Фінансовий аналіз

Предмет:

Фінанси

Тип роботи:

Курс лекцій

К-сть сторінок:

109

Мова:

Українська

Оцінка:

у формі платіжного календаря, який являє собою ба-ланс грошових надходжень та витрат підприємства за окремими періодами, який балансується залишком коштів на поточному рахунку підприємства.

Поточне регулювання грошових потоків передбачає такі напрями роботи:

1. Синхронізація грошових потоків – полягає в узгодженні вхідних та вихід-них грошових потоків за обсягами та в часі.

2. Прискорення процесу надходження коштів – здійснюється з метою скоро-чення часу між моментом сплати дебіторами своїх боргів та моментом надхо-дження коштів на рахунок підприємства.

3. Контроль за витрачанням грошових коштів – полягає у максимальному уповільненні виплат коштів у часі.

4. Капіталізація тимчасово вільних залишків грошових коштів – здійснення їх інвестування у цінні папери.

Оптимізація залишку коштів на рахунках підприємства полягає у визначенні обсягу грошових коштів, необхідних підприємству для задоволення його потреб. Для цього використовуються оптимізаційні моделі Баумоля, Міллера-Орра, Стоу-на, Беранека.

Питання для самоконтролю

1.Що таке грошовий потік?

2.За якими напрямками класифікуються грошові потоки?

3.За якими напрямками проводиться аналіз грошових потоків?

4.Наведіть приклади руху грошових коштів від операційної діяльності.

5.Наведіть приклади руху грошових коштів від інвестиційної діяльності.

6.Наведіть приклади руху грошових коштів від фінансової діяльності.

7.В чому полягає прямий метод розрахунку грошових потоків?

8.В чому полягає непрямий метод розрахунку грошових потоків?

9.Що входить до складу грошових активів підприємства?

10.Як проводиться аналіз структури та динаміки грошових активів?

11.Якими показниками описується ефективність використання грошових ак-тивів підприємства?

12.Якими коефіцієнтами характеризується ефективність грошових потоків?

13.Що передбачає планування грошових потоків?

14.В чому полягає поточне регулювання грошових потоків?

15.Як проводиться оптимізація залишку коштів на рахунках підприємства?

Тема 7

АНАЛІЗ ЛІКВІДНОСТІ І ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Питання:

1. Поняття платоспроможності і ліквідності засобів підприємства.

2. Оцінка ліквідності балансу.

3. Коефіцієнтний аналіз платоспроможності.

1. Поняття платоспроможності і ліквідності засобів підприємства

Важливою характеристикою фінансового стану кожного підприємства є йо-го платоспроможність.

Платоспроможність – можливість наявними грошовими ресурсами вчасно погашати свої платіжні зобов'язання.

Аналіз платоспроможності необхідний не тільки для підприємства з метою оцінки і прогнозування фінансової діяльності, але і для зовнішніх інвесторів і кон-трагентів.

Оцінка платоспроможності проводиться на основі характеристики ліквідно-сті поточних активів.

Поняття ліквідності:

ліквідність балансу – ступінь покриття зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких у грошові кошти відповідає терміну пога-шення зобов'язань;

ліквідність активу – його здатність швидко приймати грошову форму;

ліквідність підприємства – здатність підприємства завдяки його стійко-му фінансовому стану залучати позикові засоби для погашення своїх поточних зобов'язань.

2. Оцінка ліквідності балансу

Оцінка платоспроможності підприємства здійснюється на основі характери-стики ліквідності поточних активів, тобто можливості швидкого перетворення їх у грошову форму.

Аналіз ліквідності балансу полягає у порівнянні засобів (актив балансу), згрупованих за ознакою зниження ліквідності, з капіталом і зобов'язаннями (пасив балансу), згрупованими за ознакою зменшення терміновості їхнього погашення.

У залежності від ступеня ліквідності виділяють групи активів:

найбільш ліквідні активи (А1) – грошові кошти і них еквіваленти (ф. 1, ряд. 220, 230, 240);

активи, що швидко реалізуються (А2) – дебіторська заборгованість у широкому розумінні (включаючи видані аванси) (ф. 1, ряд. 150-210);

активи, що повільно реалізуються (А3) – виробничі запаси і витрати (ф. 1, ряд. 100-140, 250, 270);

активи, що важко реалізуються (А4) – необоротні активи (ф. 1, ряд. 080).

Пасиви підприємства підрозділяються на групи в залежності від термі-нів погашення:

термінові пасиви (П1) – кредиторська заборгованість і позички, не пога-шені в термін (ф. 1, ряд. 520-610);

короткострокові пасиви (П2) – короткострокові кредити і позики (ф. 1, ряд. 500, 510, 630);

довгострокові пасиви (П3) – довгострокові кредити і позики (ф. 1, ряд. 480);

постійні пасиви (П4) – власний капітал і забезпечення наступних витрат та платежів (ф. 1, ряд. 380, 430).

За результатами такого групування будується баланс ліквідності (табл. 7.1).

Таблиця 7.1

Баланс ліквідності

Баланс вважається ліквідним, якщо:

А1 ≥ П1, А2 ≥ П2, А3 ≥ П3, А4 ≤ П4.

Виконання цих чотирьох позицій свідчить про дотримання мінімальної умо-ви фінансової стійкості, тобто наявність у підприємства власних оборотних коштів і збалансованість окремих груп активів і пасивів.

Зіставлення підсумків А1 і П1 (терміни до 3 місяців) відбиває співвідношен-ня поточних платежів і надходжень. Порівняння А2 і П2 (терміни від 3 до 6 міся-ців) показує тенденцію збільшення або зменшення поточної ліквідності в недалекому майбутньому. Зіставлення А3 і П3 (від 6 до 12 місяців), а також А4 і П4 (більше 12 місяців) відбиває віддалене майбутнє.

Аналіз ліквідності балансу, проведений за даною схемою, не дає абсолютної точності. Тому з метою комплексної оцінки ліквідності балансу доцільно викорис-товувати загальний коефіцієнт платоспроможності:

Підприємство вважається платоспроможним, коли загальний коефіцієнт платоспроможності ≥1. Збільшення даного коефіцієнту свідчить про зміцнення платоспроможності підприємства і поліпшення структури його активів і пасивів.

3. Коефіцієнтний