Фінансовий облік І

У бухгалтерському обліку на підставі заяви і виписки банку з поточного рахунка (рахунка кредитів) буде зроблене проведення:

Д-т 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті» (субрахунок «Акредитиви»)

К-т 311 «Поточні рахунки в національній валюті» (якщо акредитив відкрито в національній валюті)

або

К-т 601 «Короткострокові кредити банків у національній валюті» (якщо акредитив відкрито за рахунок кредитів банку).

Акредитиви можуть відкриватися й для розрахунків з постачальниками-нерезидентами в іноземній валюті.

Таким чином, постачальник має гарантію, що в разі виконання умов поставки товарів (робіт, послуг) він своєчасно одержить грошові кошти. Рахунки постачальників з акредитива оплачуються банком лише за наявності реєстру рахунків, документів на відвантаження (завдання робіт, послуг) та інших документів, передбачених умовами акредитива (накладними, актами, довідками про надходження товарів на митну територію й іншими). Якщо умовами акредитива передбачений акцепт (згода) уповноваженого покупця, то банк перевіряє наявність акцептного напису з виконанням усіх формальностей (дати, зразків підписів), підтверджувальних документів – паспорт тощо.

У міру одержання повідомлення банком постачальника про списання грошових коштів з акредитива в оплату рахунків постачальника й виписок банку підприємство-покупець здійснює бухгалтерські проведення:

Д-т 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками»

К-т 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті» (субрахунок «Акредитиви»).

Оприбуткування матеріальних цінностей (робіт, послуг), які надійшли від постачальників (підрядників) відображаються проведеннями:

Д-т 20 «Виробничі запаси», 23 «Виробництво», 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети», 28 «Товари» тощо.

К-т 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками».

Невикористані (частково у повному обсязі) грошові кошти з виставленого акредитива в разі закінчення строку дії акредитива або ж неповної поставки перераховуються на поточний рахунок покупця чи на погашення кредиту, що відображається бухгалтерським проведенням:

Д-т 311, 601

К-т 313.

Аналітичний облік ведеться за кожним акредитивом окремо.

Підприємства можуть користуватися й іншими спеціальними рахунками для безготівкового розрахунку, при цьому загальні методологічні засади обліку ними аналогічні підходам до обліку за рахунками акредитивів.

Підприємство крім грошових готівкових коштів у касі, коштів на рахунках у банку відображає в обліку й операції з іншими грошовими коштами, до яких належать грошові документи, грошові кошти в дорозі.

До останніх належать кошти, внесені підприємством до каси банків або поштових відділень для подальшого їх зарахування на поточні або інші рахунки підприємства.

Грошові документи – це документи, які є в касі підприємства (поштові марки, сплачені проїзні квитки, путівки на лікування та відпочинок тощо).

Для обліку таких коштів використовується рахунок 33 «Інші кошти» з відповідними субрахунками.

Загальні засади обліку інших грошових коштів відповідають методології обліку грошових коштів у касі й на рахунках у банку.

Аналітичний облік ведеться за кожним видом коштів, видами грошових документів та іншими ознаками, що характеризують їх вид і різновид.

 

 

4. 1. Зміст та види фінансових інвестицій

Підприємство може здійснювати фінансові інвестиції у капітал іншого підприємства чи у боргові цінні папери. При цьому в обмін на вкладені кошти воно одержує акції, облігації, векселі, казначейські зобов'язання, сертифікати та інші цінні папери.

Фінансові інвестиції – це активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора. До фінансових інвестицій відносяться інвестиції в акції, облігації, депозитні сертифікати, інші цінні папери, в капітал інших підприємств.

Порядок оцінки та переоцінки фінансових інвестицій, їх обліку та відображення у звітності визначено П (С) БО 12 «Фінансові інвестиції».

Інвестування здійснюється з метою:

• вкладення тимчасово вільних коштів з метою отримання доходів;
• збереження господарських зв'язків;
• ведення спільної діяльності;
• здійснення спільної діяльності;
• здійснення впливу на діяльність іншого підприємства;
• здійснення спільного контролю;
• здійснення контролю за діяльністю іншого підприємства.

Якщо сума коштів чи майна, які підприємство може використати для інвестування, є незначною або має можливість здійснити вкладення на короткий період, то воно очікує на отримання доходів від дивідендів, роялті, відсотків, зростання вартості інвестиції.

Інвестиції, які підприємство здійснює заради сприяння розвитку діяльності та збереження господарських зв'язків здійснюються не лише для отримання доходів від використання активів, а й для зростання доходів від основної діяльності.

Спільною є господарська діяльність зі створенням або без створення юридичної особи, яка є об'єктом спільного контролю двох або більше сторін відповідно до письмової угоди між ними.

Спільний контроль – розподіл контролю за господарською діяльністю відповідно до угоди про ведення спільної діяльності.

Вплив на діяльність іншого підприємства вважається суттєвим, якщо інвестор має повноваження брати участь у прийнятті рішень з фінансової, господарської і комерційної політики об'єкта інвестування без здійснення контролю цієї політики.

Наявність суттєвого впливу контрольного учасника визнається за умов:

1) володіння 20 або більше відсотками акцій (статутного капіталу) підприємства;

2) представництво в раді директорів або аналогічному керівному органі підприємства;

3) участь в прийнятті рішень;

4) взаємний обмін управлінським персоналом;

5) забезпечення підприємства необхідною техніко-економічною інформацією.

Суттєвий вплив дає можливість брати участь в прийнятті рішень з фінансової, господарської і комерційної політики об'єкта інвестування без здійснення контролю цієї політики.

Контроль діяльності іншого