Фінансовий облік І

Прибуткові та видаткові касові ордери до передання їх касирові реєструються бухгалтерією в Журналі реєстрації касових ордерів типової форми № КО-3, де їм надаються порядкові номери з початку звітного року.

Усі факти надходження та вибуття готівки на підприємстві відображаються в касовій книзі типової форми № КО-4.

Касова книга відкривається підприємством на звітний рік. Її аркуші повинні бути пронумеровані, прошиті та опечатані з прикладенням печатки. Кількість аркушів у касовій книзі засвідчується керівником і головним бухгалтером. Записи в ній проводяться у двох примірниках із застосуванням копіювального паперу, при цьому другий примірник є відривним і використовується як звіт касира, а перший – залишається в книзі. Виправлення в ній засвідчуються підписами касира та головного бухгалтера, немотивовані виправлення забороняються.

Записи в касовій книзі здійснюються за кожним прибутковим і видатковим касовим ордером, а додані до них документи з метою запобігання повторного використання погашаються штампом або підписом від руки “Одержано”, “Списано” із зазначенням дати.

Касовий звіт складається щодня (у разі виплати зарплати – за 3 дні). Касир у кінці дня підбиває підсумки за день, виводить залишок у касі і передає другий відривний примірник до бухгалтерії як звіт з усіма додатками.

Порядок ведення касової книги зберігається і за машинної обробки інформації.

Після одержання звіту касира бухгалтерія перевіряє його з метою правової обґрунтованості, арифметичної точності всіх записів та на підставі цих даних відображає операції в системі рахунків і регістрів обліку.

Для обліку касових операцій використовується активний рахунок 30 “Каса” з двома субрахунками:

301 “Каса в національній валюті”;

302 “Каса в іноземній валюті”.

За дебетом рахунка 30 “Каса” відображаються надходження грошових коштів до каси підприємства, за кредитом – виплата грошових коштів з каси.

Для ведення синтетичного обліку касових операцій можуть бути використані регістри бухгалтерського обліку, затверджені наказом Мінфіну України від 29 грудня 2000 р. “Про затвердження методичних рекомендацій щодо застосування регістрів бухгалтерського обліку” або ж інші регістри (за вибором підприємства).

Якщо суб’єкт господарювання використовує регістри, передбачені вищеназваним наказом, то касові операції відображаються за кредитом рахунку 30 “Каса” в кореспонденції за дебетом різних рахунків у Журналі 1 і відомості 1. 1 щоденно на підставі звіту касира. У відомості до цього Журналу відображаються обороти за дебетом рахунка 30 “Каса” в кореспонденції за кредитом різних рахунків.

Якщо підприємство має й іноземну готівкову валюту, тоді в первинних документах обов’язково показується сума операції в національні валюті та в іноземній за курсом НБУ на день здійснення операції. Рекомендується вести окремі регістри для відображення готівкових операцій в іноземній валюті. Зміни валютних курсів готівки відображаються в обліку відповідно до П (С) БО 21 “Вплив змін валютних курсів”.

Керівник підприємства затверджує час (але не рідше одного разу на квартал) проведення інвентаризації каси та призначає інвентаризаційну комісію. Комісія проводить покупюрну інвентаризацію готівки та інших грошових коштів, які зберігаються в касі. Результати інвентаризації оформлюються актом, в якому наводяться дані про наявність готівки та інших коштів і надлишки, нестачі (якщо вони мають місце), причини їх виникнення. За результатами інвентаризації керівник підприємства приймає рішення про оприбуткування надлишків, або списання нестач за рахунок матеріально відповідальної особи (касира). На підставі рішення керівника надлишки оприбутковуються та зараховуються в дохід підприємства за дебетом рахунка 30 “Каса” і кредитом субрахунку 719 “Інші доходи від операційної діяльності”.

Нестачі списуються в дебет субрахунку 947 “Нестачі і витрати від псування цінностей” і кредит рахунка 30 “каса”, а потім сума проводиться за дебетом субрахунку 375 “Розрахунки за відшкодування завданих збитків” і кредитом субрахунку 716 “Відшкодування раніше списаних активів” (табл. 3. 2).

3. 2. Облік коштів на рахунках у банках

Для зберігання грошових коштів і здійснення безготівкових розрахунків підприємства та інші суб’єкти підприємницької діяльності відкривають рахунки в банках. У процесі відкриття рахунків клієнтам банки керуються Інструкцією № 3 «Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті», затвердженою Постановою Правління НБУ від 18 грудня 1998 р. № 527 (далі – Інструкція № 3). Ця Інструкція визначає порядок не тільки відкриття, а й переоформлення та закриття поточних, депозитних рахунків у національній та іноземній валюті, а також бюджетних рахунків у національній валюті України.

Поточний рахунок – це рахунок підприємства, відкритий в уповноваженій установі банку (за вибором підприємства) для зберігання грошових коштів і проведення розрахунків у безготівковій формі.

Підприємство має право відкрити не один, а необмежену кількість поточних рахунків за своїм вибором і згодою банків. У разі відкриття двох або більше таких рахунків у національній валюті підприємство зобов’язане протягом трьох робочих днів з дня відкриття визначити один з рахунків основним, на якому буде обліковуватися заборгованість, що списується (стягується) в безспірному порядку, і повідомляє його номер податковому органу, де воно зареєстровано як платник податків.

Поточні рахунки в національній валюті відкриваються підприємствами, що здійснюють науково-дослідну, виробничу чи іншу комерційну діяльність з метою одержання прибутку, що володіють основними та оборотними засобами й мають самостійний баланс.

Поточні рахунки