Діагностика проявів інформаційного стресу чи неврозу у студентів ВНЗ

Предмет:

Тип роботи:

Дипломна робота

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

скорочення великих скелетних м’язів людини створює оптимізуючий вплив на її ВНД лише короткочасно і на початку їх активності, а надалі воно може стати надмірним. Тому найбільш ефективним виявилось поєднання регулярного м’язового скорочення дрібних м’язів з розслабленням великих. Застосовуючи метод диференційованої активації різних груп м’язів, при виборі системи гімнастики слід враховувати характер професії та індивідуальні особливості нервової системи людини. Серед невротизуючих факторів другого порядку, слід виділити часткову рухову інактивацію (частковий “руховий голод”) – як фактор, що також створює патогенний вплив. В зв’язку з цим цікавим є застосування деяких профілактичних заходів в умовах тривалої гіпокінезії. Дослідження (Hecht) виявили, що тривала гіпокінезія викликає у пацюків порушення умовно-рефлекторного научіння, погіршення пам’яті, значне підвищення кров’яного тиску та ряд інших симптомів, що вказують на наявність неврозу. Також було виявлено, що якщо умови тривалої гіпокінезії поєднувати з сеансами рухової гіперактивності, то умовно-рефлекторне научіння і функції пам’яті страждають набагато менше, підвищення кров’яного тиску теж менше. Тобто, дозоване рухове тренування може здійснювати профілактичний вплив на початкових стадіях розвитку неврозу, викликаного руховою гіпокінезією.

Особливу цікавість викликають дослідження Dörner, який показав, що шляхом створення в крові певної концентрації нейромедіаторів на етапі раннього онтогенезу тварин можна значно підвищити можливості витримувати великі інформаційні навантаження і неврозогенні стресові впливи. Більше того, введення в організм тварин в стані неврозу деяких гормонів призводить до лікувального ефекту. Тобто, гормональні механізми можуть виявитись важливим засобом регуляції вищих функцій мозку при неврозі, а також засобом профілактики і лікування інформаційної патології.

Відомо також, що сон покращує функції вищих відділів мозку і попереджає на певний час невротизацію організму, але застосування короткочасного чи довготривалого сну в якості профілактичного чи лікувального засобу має свої обмеження і як будь-який інший метод не може стати панацеєю.

Для профілактики також велику роль грає боротьба з гострими та хронічними інфекціями, травмами мозку, в тому числі і родовими, гострими і хронічними інтоксикаціями, порушеннями харчування та інших шкідливих впливів, а також нормалізація режиму праці та відпочинку, достатня кількість годин для сну. Велику роль у попередженні неврозів відіграє правильне виховання дитини у сім’ї, сприятливий клімат сімейних стосунків. Одним з важливих засобів попередження патології ВНД, що викликається інформаційними перевантаженнями мозку, є професійний відбір людей на основі показників стійкості їх нервової системи до зростаючих інформаційних навантажень. [38, 97-115; 37, 341-345; 22].

Величезну роль відіграє збільшення рухової активності, нормалізація біоритмів організму, а саме циклу «бадьорість-сон». Крім того важливою складовою профілактики неврозів є уміння адекватно застосовувати способи корекції та прийоми саморегуляції функціональних станів. Зовнішні способи корекції функціональних станів включають: оптимізацію режимів праці та відпочинку, тренування та професійна підготовка, нормалізація санітарно-гігієнічних умов, а також такі новітні методи, як арт-терапія, бібліотерапія, аромотерапія, музико терапія, терапія кольорами, масаж, фізіотерапія, гіпноз, тощо. До методів саморегуляції функціональних станів слід віднести спеціалізовану дихальну гімнастику, м’язову релаксацію, медитацію, аутотренінг, тощо. [21; 22].

Тобто з впевненістю можна сказати одне – для ефективної профілактики виникнення інформаційних неврозів слід застосовувати цілий ряд засобів та заходів, адже лише комплексний підхід забезпечує стійкість організму до негативного впливу неврозогенних факторів.

Як уникнути інформаційного стресу.

Комп'ютери здатні викликати синдром інформаційної втоми. Якщо інформація на екрані монітора дратує, або ж ви заплуталися в папках із файлами та “потонули” в стосах паперів, коли несподіваний дзвінок телефону, пищання пейджера або “скреготіння” факсу викликають відразу і змушують відмирати останні нервові клітини – це означає, що ви захворіли. Діагноз – інформаційний стрес, або синдром інформаційної втоми.

Відчуття нормального мешканця міста від спілкування з рідним мегаполісом можна порівняти з перебуванням у центрифузі: органи почуттів бомбардують потоки інформації – балакуче радіо, агресивна телереклама, шуми автомобілів, величезні плакати на кшталт “Купи, візьми, продай!!! ” Переповнення потрібною і непотрібною інформацією здатне викликати в людини фрустрацію (психічний стан дезорганізації свідомості і поведінки людини, що має місце в ситуаціях, які перешкоджають досягненню мети).

У цивілізованому світі люди вже звикли до синдрому інформаційної втоми, джерелами якої оголошено комп’ютери й іншу офісну техніку. Половина японських “білих комірців” знаходяться на межі нервового зриву через те, що після закінчення робочого дня не залишають місце праці. Керівники, вболіваючи за стан здоров’я своїх підлеглих, змушені були навіть заборонити користуватися комп’ютерами по п’ятницях. У нас в обідню перерву багато хто тепер залишається на робочому місці, щоб не відриваючись від комп’ютера, поспіхом запхати в рот “їжу швидкого приготування”. Справа доходить до того, що люди не можуть довго підтримувати звичайну розмову: їм постійно здається, що час іде “крізь пальці” і вони пропустять що-небудь важливе. А мозок людини – не гумовий, можливості сприйняття інформації є обмеженими, і система у випадку перевантажень може просто відмовити. Зі здоровим глуздом ми навряд чи розпрощаємося, але невротиками станемо – це точно. [47].

Аби уникнути перевантажень, треба обмежити кількість джерел подразнення. Якщо це неможливо, то відомий учений-футуролог Алан Тоффлер пропонує змінити канал сприйняття – “перемкнути” його.

Тобто коли ми занурюємося в транс (читаючи книгу, наприклад), то непомітно перестаємо чути сторонні звуки. Якщо ми їдемо в мікроавтобусі, а там грає моторошне попсове радіо з агресивною рекламою й брутальними коментарями. Що робити? Відключитися від джерела