+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Курс лекцій
К-сть сторінок:
199
Мова:
Українська
у США, Великобританії та Нідерландах. У цих країнах є добре розвинуті ринки цінних паперів, система професійної освіти як бухгалтерських працівників, так і користувачів облікової інформації. Наприклад, в США існують такі основні організації, що внесли значний вклад в розвиток бухгалтерського обліку: Рада з питань фінансового обліку (197 3 р..), Американський інститут дипломованих бухгалтерів-експертів (кін. XIX ст.), Комісія в справах бірж та цінних паперів (1933 р.), Американська асоціація обліковців (1812-1814 р. р.), Інститут фінансових працівників. Перелічені організації займаються розробкою та вдосконаленням стандартів бухгалтерського обліку, вивченням і узагальненням існуючої практики бухгалтерського обліку та їх поширенням, підвищенням кваліфікації бухгалтерів і сертифікацією професійних бухгалтерів.
У країнах, що використовують континентальну модель, бухгалтерський облік значною мірою регламентується законодавством. При його веденні керуються затвердженими Стандартами та Планом рахунків. Головна орієнтація обліку – на задоволення потреб держави в особі податкових органів. За такою моделлю побудований обліку більшості країн Європи та в Японії.
Південноамериканська модель має деякі риси континентальної, зокрема це орієнтація облікової інформації на потреби державних органів, її особливістю є коригування облікових та звітних даних на темпи інфляції. Використовується більшістю країн Південної Америки.
Серед інших моделей, що набули розвитку, можна виділити інтернаціональну модель. Вона використовується країнами та окремими транснаціональними корпораціями, які керуються при побудові бухгалтерського обліку та складанні фінансової звітності міжнародними стандартами бухгалтерського обліку (МСБО).
Має свої особливості також ісламська модель обліку. Наприклад, в ісламських країнах забороняється отримання дивідендів заради власного збагачення.
Проведений огляд моделей дозволяє скласти висновок, що облікова система України є найбільш наближеною до континентальної. Вона має такі основні риси:
1. Правове регулювання ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності визначається Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХІУ.
2. При веденні обліку окремих операцій, групуванні, оцінці та відображенні операцій в звітності слід керуватись Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку П (С) БО, затвердженими Міністерством фінансів України.
3. Нагромадження та групування облікової інформації в межах рахунків бухгалтерського обліку здійснюється відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій (наказ Міністерства фінансів України від 30. 11. 99 року №291).
4. Значний вплив на побудову облікової системи податкової політики держави.
Дія закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі Закон) поширюється на всіх юридичних осіб, незалежно від форми власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік і подавати фінансову звітність згідно із законодавством.
Законом визначено:
- загальні положення та основні принципи побудови бухгалтерського обліку і фінансової звітності;
- порядок державного регулювання бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності;
- порядок організації та методологія ведення бухгалтерського обліку;
- загальні вимоги і принципи складання фінансової звітності.
Державне регулювання бухгалтерського обліку фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України з метою:
- створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку й фінансової звітності, які є обов'язковими для всіх підприємств та захищають і гарантують інтереси користувачів;
- удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
Як дорадчий орган при Міністерстві фінансів України створено Методологічну раду з бухгалтерського обліку, яка складається з висококваліфікованих науковців, спеціалістів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, представників Федерації професійних бухгалтерів та аудиторів України, Аудиторської Палати України та інших громадських організацій.
Метою діяльності Методологічної ради є:
- організація розробки та розгляду проектів національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності;
- удосконалення організаційних форм та методів бухгалтерського обліку в Україні;
- методологічне забезпечення впровадження сучасної технології збору та обробки обліково-економічної інформації;
- розробка рекомендацій щодо вдосконалення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації бухгалтерів.
Тема 2. Вимірювання і оцінка у фінансовому обліку
2. 1. Зміст та необхідність облікових оцінок
Майно та господарські операції підприємства підлягають вимірюванню та оцінці. Вимірювання здійснюють у натуральних показниках: грамах, кілограмах, центнерах, тоннах, штуках, людино-годинах, людино-днях тощо.
Однак для визнання майна, зобов'язань та господарських операцій у фінансовій звітності необхідною умовою є можливість їх оцінки у грошовому вираженні.
Оцінка – це процес визначення вартості об'єктів у грошовому вираженні, проведений таким чином, щоб її можна було використати як для окремих об'єктів бухгалтерського обліку, так і для їх груп.
Грошова оцінка об'єктів бухгалтерського обліку здійснюється за принципом єдиного грошового вимірника, що вимагає вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності в єдиній грошовій одиниці – у гривні. Отже, якщо підприємство здійснює операції з іноземною валютою або в іноземній валюті, то в бухгалтерському обліку їх реєстрація здійснюється за курсом Національного банку на дату здійснення операції чи на звітну дату. Однак досить часто користувачам для прийняття рішень необхідна інша інформація: про розмір виробничих площ, про потужність обладнання та очікувані терміни його служби. Якщо виникає потреба в такій інформації, вона розкривається у примітках до фінансової звітності.
При оцінці активів перевага надається їх історичній (фактичній) собівартості, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання.
Оцінки в бухгалтерському обліку здійснюються:
на дату придбання активів або виникнення зобов'язань;
на дату передачі (обміну).
Наведені