Діагностика проявів інформаційного стресу чи неврозу у студентів ВНЗ

Конкретні напрямки вивчення психічної стійкості людини-оператора і психологічного стресу в значній мірі обумовлені характером аварійності на транспорті, виробництві, в енергетиці, а також насущними завданнями забезпечення ефективності та безпеки праці. Суттєвий вплив на зміст даних досліджень здійснюють і положення ряду концепцій, розроблених в психології, а саме про системну організацію операторської діяльності, регуляцію психічних станів, регулюючу роль психічного образу, “особистісний” та “людський” фактори, психологічну систему діяльності та деякі інші.

Основні психологічні особливості операторської діяльності були предметом усестороннього вивчення протягом останніх кількох десятиліть. В більшості цих робіт проблема функціональної стійкості людини-оператора і стресу в прямій постановці спеціально не вивчалась, хоча ряд питань, що розглядались в них мали зв'язок з даною проблемою. В дослідженнях категорія стресу найчастіше використовувалась як характеристика психічного стану людини-оператора чи ціни його діяльності. Однак, немає сумнівів, що для вивчення причин, механізмів і наслідків розвитку стресу та його впливу на якість роботи конкретної системи управління необхідно дослідити ті фактори, що характеризують процесуальні особливості операторської діяльності і функціональні прояви трудової активності людини в цих умовах. Очевидно, що значення функціональних особливостей трудових процесів, закономірностей прояву і забезпечення робочої активності людини-оператора, механізмів регуляції її поведінки і стану в екстремальних ситуаціях дозволить не тільки оцінити психічний стан і особливості його впливу на надійність діяльності, але і заснувати конкретні рекомендації по підтримці її на потрібному рівні. [7, 50-52].

Найбільш повний і глибокий психологічний аналіз особливостей операторської діяльності представлений в ряді робіт Б. Ф. Ломова, Г. М. Зараковського, Е. А. Мілеряна, В. П. Зінченко, В. А. Пономаренко та інших.

Аналіз перспектив розвитку автоматизованих систем управління (АСУ) різного призначення дає змогу прогнозувати, що за найближчі роки головні труднощі їх створення та експлуатації, їх ефективність будуть визначатись не стільки труднощами розробки технологічного, програмного, математичного забезпечення, скільки складностями врахування при проектування засобів діалогу з ЕОМ психологічного, фізіологічного, соціального феномену, названого “людським фактором”. Зокрема, останнім часом за кордоном відмічається виникнення при роботі з дисплеями явища так званої комп’ютерної фобії. За деякими даними близько 30% населення США мають схильність до цього психічного стану. Інші дослідники оцінюють цю частку лише у 3%, вважаючи, що для останніх 27% характерна не комп’ютерна фобія в чистому вигляді, а пограничні стани – комп’ютерна алергія чи комп’ютерна істерія. Таким чином, при взаємодії людини з комп’ютером виникають серйозні соціально-психологічні проблеми, що призводять до зниження якості та дезорганізації діяльності операторів та підвищенню в них психічної напруженості. Спеціалісти вже діагностують психокомп’ютерний синдром. З появою АСУ виникла особлива форма людської діяльності, пов’язана з перетворенням способу отримання формалізованої інформації і логіки самого процесу мислення, вона отримує все більше розповсюдження і потребує детального вивчення.

На сьогодні проведені багато чисельні дослідження особливостей діяльності спеціалістів різного профілю з використанням комп’ютерної технології. На жаль, немає, мабуть, жодної сфери діяльності людини, куди не були б впроваджені відеодисплеї, де б не вирішувались з їх допомогою завдання вводу чи збору інформації, обробки слів і текстів, інтерактивної комунікації тощо. Існує ряд обліків робіт, де вивчались різні аспекти даного виду операторської діяльності – соціальні, психологічні і фізіологічні дослідження проблеми узагальнені і проаналізовані Г. Л. Смоляном, Г. М. Романовим, В. А. Пономаренко і багатьма іншими. [3; 7, 52-54].

Комп’ютеризація професійної діяльності є характерною рисою сучасного етапу науково-технічного прогресу. Вона створила сприятливі умови для підвищення продуктивності праці, впровадження нових технологій управління інформаційними процесами, спрощення деяких форм операторської праці тощо. Фізичні і психічні характеристики, що вимагаються для роботи з використанням комп’ютерів суттєво відрізняється від інших видів діяльності. Зазвичай, комп’ютеризовані форми роботи малорухливі, пов’язані з безперервним і довготривалим навантаженням, потребують високої активності когнітивних функцій і професійної відповідальності, володіють, як правило, можливостями текучого об’єктивного контролю за рівнем професійної ефективності і надійності виконання операцій і завдань. Виробничі вимоги до цих форм роботи високі, а наявність умов для оперативного самоконтролю за якістю роботи слугують додатковим стимулом для підтримки необхідної працездатності. В той же ж час було виявлено, що багато видів робіт, що потребують тривалого використання комп’ютерів чинять сенсорний вплив.

Багато хто висловлював ідею, що організація комп’ютерних систем роботи впливає на її характер, організаційну політику, практику управління, можливості для кар’єри, професійну задоволеність і придатність. В ряді досліджень виявлено, що запровадження комп’ютерів на робочих місцях було пов’язано з суттєвими змінами в робочому процесі, соціальних відносинах, стилі керівництва, змісті і умовах виконання трудових завдань.

Огляд досліджень впливу роботи з використанням комп’ютерів та дисплеїв АСУ на розвиток стресу і стан здоров’я свідчить, як правило, про негативні наслідки цього процесу. Відмічається погіршення соціальних контактів і співробітництва, зниження задоволеності роботою в силу її одноманіття, поява психосоматичних скарг, розвиток швидкої втомлюваності та психічної напруженості.