Діагностика проявів інформаційного стресу чи неврозу у студентів ВНЗ

При аналізі проблем, які виникли при адаптації переважають такі:

- зросла кількість наукової інформації – цей варіант обрали всі 25 оптантів, тобто 100%;

- зросла якість наукової інформації – обрали 15 оптантів, що складає 60%.

- дефіцит необхідної наукової літератури обрали 21 оптант – тобто 84%.

- дефіцит часу на пошуки та опрацювання необхідної інформації відчули на собі 20 учасників дослідження – 80%;

- якість самостійної роботи погіршилась – даний варіант обрали 16 із 25 оптантів, що складає 64% від загальної кількості.

- мало вільного часу для відпочинку – 10 ствердних відповідей – 40%;

Інші варіанти не набрали більше 32%.

Якщо аналізувати питання про недовіру до оточуючого середовища, то картина така, що майже всі оптанти відчувають таку недовіру – ствердних відповідей 24 із 25 – отже, 96% студентів не відчувають довіри до оточуючих або відчувають загрозу від них і лише 1 оптант відмітив, що не відчуває недовіри. Серед опитаних 23 студенти, що складає 92% відповіли, що вони легко стають нервовими під час спілкування з оточуючими, а це абсолютна більшість.

Всі студенти дуже швидко втомлюються під час самостійної роботи – за результатами дослідження ця частка складає 100%. Вважають навчальне навантаження занадто великим і складним також 100% опитаних, бажання більше вчитись самостійно виявив лише1 студент, а решта 96% не бажає вчитись самостійно. Погодились з тим, що студентам доводиться вчити самостійно занадто багато погодились – 96%, а 100% оптантів вважають, що навчальне навантаження негативно впливає на їхнє здоров’я.

Всі також відмітили, що при адаптації відбулись зміни їх фізичного стану (самопочуття). Аналізуючи, як саме він змінився, переважають відповіді, що погіршився – у 88% опитаних.

Зміни в соціальному стані відмітили 100%, а у питанні, як саме він змінився переважна більшість зазначила, що коло спілкування сильно розширилось – 96% відповідей і лише 1 оптант зазначив, що коло спілкування обмежується лише навчальним процесом.

Також всі опитані відмітили зміни у психічному стані, що складає 100%. На питання, яким чином змінився психічний стан відповіли так:

- переважають позитивні емоції – 28% опитаних;

- переважають негативні емоції – 72% опитаних;

При зазначенні найбільш суттєвих змін фізичного стану переважають наступні:

- порушення в системі органів травлення – 96%;

- порушення системи органів чуття (в більшості випадків порушення зору) – 88%;

- порушення імунної системи – 88%;

- порушення нервової системи – 64% відповідей;

- порушення ендокринної системи – 44%.

На питання, чи звертались ви до лікаря в зв’язку з проблемами фізичного стану ствердно відповіли 21 із 25 учасників дослідження, тобто 84% і лише 4 з 25 не звертались до лікарів. Всі, хто звертався отримали підтвердження поганого самопочуття діагнозом.

У 25 оптантів, тобто у 100% виникли нові форми соціальної поведінки (діяльності, відпочинку, спілкування) ; у 13 з 25 оптантів (52%) ці зміни сприяли покращенню життя, а у 12, що складає 48% ці зміни призвели до погіршення життя.

Одним з ключових моментів методики було питання про зазначення найбільш суттєвих змін психічного стану. Серед відповідей найбільшу кількість голосів одержали наступні:

- депресію обрали 100% опитаних;

- перепади настрою і дратівливість обрали 80% опитаних;

- дратівливість – набрала 76% голосів;

- тривожність та нервові зриви отримали по 16 голосів, що складає 64%;

- апатія виявилась у 36% опитаних.

Навчальний процес викликає у 96% опитаних сонливість, постійне відчуття втоми у 92% опитаних, прагнення все покинути і відпочити та погіршення апетиту відмітили 80% оптантів, дратування без причини та варіант, що доводиться працювати з великою напругою обрали 56% оптантів.

Розглядаючи питання, чи впливає навчальний процес на розпорядок дня, відмітимо, що ствердно відповіли 100% досліджуваних. З них – 96% відмітили, що погіршився сон, 84% відповіли, що з’явилась безсоння, 100% зазначили, що немає відчуття бадьорості після сну.

Якщо звернути увагу на питання про володіння методами, які можуть покращити самопочуття чи підняти настрій, то 60% опитаних відповіли, що володіють такими методами. Серед найбільш популярних методів зняття стресу зазначали наступні: прогулянки, відпочинок, прослуховування музики, сон, перебування на свіжому повітрі, розслаблення в компанії, відпочинок у горах, ванна, тощо.

На питання, чи відчуваєте ви потребу звернутися до професійного психолога 3 опитаних відповіли ствердно, 4 відповіли, що відчувають таку потребу час від часу, але переважна більшість – 72% не мають такої потреби.

При зазначенні причин, які найбільше впливають на стан фізичного, соціального та психічного здоров’я зазначили наступні: велике навчальне навантаження; надмірна кількість інформації; великий об’єм матеріалу, особливо в період сесії; мало часу та нестача літератури на засвоєння матеріалу; зміни розпорядку дня, що погано впливають на режим харчування; багато самостійної роботи.

Серед найбільш популярних пропозицій щодо покращення навчального процесу і відпочинку звучали такі: зменшити кількість екзаменів, зменшити навчальне навантаження, легше ставитись до