+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
29
Мова:
Українська
ім. В. І. Вернадського Національної академії наук України, Державний архів Одеської області, відділ рукописів та стародруків Одеської державної наукової бібліотеки ім. О. Горького, Державний архів Херсонської області. Крім того, були використані архівні джерела, що зберігаються в таких архівосховищах Росії, як архів Санкт-Петербурзької філії Інституту російської історії Російської академії наук, Відділ рукописів Інституту російської літератури Російської академії наук – “Пушкінській дім”, Російський державний історичний архів та Національний архів Республіки Молдови. Крім цього, були використані друковані матеріали, що зберігаються в науковій бібліотеці Одеського національного університету, в Херсонській міській науковій бібліотеці, в науковій бібліотеці ім. М. Салтикова-Щедріна в Санкт-Петербурзі та в національній бібліотеці Республіки Молдова.
Отже, аналіз наявних джерел дозволяє дослідити та проаналізувати становлення, основні напрямки діяльності, доробок місцевих статистичних установ адміністративної статистики. Архівні джерела значною мірою доповнюють ті документи, що були опубліковані, і дають можливість повноцінно висвітлити функціонування статистичних комітетів, що працювали на території сучасної Одещини.
У другому розділі – “Перші спроби організації місцевих статистичних установ на Одещині” – розглядаються умови та чинники, що призвели до заснування у 1835 р. статистичних комітетів, доля цих установ, обставини їх невдалого функціонування.
В суспільно-політичному житті Російської імперії першої третини ХІХ ст. склалася ситуація, що сприяла появі місцевих статистичних комітетів. Потреби держави у першій половині ХІХ ст. викликали необхідність подальшого вивчення і контролю соціально-економічних процесів, що відбувалися в суспільстві. Якщо до того статистичні дані збиралися уривками, без усякої системи та послідовності, то в цей час для їх збирання було запроваджено спеціальні установи. ХІХ ст. було відзначено розумінням статистики як науки, що вивчає все те, що відбувається в суспільстві, у всій його сукупності. На початку ХІХ ст. вважалося, що статистика, як наука, вивчає все те, що відбувається у суспільстві, у всій його сукупності. Тому тисячі праць, написаних в той час, називаються “статистичний опис” або “історико-статистичний нарис”.
Традиційно початок адміністративної статистики в Російській імперії і збору статистичних даних безпосередньо з губерній відносять до 1802 р., коли міністр внутрішніх справ В. Кочубей (1802-1807), визнаючи крайню необхідність статистики для державних цілей, наказав губернаторам, циркуляром від 19 вересня 1802 р., подати до міністерства різноманітні відомості. Таким чином, в губерніях повинні були збиратися різні відомості, заноситися до таблиць та відправлятися з губерній до центру
У 1803 р. при Департаменті внутрішніх справ було запроваджено “Товариство дворян” з 10 осіб, якому була доручена обробка статистичних даних, що надходили з губерній. Складені ними статистичні описи губерній мусили стати основою робіт узагальнюючого характеру. Через декілька років (у 1810 р.) статистична справа була передана до знов створеного Міністерства поліції. У складі його було впроваджено Статистичне відділення (у 1811р.), яке очолив К. Герман, до того професор політекономії та статистики Петербурзького педагогічного інституту. З цього часу починається стаж урядових статистичних установ.
Таким чином, розвиток урядової статистики на початку ХІХ ст. проходив у різних напрямках: по-перше, була започаткована центральна статистична організація; по-друге, МВС зробило декілька кроків в напрямку впорядкування й систематизації обліково-статистичних робіт.
Чергова спроба налагодити збір даних із губерній була здійснена в середині 30-х рр. З 1834р. офіційним центром урядової статистики стало Статистичне відділення при МВС, місцевими філіями якого мали стати губернські та обласні статистичні комітети. Завдяки таким змінам, було підготовлено ґрунт для більш якісного та своєчасного збору статистичних даних з губерній Російської імперії. Відкриття губернських статистичних комітетів юридично було оформлене “Положением о создании губернских и областных комитетов” і затверджене 20 грудня 1834 р.
Одним з перших було відкрито Херсонський губернський статистичний комітет під керівництвом Херсонського губернатора Я. Ганскау. Членами цього комітету призначалися: губернський предводитель дворянства О. Касінов, віце-губернатор П. Брюхачов, почесний попечитель гімназій, прокурор Т. Борисполець, інспектор медичної управи, директор училищ П. Ляліков та член духовної консисторії. Діяльність була розпочата дуже активно. Але перешкоди, притаманні для більшості статистичних комітетів того часу – відсутність штатних працівників, коштів на дослідження, формування за принципом представництва різноманітних губернських установ – гальмували діяльність Херсонського комітету. Все ж таки, члени статистичного комітету виявили певний інтерес до місцевої історії, про що свідчать публікації у газеті “Херсонские губернские ведомости”.
Згідно з загальним розпорядженням, крім губернських статистичних комітетів, на території Одещини мали бути засновані: один обласний (у Бессарабській області) та два міських (в Одесі, Ізмаїлі).
В Одесі статистичні дослідження провадилися ще до перших спроб налагодити збір даних на місцях у середині 30-х рр., і без допомоги уряду. Особливо цей процес активізувався у 1823 р. після призначення генерал-губернатором Новоросійського краю і Бессарабії високоосвіченого державного діяча М. Воронцова.
Процес створення статистичних установ, після затвердження в кінці 1834 р. “Положения о создании губернских и областных комитетов”, набував обертів. Вже 6 серпня 1835 р. до канцелярії МВС надійшла записка з Статистичного відділення про заснування статистичних комітетів у містах Миколаєві та Севастополі так само, як і в градоначальствах Ізмаїльському, Таганрозькому, Одеському та Керч-Єникольському.
Офіційний лист, що підтверджував відкриття і початок діяльності, було відправлено з першого засідання Одеського статистичного комітету, яке відбулося 30 листопада 1835 р. Перше засідання комітету пройшло під керівництвом Одеського градоначальника О. Левшина, на ньому були присутні особи,