Фінансування освіти з бюджету міста

 

 

 

В сучасних умовах розвитку економіки фінансовий механізм повинен базуватися на поєднанні двох основних підсистем: державного регулювання та ринкового саморегулювання. Підсистема державного регулювання є визначальною, що пояснюється специфікою надання та тримання освітньої послуги. Держава виступає важливим замовником спеціалістів, що, в свою чергу, впливає на формування попиту та пропозиції на ринку праці.

Виділення у складі фінансового механізму функціонування освіти підсистеми ринкового саморегулювання обумовлено перетвореннями, що відбуваються у даній сфері, які пов'язані з необхідністю її реформування відповідно до вимог базових принципів реалізації Болонської декларації, змінами у фінансуванні та можливостями забезпечення автономії вищих навчальних закладів.

Відобразимо графічно загальну схему організації фінансового механізму системи освіти, як комплексу організаційних та інституціональних заходів, які забезпечують формування та реалізацію державної освітньої політики згідно з пріоритетами щодо якості освітньої діяльності та освітніх послуг (рисунок 2. 1) [12, c. 127].

 

 

Таким чином, вимогами сьогодення є багатоканальність джерел фінансування навчальних закладів, процес ефективного нарощення обсягів фінансових ресурсів та реформування державного механізму управління галуззю освіти. Виконання даних вимог забезпечить:

– рівний доступ населення до освітніх послуг впродовж усього життя;

– розширення джерел фінансового забезпечення – значно підвищить освітній рівень нації;

– посилення контролю за ефективним розподілом фінансових ресурсів;

– формування відповідної доходної бази для фінансування послуг освітньої галузі;

– здійснення системного аналізу за цільовим використання фінансових ресурсів;

– економічне зростання держави та підвищення життєвого рівня населення.

Аналіз фінансових даних є основою управління органів місцевого самоврядування. Ефективне управління фінансами, що включає розуміння поточної фінансової ситуації і вміння прогнозувати доходи та видатки бюджету, є найважливішим елементом оцінки фінансового стану. Існує три основних категорії аналізу:

‒Контроль за видатками – витрати на надання послуг та фактори, що впливають на зростання рівня витрат;

‒Забезпечення бюджетних надходжень – можливості мобілізації органом місцевого самоврядування наявних джерел доходів;

‒Фінансовий баланс – планований та поточний баланс між видатками та доходами нині та тенденції на майбутнє.

Напрямки аналізу видатків на утримання органів місцевого самоврядування:

‒Аналіз численності органів місцевого самоврядування в розрізі юридичних осіб, завантаженості (особливо відділів субсидій та нарахування допомог), порівняти з іншими містами та районами;

‒Аналіз видатків на утримання органів місцевого самоврядування (звернути увагу на утримання, енергоносії) ;

‒Аналіз правильності використання коштів на мобільні телефони та утримання і придбання легкового транспорту, утримання охорони;

‒Аналіз повноти зарахування до бюджету спеціальних коштів органів місцевого самоврядування;

‒Аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості та дотримання бюджетної дисципліни в органах місцевого самоврядування особливу увагу необхідно звернути на уточнення бюджетних призначень після фактичних перевитрат;

Аналіз правильності використання коштів:

- на заробітну плату, преміювання, доплати за інтенсивність праці;

- на санаторно-курортні путівки та лікування;

- на відрядження (особливо за кордон), на організацію прийомів та дотримання лімітів видатків.

Аналіз використання основних засобів.

Напрямки аналізу видатків на освіту, охорону здоров'я, культуру.

Проаналізувати:

‒численність працівників, в тому числі в розрахунку на одного жителя (одного учня і т. д.), порівняти з іншими містами/ районами;

‒навчальне навантаження вчителів, введення додаткових посад та штатних одиниць, фактично зайняті посади, питому вагу обслуговуючого персоналу;

‒наповнюваність в класах в порівнянні з іншими містами/районами;

‒контингенти учнів і вихованців для розрахунків видатків;

‒кількість груп у дитячих дошкільних закладах, відвідування дітьми дошкільних закладів;

‒дотримання лімітів водо-, теплопостачання, використання електроенергії, інших енергоносіїв, вивозу твердих побутових відходів (порівняльний аналіз по закладах, установах і організаціях) ;

‒дотримання типових штатів;

‒дотримання норм харчування;

‒дотримання норм видатків на прийоми;

‒дотримання чинного порядку придбання і утримання мобільних телефонів та легкового транспорту;

‒кошторис видатків щодо пріоритетності соціальних виплат, наявності розрахунків та обґрунтувань (врахування підвищення заробітної плати, повноти врахування) ;

‒дотримання чинного законодавства з питань оплати праці;

‒надходження коштів від оренди приміщень, платних послуг, спеціальних коштів, коштів за дорученнями (правильність нарахування оренди та відшкодування комунальних послуг) ;

‒здійснення видатків на утримання санаторіїв, будинків відпочинку;

‒стан дебіторської та кредиторської заборгованості та дотримання бюджетної дисципліни в бюджетних установах (наявність дебіторської заборгованості).

Напрямки аналізу використання коштів на соціальний захист:

Обґрунтованість надання фінансової допомоги громадським організаціям (ветеранів, інвалідів, УТОГ, УТОС) ;

Правильність призначення субвенцій, допомог.

Моніторинг стану надходження доходів до місцевого бюджету відповідним структурним підрозділом місцевого фінансового органу здійснюється щоденно, щомісячно, щоквартально та за рік. Разом з аналізом даних щодо поточного надходження доходів до місцевого бюджету відповідного рівня здійснюється розрахунки очікуваного надходження на наступні періоди бюджетного року.

Аналіз проводиться окремо за обсягом доходів та за кожним джерелом доходів, що враховуються та не враховуються