Діагностика проявів інформаційного стресу чи неврозу у студентів ВНЗ

Інформацію, як і воду, треба фільтрувати. Коли її дуже багато, слід учитися відокремлювати зерно від полови (добре допомагає кошик для сміття). На роботі або в дорозі намагайтеся “відрізати” сенсорний канал, котрий атакують навколишні шуми або яскраві картинки. А ще краще займіться медитацією і вимкніть нарешті цей настирливий яскравий монітор. [47].

 

 

Для дослідження було використано кілька методик:

• Бланкова методика “Самооцінка інформаційних процесів”, що була розроблена на основі поєднання та компонування питань з таких методик, як САН, опитувальника “МІНІ-МУЛЬТ”, методики виявлення навчальної дезадаптації Д. Стотта та методики “Особистісний опитувальник інституту ім. Бехтерєва”;

• Методика “Чи схильні ви до стресу? ”;

• Тест “Рівень вашої невротизації”;

• Методика експрес-діагностики неврозу К. Хека і X. Хесса.

Метою бланкової методики є виявлення найбільш характерних особливостей самооцінки адаптації до навчального процесу у ВНЗі та простеження зв’язку зі станом фізичного та психічного здоров’я в умовах надлишку або дефіциту інформації та при нестачі часу.

Дана методика була запропонована студентам ВНЗу, які навчаються на І та ІV курсах. Методика може проводитись як в індивідуальному порядку, так і колективно, головне, щоб були створені умови для ефективного проведення, тобто відсутність шуму, сторонніх відволікань тощо. Проведення будь-якої методики психологічного дослідження передбачає дотик до особистого світу людини, тому завжди слід пам’ятати про важливість встановлення довірливого контакту з оптантом перед проведенням методики не лише для отримання більш достовірних результатів, але й щоб не нашкодити людині, не створити загрози для її внутрішнього світу. Методика містить 39 питань. Час проведення методики не фіксується.

Всі інші тестові методики, використані в даному дослідженні, передбачають відповіді на питання “так” або “ні” і запропоновані для уточнення результатів по першій методиці.

 

 

Студентам запропоновано відповісти на запитання бланкової методики. Перед цим їм обов’язково пояснили, з якою метою вона проводиться, де і як будуть використані результати та запевнили в конфіденційності їхньої особистої інформації.

Перед початком дослідження оптантам пояснили правила:

• уважно читати питання;

• давати відповіді щиро;

• відповіді треба давати за допомогою обведення правильного варіанту або кількох варіантів, що найбільш підходять оптанту;

• у разі відсутності найбільш прийнятного варіанту, треба вписати свій варіант в графі “інше”;

• на питання, де не передбачено варіантів відповідей також треба вписати свою відповідь власноруч;

• намагатись відповідати швидко, адже як відомо найбільш правильна відповідь та, що одразу ж спадає на думку.

Під кінець методики їм також запропонували за бажанням внести свої пропозиції щодо покращення навчального процесу, відпочинку та фізичного і психічного здоров’я студентів.

Далі запропоновано пройти ще кілька коротких тестових методик для виявлення наявності передумов для розвитку стресу, рівня невротизації та експрес-діагностика неврозу.

 

 

Статистичні дані психічної дезадаптації у студентів:

Було проведено дослідження 138 студентів перших та четвертих курсів з метою дослідження закономірностей формування станів психічної дезадаптації. Дезадаптація являє собою багатофакторний динамічний процес і пов’язана зі зміною діяльності різних органів та систем організму. Вона визначає рівень порушення соматичного та психічного здоров’я людини і ступінь загальної ефективності діяльності на біологічному, психічному і соціальному рівнях. Особливу актуальність ця проблема набуває у відношення осіб, які знаходяться в умовах тривалого або інтенсивного емоційного та інформаційного стресу, зокрема студентів ВНЗів. Навчання у ВНЗ можна віднести до специфічного виду діяльності, що відрізняється постійним зростанням та ускладненням інформації, дефіцитом часу, підвищеними вимогами до вирішення проблемних ситуацій. Основним методом дослідження був клініко-психологічний, який базувався на загально прийнятих підходах до психологічного обстеження та включав вивчення скарг і симптомів у різних психічних сферах (відчуття, сприймання, увага, уява, пам'ять, мислення, емоції, воля), їх систематизацію та динаміку. Також був використаний клініко-анамнестичний метод для визначення сімейних обставин, житлово-побутових умов, особливостей виховання, оцінки мікросоціальних та макросоціальних факторів за допомогою анкети. Дослідження проводилось в період з 2003 по 2005 рік, тобто було проведено комплексне динамічне вивчення психічного здоров’я студентів першого та четвертого курсів, віко 17-21 рік, серед яких 79 жінок та 59 чоловіків.

За результатами всі студенти були розділені на три групи:

Перша – студенти, які вважають себе абсолютно здоровими та пред’являли лише поодинокі скарги, в основному на погіршення загального самопочуття при напруженому навчанні. Ця група складала більшість – 42% від загального числа студентів І курсу та 49% – від числа студентів ІV курсу.

Друга – студенти, у яких при обстеженні були виявлені окремі симптоми психічної дезадаптації, але їх неможливо було включити у рамки будь-якої нозологічної форми психічної патології.

Третя – студенти, психічний стан яких можна було класифікувати в рамках клінічно оформлених станів психічної дезадаптації. Дана група складала 14% першокурсників та 10% студентів четвертого курсу. Погіршення загального самопочуття насамперед визначалось зниженням розумової та фізичної працездатності,