якості нічного сну, швидкою втомлюваністю, наявністю головного болю та сома то-вегетативних порушень. Більшість студентів пред’явили скарги на неуважність, розбитість, розумову втому, погіршення запам’ятовування. Серед розладів сприймання виявилась гіперестезія, що сполучалась з емоційною нестриманістю, нестриманістю та загальною астенізацією. Порушувалась тривалість та якість нічного сну, підвищувалась сонливість, ускладнювалось засинання, утруднювалось запам’ятовування та пригадування необхідної інформації, знижувалась концентрація уваги, знижувалась кмітливість, швидко змінювався настрій, з’являлась дратівливість, тривога, почуття внутрішньої напруги, спостерігалась замкненість, безініціативність, млявість, холодність, ворожість до близьких. Зазначені симптоми частіше відмічались у період екзаменаційних сесій, особливо у студентів молодших курсів.
Пошук
Діагностика проявів інформаційного стресу чи неврозу у студентів ВНЗ
Предмет:
Тип роботи:
Дипломна робота
К-сть сторінок:
93
Мова:
Українська
Серед гендерних особливостей дослідження виявило, що погіршення психічного стану у студентів-жінок переважно супроводжувалось порушеннями у ефекторно-вольовій сфері, що були представлені скаргами на замкненість, зниження активності, швидку втомлюваність, важкість у розпочинанні нової діяльності. На четвертому курсі спостерігалось значне зменшення перерахованих скарг.
У студентів-чоловіків погіршення психічного стану супроводжувалось скаргами на загальне самопочуття, наявність сома то-вегетативних проявів та порушенням емоцій, пам’яті та уваги. Найчастіше скаржились на швидку зміну настрою, дратівливість, занепокоєння, тривогу, відчуття внутрішньої напруги, звуження кола інтересів. На четвертому курсі кількість вищеперерахованих скарг зменшувалась, проте з’являлись скарги на побоювання за своє здоров’я, думки про свою малоцінність і безперспективність у майбутньому, збільшувалась кількість тютюнопаління тощо.
За результатами вивчення мікро- та макросоціальних факторів найбільш значимими були наступні: конфліктні відносини з членами сім’ї, несприятливі житлово-соціальні умови, недотримання розпорядку дня, недостатній нічний сон, особливо під час сесії, нерегулярне харчування, низька фізична активність чи неправильний режим фізичного навантаження, наявність шкідливих звичок. Було виявлено, що якісна та кількісна характеристики впливу мікро- та макросоціальних факторів залежить від періоду навчання у ВНЗі: у студентів І курсу факторами, що провокують та підтримують психічну дезадаптацію, були зміна соціальної ролі, пов’язана з переходом від шкільної до вузівської системи освіти, зміною шкільного стереотипу, введення нових форм навчання, таких як лекції, практичні, семінарські заняття, наявність поточних заліків, іспитів, необхідність оволодіння сучасними технологіями, зміна місця проживання окремо від первинної сім’ї, проживання у гуртожитку і вимушена адаптація до нових умов побуту, підвищені вимоги щодо самостійності, розподілу часу, коштів, розширення діапазону соціальних ролей, кількісна і якісна зміна комунікативних особливостей. Для студентів ІV курсів мали значення переосмислення мотивів вибору майбутньої професії та спеціальності, зіставлення та порівняння реальних та ідеальних уявлень про неї, невизначеність у майбутньому, пов’язана із необхідністю пошуку роботи, вирішення питань, пов’язаних з розподілом, наявністю нової сім’ї та пов’язаних з цим додаткових обов’язків, суміжність навчання у інших ВНЗах, необхідність додаткових заробітків, тощо.
Отже, можна підсумувати все вищевикладене так, що найчастіше клінічно оформлені стани психічної дезадаптації зустрічаються на І курсі, складаючи 14% студентів. На ІV курсі кількість студентів із станами психічної дезадаптації дещо зменшується і складає 10% від загальної кількості студентів. В клінічній структурі станів психічної дезадаптації переважали тривожні (32%), тривожно-депресивні (29%), депресивні (17%) та соматоформні розлади (22%). У 43% студентів І курсу було виокремлено певні, клінічно не оформлені симптоми психічної дезадаптації. При вивченні мікро- та макросоціальних факторів, які б могли мати етіологічну та підтримуючу роль у виникненні станів психічної дезадаптації, виявлено якісну та кількісну різницю впливу цих факторів в залежності від періоду навчання.
Бланкова методика “Самооцінки інформаційних процесів” та додаткові методики оцінки схильності до неврозу, стресу та рівня невротизації були проведені на студентах ВНЗ з метою виявлення наявності, відсутності або початкових проявів інформаційних стресів або неврозів. Щоб отримати більш достовірні результати, було обрано для обстеження студентів ІV курсу, так як вони навчаються не перший рік, вже встигли адаптуватись до нових умов навчання після школи, тому адекватніше можуть оцінити стан свого психічного, фізичного та соціального здоров’я залежно від інформаційного навантаження чи дефіциту часу, а також для порівняння було проведено аналогічне дослідження на студентах І курсу, щоб дізнатись, як сильно відрізняється рівень їхньої адаптації до умов навчання у ВНЗ. Участь у дослідженні ІV курсу прийняло 25 чоловік, серед яких 5 хлопців і 20 дівчат, віком 20-21 рік, а серед 25 учасників дослідження від І курсу – 7 хлопців та 18 дівчат, віком 17-18 років.
Результати дослідження за бланковою методикою “Самооцінка інформаційних процесів”, проведеною на ІV курсі виявились такими:
Аналізуючи результати даної методики слід зауважити, що при оцінюванні до уваги брались лише ключові моменти, які так чи інакше вказували на наявність, відсутність або початкові прояви інформаційних стресів чи неврозів.
Отже, якщо аналізувати одне з ключових питань методики – чи відчули оптанти на собі проблеми, пов’язані з адаптацією у новому середовищі (колективі), то однозначно можна сказати, що більшість опитаних відчули такі проблеми – 16 із 25 відповіли ствердно на це питання, що складає 64%, а це переважна більшість.
При аналізі проблем, які виникли при адаптації переважають такі:
- зросла кількість наукової інформації – цей варіант обрали 15 оптантів, тобто 60%;
- мало вільного часу для відпочинку – 14 ствердних відповідей – 56%;
- дефіцит часу на пошуки та опрацювання необхідної інформації відчули на собі 12 учасників дослідження – 48%;
- дефіцит необхідної наукової літератури обрали 11 чоловік – 44%.
Інші варіанти не набрали більше 32%.
Якщо аналізувати питання про