Фінансові аспекти соціального захисту населення в Ємільчинському районі Житомирської області

— сприяння активній участі міжнародних організацій, що спеціалізуються за даними напрямами діяльності; обміну досвідом щодо реалізації спільних проектів з удосконалення ринків праці та соціального захисту населення з країнами, у яких здійснювалося аналогічне реформування економіки; раціональному використанню технічної допомоги, яка надається міжнародними організаціями з пріоритетних напрямів забезпечення зайнятості та підприємницької діяльності, включаючи організацію стажування провідних фахівців за кордоном.

Важливою умовою входження України у світовий ринок і європейський торговельний простір є відповідність вітчизняних стандартів міжнародним. Сьогодні одне з основних завдань - це прискорення стандартизації, тобто приведення у відповідність стандартів країни (особливо соціальних) з міжнародними. Велику роль у вирішенні цієї проблеми відіграють такі міжнародні організації, як МОП, ООН, Світовий банк, які в своїй діяльності відпрацьовують норми й рекомендації, що застосовуються, переважно, в різних умовах з урахуванням національних особливостей кожної конкретної країни.

При розробці соціальних стандартів потрібно враховувати два аспекти: 

1) стандартизацію соціальних прав; 

2) розробку соціальних стандартів рівня життя. 

Головна мета розробки соціальних стандартів - забезпечити в країні стабільність і мінімізацію соціального ризику, що в цілому дозволить знизити соціальне напруження.

Перша група соціальних стандартів була розроблена в 1961 р. і прийняла форму так званої Європейської соціальної хартії, яка повністю присвячена формуванню і захисту соціальних прав. У 1996 р. Рада Європи підготувала нову редакцію Європейської соціальної хартії, яку ратифіковано Верховною Радою України 14 вересня 2006 року. На сьогодні 15 європейських країн ратифікували цей документ. Стандартизація соціальних прав передбачає: право на працю, на професійну підготовку, на справедливі умови праці, на свободу професійних об'єднань, на укладення колективного договору, право працівників на інформацію, на участь в управлінні підприємством, права дітей та підлітків, працюючих жінок, права матері та сім'ї, права інвалідів і осіб похилого віку, а також права працівників-мігрантів та їхніх сімей на захист, право на безплатну медичну допомогу і соціальне забезпечення. Значна частина стандартизації соціальних прав дістала відображення у чинних законах України.

Друга група соціальних стандартів пов'язана із стандартизацією рівня життя в країні. Ці стандарти, у першу чергу, повинні характеризувати мінімальні соціальні норми, які гарантують гідний рівень життя. До соціальних стандартів рівня життя відносять:

1) тривалість життя - від 25 (мінімум) до 85 (максимум) років;

2) грамотність населення - 100%;

3) середню тривалість навчання - 15 років;

4) реальний ВВП на душу населення (в купівельній спроможності до долара), - від 200 (мінімум) до 40 тис. (максимум);

5) сумарний коефіцієнт народжуваності (середня кількість дітей, народжених жінкою у фертильному віці від 20 до 45 років) - 2,14-2,15;

6) коефіцієнт старіння населення (частка населення, старшого за 65 років у загальній чисельності населення) - 7%;

7) співвідношення 10% найбагатших до 10% найбідніших -10:1;

8) частку населення, яке проживає за межею бідності, - 10%;

9) співвідношення мінімальної та середньої заробітної плати -1:3;

10) мінімальний рівень погодинної заробітної плати - 3 дол.;

11) рівень безробіття (з урахуванням прихованого) - 8-10%;

12) кількість правопорушень на 100 тис. населення - до 5 тис.;

13) рівень депопуляції (кількість народжених до кількості померлих) - 50:50;

14) кількість психічних патологій на 100 тис. населення - до 284 од.Перші чотири стандарти використовуються у світовій практиці співробітниками ООН для розрахунків індексу людського розвитку країни. Цей показник у цілому інтегрує три складові: рівень життя, освіту і довголіття. Тому сам по собі він може вважатися соціальним стандартом. Інші, від п'ятого до десятого, застосовуються для аналізу і прогнозування соціально-політичної ситуації в країні. Дуже широкий спектр соціальних стандартів рівня життя, їх багатогранність зумовлюють створення універсальної системи соціальної експертизи в суспільстві. Потрібен постійний моніторинг не тільки соціальних стандартів, а й соціальних процесів. Конче необхідна суспільна експертиза соціальних стандартів, їх переосмислення з точки зору безпеки для суспільства. У першу чергу слід визначити такий комплекс мінімальних соціальних стандартів рівня життя, які мають бути гарантовані державою і нею дотримуватися. 

На жаль, в Україні з 1991 по 1999 р. було запущено довгостроковий механізм падіння життєвого рівня населення. Причому більш інтенсивно падав рівень життя найменш забезпечених груп населення. Мав місце не тільки тривалий спад виробництва, а й глибина розшарування в суспільстві. Якщо порівнювати окремі країни, то співвідношення доходів багатих і найбідніших верств населення у Китаї становить 7 : 1, у країнах ЄС - 5-7:1, в Японії - 4,3:1, а в Україні - 30:1.

У цілому можна вважати, що соціальні стандарти конкретної країни залежать від світових моделей соціального захисту, які широко використовуються соціальним страхуванням:

1) соціально-демократична модель скандинавських країн: держава бере на себе значну частку відповідальності за соціальний захист населення, а політичним завданням ставить повну зайнятість;

2) неоліберальна модель (США): проблеми соціального захисту переважно вирішуються між підприємцями і найманими працівниками в особі профспілок;

3) неоконсервативна модель (Німеччина); ґрунтується на змішаному державно-приватному вирішенні соціальних проблем, коли відповідальність окремого підприємця замінена системою їх обов'язкової колективної відповідальності під контролем держави;

4) система