражені ознаки стресу, ніж студенти старших курсів, майже 100% опитаних студентів І курсу відчувають дезадаптацію як у фізичному та психічному станах, так і в соціальних відносинах, відчувають різку недовіру до оточуючих, у них переважають негативні емоції, депресії, перепади настрою, дратівливість, нервові зриви, тривожність, тоді як у студентів ІV курсу всі ці прояви виражені значно слабше і у значно меншого контингенту опитаних, більшість старшокурсників вже адаптувались до умов навчання, але все ж таки деякі стресові та неврозогенні прояви присутні, особливо ці показники підвищуються у період сесії.

За результатами трьох додаткових тестових методик також видно різницю у отриманих показниках щодо схильності до неврозу, стресу чи рівня невротизації у студентів І та ІV курсів. Першокурсники отримали по всім методикам значно вищі показники та значно більший відсоток серед опитаних студентів І курсу проявляє схильність як до неврозів, так і до стресів, а також має високий рівень невротизації, отже, рівень адаптації, стійкість до стресових чи неврозогенних факторів мають дуже низькі показники. Студенти ІV курсу вже набагато менше схильні до неврозу, стресу і невеликий відсоток серед них мають високий рівень невротизації, що свідчить про стійкість до стресу, організованість та адаптацію до умов навчання.

Отже, підсумовуючи все сказане робимо висновок, що висунута на початку дослідження гіпотеза підтвердилась повністю.

 

 

1. Агаджанян Н. А. Адаптация и резервы организма. – М. : ФиС, 1983. – 175с.

2. Адаптация организма подростков к учебной нагрузке / Под ред. Д. В. Колесова. – М: Педагогика, 1987. – 152 с.

3. Аракелов Г. Г. Стресс и его механизмы // Вестник Московского университета. Сер. 14, 1995, № 4.

4. Асатиани Н. М., Матвеева Е. С. Организационные и клинические вопросы пограничной психиатрии. М., 1990. – С. 100-106. (1 розділ)

5. Блейхер В. М., Крук И. В., Боков С. И. Практическая патопсихология. Ростов-на-Дону, 1996. 448 с.

6. Блейхер В. М., Крук И. В. Патопсихологическая диагностика. – Київ: Здоров’я, 1989. 279 с.

7. Бодров В. А. Информационный стресс: Учебное пособие для вузов. – М. : ПЕР СЭ, 2000. – 352 с.

8. Бурлачук Л. В., Морозов С. М. Словарь-справочник по психологической диагностике. – К. : Наукова думка, 1989. 200 с.

9. Бучак Н. В., Макогончук М. Г. Загальні питання патопсихології: Навчальний посібник для студентів спеціальності “Психологія”. – Рівне: РДГУ, 2001

10. Вейн А. М. Неврозы // Ж-л неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. -1998. -Т. 98, №11. – С. 38-41.

11. Геодакян В. А., Геодакян К. В. Новая концепция леворукости // Доклад РАН. – 1997. – 356, № 6. – С. 832-842.

12. Гиндикин В. Я. Лексикон малой психотерапии. – М. : КРОН-ПРЕСС, 1997. – 576 с.

13. Дикая Л. Г. О роли психофизиологической саморегуляции в повышении психической устойчивости человека-оператора // Психологическая устойчивость профессиональной деятельности. М., 1984. – C. 18-23.

14. Егиян М. Г. Аффективные расстройства у подростков. Новые методы фармакотерапии. Ереван 2003 с. 22

15. Захаров А. И. Неврозы у детей и подростков. Л., 1988. С. 48-49.

16. Зенков Л. Р., Ронкин М. А. Функциональная диагностика нервных болезней Издание третье М. МЕДпресс-информ 2004 с. 66 и 226

17. Зейгарник Б. В. Патопсихологія. – М. : Академія, 1999. – 205 с.

18. Ильюченок Р. Ю., Ильюченок И. Р., Финкельберг А. Л., Афтанас Л. И. Взаимодействие полушарий мозга у человека: установка, обработка информации, память. Новосибирск: Наука, 1989. – 169 с.

19. Карвасарский Б. Д. Диагностика и психотерапия неврозов в условиях специализированного отделения. – Л. : 1979. – 368 с.

20. Карвасарский Б. Д. Медицинская психология. – Л. : Медицина, 1982. 271 с.

21. Карвасарский Б. Д. Неврозы. Изд. 2-е перераб. и доп. М. : Медицина 1990. – 387 с.

22. Корнієнко О. В. Підтримання психоматичного здоров’я практично здорових людей: Навчальний посібник. – К. : Вид. центр «Київський університет», 2000. – 126 с.

23. Корольчук М. С., Крайнюк В. М., Косенко А. Ф., Кочергіна Т. І. Загальна редакція М. С. Корольчука. Психологічне забезпечення психічного і фізичного здоров’я: Навчальний посібник. – К. : Фірма «ІНКОС», 2002. – 272 с.

24. Красноперов О. В., Панченко А. Л. Соотношения функциональной асимметрии мозга, влияющие на субъективную характеристику сна, и психологические свойства личности // Психологический журнал, 1991. – Т. 12, № 2. – С. 78-83.

25. Кудрявцев И. А. О диагностической информативности некоторых патопсихологических синдромов. // Журнал невропатологи и психиатрии им. С. С. Корсакова. 1982. – № 12. – С. 8-14.

26. Левківська Г. П., Сорочинська В. Є., Штифурок В. С. Адаптація першокурсників в умовах вищого навчального закладу освіти: Навчальний посібник. – К., 2001. – 128 с.

27. Леонова А. Б., Кузнецова А. С. Психопрофилактика стрессов – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1993. – 108 с.

28. Меерсон Ф. З. Адаптация к стрессорным ситуациям и стресс-лимитирующие системы организма//Физиология адаптационных процессов. – М. : Медицина, 1986. – С. 421-422.

29. Меерсон Ф. З., Пшенникова М. Г. Адаптация к стрессорным ситуациям и физическим нагрузкам. – М. : Медицина, 1988. – 254 с.

30. Моисеев Н. Н. Универсум. Информация. Общество. – М., 2001. – 112с.

31. Мясищев В. Н. и Карвасарский Б. Д. Некоторые теоретические и практические выводы из изучения 1000 больных отделения неврозов. – Журн. неровапотол. и психиатр., 1967, в. 6, с. 897-900.

32. Николаева В. В. Влияние психической болезни на психику. М. : Медицина, 1987. – 155 с.

33. Никифоров А. С. Неврозы // Ж-л неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. -1998. -Т. 98, №11. – С. 33-37.

34. Психологічний словник / під ред. члена-кореспондента АПН СРСР В. І. Войтко. – К. : “Вища школа” 1982. – 216 с.

35. Петрик В. М., Ліщинські О. А., Кальниш В. В. та ін. Соціально-правові основи інформаційної безпеки: Навчальний посібник. – К., 2006. – 263с.

36. Ротенберг В. С. Функциональная асимметрия мозга человека (психофизиологические аспекты) // Итоги науки и техники. ВИНИТИ. Сер. физиология человека и животных. -1989. – Т. 35. – С. 145 -232.

37. Свядощ А. М. Неврозы. – з-е изд. перераб. и доп. – М. : Медицина. 1982. – 412 с.

38. Хананашвили М. М. Информационные неврозы. – Л. : Медицина. 1978. – 144 с.

39. Хачатрян Н. В., Хачатрян М. Н. К вопросу об истинной природе возникновения электроэнцефалографических волн ж. Вестник Хирургии Армении 2004. -№ 4. – С. 76-81

40. Шкуренко Д. А. Общая и медицинская психология: Учебное пособие. Ростов-на-Дону: “Феникс”. 2002. – 216 с.

41. http: //www. orthomed. ru

42. http: //www. medlinks. ru.

43. http: //www. eurunion. org/magazine.

44. http: //www. newt. org.

45. http: //www. works. ru.

46. http: //www. lib. ua-ru.

47. http: //www. postup. brama. com.

48. http: //www. nplc. com

49. http: //www. geocities. com

50. http: //www. orthomed. ru