Фінансовий облік І

Залежно від терміну утримання інвестицій та мети інвестування інвестиції кваліфікуються як довготермінові або поточні.

Довгостроковими вважаються інвестиції, які утримуються підприємством у період, що складає більше, ніж дванадцять місяців, з метою отримання дивідендів, відсотків, зростання вартості капіталу, а також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані у будь-який момент. Довгострокові інвестиції розміщені у балансі в розділі необоротних активів.

Поточними вважаються інвестиції, придбані підприємством на строк, що не перевищує один рік, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент (крім інвестицій, що є еквівалентами грошових коштів). Поточні інвестиції утримуються підприємством для погашення чи для продажу (за очікувано вищою ціною) і розміщуються в балансі в розділі оборотних активів. Частину поточних інвестицій можна кваліфікувати як еквіваленти грошових коштів.

Еквіваленти грошових коштів – це короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у грошові кошти і характеризуються незначним ризиком зміни вартості. Тобто підприємство може у будь-який момент обміняти наявні на балансі еквіваленти грошових коштів на грошові кошти без значної втрати їх вартості. Еквіваленти грошових коштів розміщують у балансі в складі статті «Грошові кошти та їх еквіваленти».

Віднесення фінансових інвестицій до того чи іншого виду залежить від ступеня впливу інвестора на інвестований господарюючий суб'єкт. Виділяють такі види фінансових інвестицій:

а) інвестиції в асоційовані підприємства – це інвестиції в підприємства, в яких інвестор має суттєвий вплив і які не є дочірніми або спільними підприємствами;

б) фінансові інвестиції у дочірні підприємства, тобто такі, що перебувають під контролем материнського (холдингового) підприємства, яке має вирішальний вплив на фінансову, господарську і комерційну політику підприємства (з метою отримання вигод від його діяльності) ;

в) інвестиції у спільну діяльність – це інвестиції в підприємства для ведення господарської діяльності зі створенням або без створення юридичної особи, яка є об'єктом спільного контролю двох чи більше сторін відповідно до письмової угоди між ними.

Порядок відображення фінансових інвестицій у балансі і на рахунках бухгалтерського обліку подано в таблиці 4. 1.

 

4. 2. Оцінка фінансових інвестицій

Первісна оцінка фінансових інвестицій здійснюється за собівартістю.

За умови, що придбання фінансової інвестиції здійснюється за грошові кошти, до її собівартості відноситься:

• ціна придбання;
• комісійні винагороди;
• мито;
• податки і збори;
• обов'язкові платежі;
• інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням інвестицій.

Якщо придбання фінансової інвестиції здійснюється шляхом обміну на цінні папери власної емісії, то собівартість фінансової інвестиції визначається за справедливою вартістю цінних паперів. При придбанні шляхом обміну на інші активи первісною вартістю фінансової інвестиції буде справедлива вартість активу, що обмінювався.

Фінансові інвестиції, придбані підприємством з метою утримання їх до погашення, обліковуються на дату балансу за амортизованою собівартістю (якщо вони були придбані не за номінальною вартістю). Різниця між собівартістю придбання інвестиції та її номінальною вартістю може бути у вигляді премії чи дисконту і залежить від співвідношення між оголошеною ставкою відсотків, які будуть сплачуватись емітентом боргових цінних паперів та ринковою ставкою відсотків.

Якщо ринкова ставка відсотків перевищує визначену (оголошену при емісії), то ціна емісії боргових цінних паперів не повинна перевищувати номінальну вартість для того, щоб принести інвестору дохід, який дорівнює ринковій ставці. Якщо ціна емісії, за таких умов, не дорівнює номінальній вартості боргових цінних паперів, то вони випускаються зі знижкою і будуть дисконтними..

Якщо ринкова ставка відсотків є нижчою від визначеної (оголошеної при емісії), то ціна емісії боргових цінних паперів повинна перевищувати номінальну вартість для того, щоб принести інвестору дохід, який дорівнює ринковій ставці. Ціна облігацій зростатиме до тих пір, поки дохід почне знижуватись по відношенню до ринкової ставки. Якщо ціна емісії, за таких умов, не дорівнює номінальній вартості боргових цінних паперів, то вони випускаються з надбавкою і будуть преміальними.

4. 3. Рахунки бухгалтерського обліку та регістри для відображення інвестицій

Облік довгострокових інвестицій ведеться на рахунку 14 «Довгострокові фінансові інвестиції». Цей рахунок призначений для узагальнення інформації про наявність та рух довгострокових інвестицій (вкладень) у цінні папери інших підприємств, облігації державних та місцевих позик, статутний капітал інших підприємств.

Рахунок 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» має такі субрахунки:

141 «Інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі»;

142 «Інші інвестиції пов'язаним сторонам»;

143 «Інвестиції непов'язаним сторонам».

За дебетом рахунка 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» відображається вартість довгострокових фінансових інвестицій, за кредитом – їх вибуття (списання) чи зменшення вартості, а також отримання дивідендів від об'єкта інвестування, якщо облік інвестицій ведеться за методом участі в капіталі.

Аналітичний облік фінансових інвестицій ведеться за видами довгострокових фінансових вкладень та об'єктами інвестування.

Бухгалтерський облік наявності та руху поточних фінансових інвестицій та еквівалентів грошових коштів ведеться на рахунку 35 «Поточні фінансові інвестиції» за субрахунками:

351 «Еквіваленти грошових коштів»;

352 «Інші поточні фінансові інвестиції».

За дебетом рахунка 35 «Поточні фінансові інвестиції» відображається придбання (надходження) еквівалентів грошових коштів та поточних фінансових інвестицій, за кредитом зменшення їх вартості і вибуття.

Аналітичний облік