Діагностика проявів інформаційного стресу чи неврозу у студентів ВНЗ

Більшість студентів дуже швидко втомлюється під час самостійної роботи – за результатами дослідження ця частка складає 60%. Вважають навчальне навантаження занадто великим і складним – 64% опитаних, бажання більше вчитись самостійно виявили лише 3 студенти, що складає 12% від усіх опитаних, з тим, що студентам доводиться вчити самостійно занадто багато погодились – 72%, а 76% оптантів вважають, що навчальне навантаження негативно впливає на їхнє здоров’я.

18 учасників (72%) вважають, що при адаптації відбулись зміни їх фізичного стану (самопочуття). Аналізуючи, як саме він змінився, переважають відповіді, що погіршився – у 68%.

Зміни в соціальному стані відмітили 76%, а у питанні, як саме він змінився переважна більшість зазначила, що коло спілкування сильно розширилось – 72% відповідей і лише 1 оптант зазначив, що коло спілкування обмежується лише навчальним процесом.

20 з 25 опитаних відмітили також зміни у психічному стані – це складає 80% від загальної кількості. На питання, яким чином змінився психічний стан відповіли так:

- переважають позитивні емоції – 40% опитаних;

- переважають негативні емоції – 24% опитаних;

- переважають негативні емоції іноді або під час сесії – 16%.

При зазначенні найбільш суттєвих змін фізичного стану переважають наступні:

- порушення нервової системи – 60% відповідей;

- порушення в системі органів травлення – 52%;

- порушення системи органів чуття (в більшості випадків порушення зору) – 36%.

На питання, чи звертались ви до лікаря в зв’язку з проблемами фізичного стану ствердно відповіли лише 9 учасників дослідження, тобто 36%, а 16 з 25 не звертались до лікарів. Всі, хто звертався отримали підтвердження поганого самопочуття діагнозом.

У 25 оптантів, тобто у 100% виникли нові форми соціальної поведінки (діяльності, відпочинку, спілкування), майже у всіх ці зміни сприяли покращенню життя, а саме у

92% опитаних.

Одним з ключових моментів методики було питання про зазначення найбільш суттєвих змін психічного стану. Серед відповідей найбільшу кількість голосів одержали наступні:

- перепади настрою і дратівливість обрали 64% опитаних;

- депресія – 36%;

- агресію, тривожність і нервові зриви обрали по 32% опитаних.

Навчальний процес викликає у 56% опитаних прагнення все покинути і відпочити, постійне відчуття втоми і дратування без причини – у 44%, погіршення апетиту – у 40%, а 28% зазначили, що працюють з великим напруженням. Лише 2 студенти (всього 8%) відповіли, що навчання викликає у них енергійність, а 6 з усіх опитаних (24%) зазначили, що навчальний процес викликає у них активність.

Розглядаючи питання, чи впливає навчальний процес на розпорядок дня, відмітимо, що ствердно відповіли 84% досліджуваних. З них – 60% відмітили, що їм стало важко прокидатись, 44% відповіли, що не відчувають бадьорості після сну, 36% зазначили погіршення сну.

Якщо звернути увагу на питання про володіння методами, які можуть покращити самопочуття чи підняти настрій, то 56% опитаних відповіли, що володіють такими методами. Серед найбільш популярних методів зняття стресу зазначали наступні: тренінги, музикотерапія, перегляд фільмів, шейпінг, аеробіка, дискотеки, спілкування з друзями та коханою людиною, прогулянки на свіжому повітрі, сон, відпочинок з гарними мріями, розслаблююча ванна чи душ, читання тощо.

На питання, чи відчуваєте ви потребу звернутися до професійного психолога 20 (80%) учасників відповіли, що не мають потреби в цьому.

При зазначенні причин, які найбільше впливають на стан фізичного, соціального та психічного здоров’я зазначили наступні: велике навчальне навантаження; надмірна кількість інформації; ненормований навчальний день; емоційні перенапруження та нервове виснаження, особливо в період сесії; велика кількість матеріалу, який треба вивчити і мало часу та нестача літератури на це; мало часу на спілкування з друзями та відпочинок; зміни розпорядку дня, що погано впливають на режим харчування; багато самостійної роботи; непристосованість організму до великих психічних навантажень; незбалансоване поєднання навчання і відпочинку; слабкість організму до навколишніх впливів; погані оцінки і розчарування в зв’язку з цим.

Серед найбільш популярних пропозицій щодо покращення навчального процесу і відпочинку звучали такі: зменшити кількість екзаменів, забезпечити бібліотеки необхідними підручниками, зменшити навчальне навантаження, легше ставитись до оточуючих проблем, більше відпочивати, спілкуватись, їздити на екскурсії, відмінити сесію, продовжити канікули, скоротити пари і збільшити перерви, запроваджувати побільше цікавих предметів у навчальну програму, зменшити кількість самостійної роботи, було висловлено також побажання, щоб викладач приходив на пари завжди з гарним настроєм.

Отже, можна зробити висновок, що навчання дуже втомлює більшість досліджених студентів, що дає право припускати наявність ознак інформаційного стресу, а в деяких оптантів схильність або початкові ознаки інформаційного неврозу.

Результати дослідження за бланковою методикою “Самооцінка інформаційних процесів”, проведеною на І курсі виявились наступними:

Отже, якщо аналізувати перше з ключових питань методики – чи відчули оптанти на собі проблеми, пов’язані з адаптацією у