Фінансовий аналіз

Рівень фінансового левериджу показує ступінь залежності чистого прибу-тку від прибутку до сплати відсотків та податків:

 

РФЛ=ТрЧП/ТрПДВВП,

де ТрЧП – темп росту чистого прибутку, %;

     Тр ПДВВП – темп росту прибутку до виплати відсотків та податків, %.

Рівень виробничо-фінансового левериджу:

 

РВФЛ=(ТрПДВВП/ТрРП)*(ТрЧП/ТрПДВВП).

 

Ефект фінансового левериджу – це зміна рентабельності власного капіталу за рахунок використання позикових коштів в обороті підприємства. Тобто ефект фінансового левериджу свідчить, на скільки відсотків зміниться рентабельність власного капіталу за рахунок залучення в оборот підприємства позикових коштів.

Ефект фінансового левериджу може бути як позитивною, так і від’ємною величиною. Позитивний ефект фінансового левериджу виникає у тих випадках, коли позиковий капітал, який отримано під фіксований відсоток, використовуєть-ся на підприємстві таким чином, що приносить більш високий прибуток, ніж фі-нансові витрати, тобто доходність сукупного капіталу  вища за середньозважену ціну позикових ресурсів. 

Ефект фінансового левериджу виникає не тільки за умов платного кредиту, але й безоплатних позикових ресурсів (кредиторської заборгованості). 

Розрахунок ефекту фінансового левериджу (ЕФЛ) можна проводити двома способами:

– в умовах стабільності цін:

 

 ,

 

де РСК – рентабельність сукупного капіталу, %;

     ЦПК – середньозважена ціна позикового капіталу (відношення витрат, пов’язаних з позиковим капіталом, до середнього розміру позикового капіта-лу), %;

     КОП – коефіцієнт оподаткування;

     ПК – середній розмір позикового капіталу, тис. грн.;

     ВК – середня величина власного капіталу, тис. грн.;

– в умовах інфляції:

 

 ,

де Іінф – індекс інфляції.

 

3. Аналіз рівня фінансового левериджу

У наведених формулах розрахунку ефекту фінансового левериджу виділя-ють три складові.

Складові ефекту фінансового левериджу:

диференціал фінансового левериджу (РСК–ЦПК), який характеризує різницю між рентабельністю сукупних активів та середньою ціною позикового капіталу;

податковий коректор фінансового левериджу (1–КОП) – це рівень при-бутку, який залишається у підприємства після сплати податків, та свідчить про за-лежність ефекту фінансового левериджу від рівня оподаткування прибутку;

плече фінансового важеля (ПК/ВК) – характеризує силу впливу фінансо-вого важеля, свідчить про фінансову стікість підприємства.

Податковий коректор мало залежить від діяльності підприємства, тому що ставка податку на прибуток встановлюється згідно діючого законодавства. Однак, податковий коректор використовують у наступних випадках:

якщо для різних видів діяльності підприємства встановлені диференційо-вані ставки оподаткування прибутку;

якщо для окремих видів діяльності підприємство використовує податкові пільги;

якщо окремі дочірні фірми підприємства здійснюють свою діяльність у вільних економічних зонах своєї країни, де діє пільговий режим оподаткування прибутку;

якщо окремі дочірні фірми підприємства здійснюють свою діяльність у державах з більш низьким рівнем оподаткування прибутку.

Диференціал фінансового левериджу є головною умовою, яка формує пози-тивний ефект фінансового левериджу. Цей ефект виявляється тільки у тому випа-дку, якщо рівень прибутку перевищує середній розмір відсотку за використаний кредит. Чим вище позитивне значення диференціалу фінансового левериджу, тим вищим за інших рівних умов буде його ефект. У зв’язку з високою динамічністю цього показника він вимагає постійного моніторингу у процесі управління ефек-том фінансового левериджу. 

Цей динамізм обумовлений дією певних факторів:

погіршення кон’юнктури фінансового ринку, яке приводить до зростання вартості позикового капіталу;

зниження фінансової стійкості підприємства (у разу підвищення частки позикового капіталу та збільшення ризику банкрутства), яке змушує кредиторів збільшувати ставки відсотка за кредит з урахуванням включення до неї премії за додатковий фінансовий ризик;

погіршення кон’юнктури товарного ринку, яке приводить до скорочення обсягів реалізації продукції, а відповідно, прибутку та рентабельності підприємства.

Негативне значення диференціалу фінансового левериджу завжди приво-дить до зниження рівня рентабельності власного капіталу. У цьому випадку вико-ристання підприємством позикового капіталу забезпечує негативний ефект. 

Плече фінансового левериджу є тим важелем, який посилює позитивний чи негативний ефект, який одержано за рахунок відповідного йому диференціалу. При позитивному значенні диференціалу будь-який приріст коефіцієнта фінансо-вого ризику буде викликати ще більший приріст коефіцієнта ренатабельності вла-сного капіталу , а при негативному значенні диференціалу приріст плеча фінансо-вого важеля буде зумовлювати ще більший приріст коефіцієнта рентабельності власного капіталу. Тобто, зростання коефіцієнта фінансового ризику викликає збі-льшення ефекту фінансового левериджу (позитивного чи негативного). 

Таким чином, при незмінному диференціалі коефіцієнт фінансового ризику є головним генератором як зростання суми і рівня прибутку на власний капітал, так і фінансового ризику втрати цього прибутку. Аналпгічним чином, при незмін-ному плечі фінансового важелю позитивна чи негативна динаміка його диференці-алу викликає як зростання суми і рівня прибутку на власний капітал, так і фінансовий ризик її втрати.

При аналізі ефекту фінансового левериджу оцінюється його значення при різних варіантах фінансування, динаміка, а також вплив наступних факторів:

рентабельність сукупного капіталу;

темп інфляції;

середньозважена ціна позикового капіталу;

коефіцієнт оподаткування;

плече фінансового важелю.

Шляхом управління величиною ефекту фінансового левериджу можна оп-тимізувати структуру капіталу підприємства, щоб вона забезпечувала найбільш ефективне співвідношення між коефіцієнтом рентабельності власного капіталу та коефіцієнтом фінансового ризику. 

 

Питання для самоконтролю

1.Що є об’єктами аналізу капіталу підприємства?

2.Які джерела інформації використовуються для аналізу джерел формування капіталу