Діяльність статистичних комітетів на Одещині у ХІХ – на початку ХХ століття

Територіальні межі визначаються територією сучасної Одеської області (Одещини). Саме тут у ХІХ – на початку ХХ ст. діяли найактивніші на півдні України статистичні установи. Через те, що Одеська область в минулому була частиною Херсонської губернії та кількох повітів Бессарабської губернії, в роботі досліджується діяльність не тільки безпосередньо Одеського статистичного комітету та Головного статистичного комітету Новоросійського краю, а й діяльність Бессарабського обласного, Ізмаїльського міського та Херсонського губернського статистичних комітетів.

Методологічну й теоретичну основи дослідження складають універсальні принципи науковості, історизму, об'єктивності. У методиці дослідження поєднані загальнонаукові та власне історичні методи: періодизації, ретроспективності, класифікації, типологізації, що дозволяє найповніше реалізувати поставлені в дисертації мету та завдання дослідження.

Наукова новизна дисертації визначається тим, що на основі комплексного залучення нових джерел та дослідницької літератури про діяльність Головного статистичного комітету Новоросійського краю, Бессарабського, Одеського, Ізмаїльського, Херсонського статистичних комітетів, а також використання робіт їх членів, здійснена перша спроба дослідити процес їх становлення та проаналізувати результати діяльності. У дисертації запропоновано визначення особливостей діяльності статистичних комітетів на півдні України, в основу чого покладено зміни в організаційних засадах комітетів. Аналізується історія становлення комітетів, обставини зростання творчого потенціалу, набуття рис краєзнавчих осередків.

Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що вони можуть бути використані як в загальному курсі з історії України ХІХ – початку ХХ ст., так і при викладанні курсів з історичного краєзнавства, історії Одеси та півдня України в цілому, з історії статистичних досліджень в Україні.

Особистий внесок у розробку теми полягає у висвітленні вперше процесу організації та напрямків діяльності місцевих статистичних комітетів на території Одещини, а також проведенні докладного аналізу усього комплексу їх періодичних видань та краєзнавчих праць, запровадженні до наукового обігу масиву нових джерел.

Апробація дисертації була здійснена в доповідях на наукових конференціях та історіографічних читаннях:

- доповідь “А. О. Скальковський та його “Опыт статистического описания Новороссийского края” на II Історіографічних читаннях в Одеському національному університеті ім. І. І. Мечникова, присвячених 190-літтю від дня народження А. О. Скальковського (16 грудня 1998 р.) ;

- доповідь “До питання про передумови виникнення Головного статистичного комітету Новоросійського краю” на 56 звітній конференції професорсько – викладацького складу і наукових працівників ОНУ ім. І. І. Мечникова (Одеса, 19 листопада 2001 р.) ;

- доповідь “А. Скальковський про розвиток кам'яновугільної промисловості на півдні України” на міжнародній науковій конференції, присвяченій 280 – річчю відкриття М. Вепрейським та С. Чирковим кам'яного вугілля в Донбасі” (Луганськ, 13-15 грудня 2001р.)

- доповідь прийнята до публікації “Краєзнавчі дослідження у виданнях Одеського статистичного комітету (60 – 80-ті рр. ХІХ ст.) ” на конференції “Проблеми історії та сучасного стану Української держави” (Миколаїв, 23 березня, 2002 р.)

Структура роботи обумовлена визначеними вище метою і завданнями. Дослідження складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури. Загальний обсяг роботи становить 212 сторінки. Список використаних джерел та літератури – 38 сторінок (нараховує 525 найменувань).

Структура і основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано вибір теми дисертації, її актуальність, вказано предмет та об'єкт дослідження, його хронологічні та територіальні межі, визначено мету та завдання, відображено зв'язок роботи з науковими програмами, визначено її практичне значення та наукову новизну, вказано дані про апробацію результатів дослідження і структуру дисертації.

В першому розділі – “Історіографія та джерельна база дослідження” розглянуто стан наукового вивчення проблеми та зроблено огляд джерельної бази дослідження.

Для того, щоб повноцінно висвітлити процес утворення центральних статистичних установ та місцевих статистичних комітетів, в дослідженні була використана різноманітна література. Варто відзначити, що час написання безперечно визначив певні особливості цих досліджень. Саме тому можна виділити етапи, коли переважали розвідки з певної проблематики. До першого етапу (початок ХІХ – 90-ті рр. ХІХ ст.) насамперед відносяться роботи сучасників та учасників становлення адміністративної статистики. Автори цих робіт зупинялися на питаннях методів статистичних досліджень, термінології, проблемі істини в статистиці. Особливо слід відзначити роботи К. Германа, О. Ободовського, О. Рославського-Петровського, І. Срезневського, П. Кеппена, П. Бруна. В кінці 60-х – на початку 70-х рр. ХІХ ст. в періодичних виданнях почали з'являтися статті, присвячені теоретичним питанням історії статистики. Вже, розпочинаючи з другої половини ХІХ ст., поряд з теоретичними питаннями в літературі починають розглядатися проблеми створення та роботи статистичних комітетів, їх трансформація, результати діяльності. Так, французький статистик О. Моро-де-Жоннес серед інших держав приділяє увагу і розвитку статистичних досліджень в Російській імперії. Серед багатьох робіт видатного представника університетської статистики Ю. Янсона, “Теория статистики” до сьогоднішнього дня залишається актуальною для дослідників історії статистики, завдяки глибині аналізу та повноті викладення матеріалу. В контексті розвитку статистики, він торкається як теоретичних, так і практичних питань. В роботі розкриваються такі питання теоретичного плану, як визначення статистики, головні моменти в історії наукової статистики, спосіб статистичного спостереження. Практичні аспекти становлення статистики, такі як функціонування статистичних установ, видання матеріалів та наукова обробка