Фінансовий облік І

• запаси – за чистою вартістю реалізації;
• дебіторська заборгованість – за чистою реалізаційною вартістю;
• поточні фінансові інвестиції – за ринковою вартістю або собівартістю з урахуванням зменшення корисності.

Чиста вартість реалізації запасів – це очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію.

Наприклад, фактична (історична) собівартість запасів на дату балансу складає 18 000 грн. Можлива вартість їх реалізації (використання) складає 15 000 грн., витрати на реалізацію (комісійні посередникам) – 250 грн. Чиста теперішня вартість запасів, за якою вони повинні відображатись на балансі, буде дорівнювати 14 750 грн. (15000 – 250).

Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості – це сума поточної дебіторської заборгованості за вирахуванням резерву сумнівних боргів (тобто суми заборгованості, за якою існує сумніву її погашенні).

Оцінка поточних фінансових інвестицій на дату балансу здійснюється за справедливою (ринковою) вартістю, їх балансова вартість здійснюється залежно від цін фінансового ринку, на якому вони обертаються. Фінансові інвестиції, за якими неможливо визначити справедливу вартість, відображаються на дату балансу за собівартістю з урахуванням зменшення корисності інвестиції.

Необоротні активи відображаються за балансом за переоціненою вартістю.

Переоцінена вартість необоротних активів – їх вартість після переоцінки. Переоцінка необоротних активів можлива при будь-якому відхиленні їх залишкової вартості від справедливої (при її збільшенні чи зменшенні) і здійснюється за умов, визначених окремими П (С) БО.

Переоцінка основних засобів здійснюється за умови, якщо їх вартість за балансом більш ніж на 10% відрізняється від справедливої вартості на дату балансу. Переоцінка нематеріальних активів здійснюється за умови існування активного ринку даних видів нематеріальних активів (наявність доступної інформації про ринкові ціни, зацікавленість покупців і продавців).

2. 4. Оцінка з урахуванням зміни вартості грошей у часі

Із плином часу вартість грошей змінюється. Найдорожчими є ті гроші, які підприємство має сьогодні. Якщо воно очікує отримати їх за певний період часу, то їх теперішня вартість буде нижчою. Причиною цьому є, по-перше, можливість інвестувати вільні грошові кошти вже сьогодні для того, щоб отримати додаткові прибутки; по-друге, – існує ризик неповернення грошей, а тому, чим більший період очікування, тим вищим буде ризик; по-третє – за період очікування можливе зростання цін на активи, необхідні підприємству для здійснення діяльності.

В умовах, коли надходження (вибуття) грошових коштів очікуються через певні проміжки часу (більше 1 року) і за умови, що поточна оцінка цих надходжень (платежів) є нижчою, ніж реальна сума до отримання (до сплати) активи або зобов'язання підприємства оцінюються за теперішньою вартістю. Чим довший період очікування, тим меншою буде їх поточна оцінка.

Отже, розрахунок теперішньої вартості передбачає дисконтування, яке враховує зниження купівельної вартості грошей та ризик їх неотримання (несплати).

Теперішня вартість – це дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде необхідна для погашення зобов'язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

Дисконтування грошових потоків здійснюють за умови, якщо надходження коштів за активи не буде здійснюватися в найближчі періоди часу. Наприклад, виплати за активи, придбані на умовах фінансової оренди або надходження платежів за інвестиціями у довгострокові облігації. При розрахунку теперішньої вартості користуються спеціальними таблицями.

Дисконтування здійснюють лише для довгострокових зобов'язань, за якими нараховуються відсотки. Однак концепція дисконтування грошових потоків не може бути використана для оцінки усіх активів підприємства через такі причини:

- неможливість точного визначення імовірних ставок дисконту;

- особливість оцінки даного активу на підприємстві, неможливість визнання впливу від його використання на фінансовий стан підприємства.

2. 5. Оцінка за ліквідаційною вартістю

Ліквідаційна вартість – сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов'язаних з продажем (ліквідацією).

Визначення ліквідаційної вартості здійснюється для необоротних активів (найчастіше для основних засобів) за умови дотримання принципу безперервності діяльності підприємства, тобто якщо не існує передумови припинення його діяльності.

За умови, коли підприємство за рішенням власників або з інших причин приймає рішення про ліквідацію, П (С) БО не можуть бути основою для ведення бухгалтерського обліку та для оцінки усіх активів підприємства. У такому випадку всі активи, включаючи і оборотні, оцінюються ліквідаційною комісією за вартістю «швидкої» (примусової) реалізації за винятком витрат на їх ліквідацію. Вартість продажу активів у даному випадку є нижчою від вартості реалізації за звичайних умов.

 

3. 1. Облік касових операцій

Згідно з П (с) БО 4 під грошовими коштами розуміють готівку, кошти на поточних депозитних та інших рахунках у банках.

Грошові кошти – це найбільш ліквідні активи. Вони практично наявні на всіх стадіях діяльності підприємства – від його створення до ліквідації.

У складі грошових коштів обліковують еквіваленти їх, грошові документи.

До грошових коштів належать валюта України та іноземна валюта. Для обліку операцій із грошовими коштами призначені рахунки класу 3 “Кошти, рахунки та інші активи”. Для бухгалтерського обліку цих операцій можуть бути використані регістри, ухвалені Міністерством фінансів у спеціальних методичних рекомендаціях, або інші регістри, які відповідають вимогам ведення бухгалтерського