Фінансування освіти з бюджету міста

Відповідними структурними підрозділами місцевих фінансових органів аналізується відповідність обсягу фактичних надходжень затвердженим, як у абсолютному, так і у відсотковому співвідношенні. При цьому обсяг фактичних надходжень за кожним доходним джерелом зіставляється з надходженнями у бюджетні періоди попередніх років і обов'язково – у порівнянних умовах.

Для виявлення резервів додаткового надходження доходів місцеві фінансові органи тісно співпрацюють з органами стягнення (митною та податковою службами) та використовують детальну інформацію щодо фінансового стану значних платників податків (у розрізі підприємств, установ тощо). Щодо кожного доходного джерела з'ясовують динаміку показників за поточний та попередні бюджетні періоди, що є визначальними при розрахунку платежів до відповідного місцевого бюджету. Наприклад, податок з доходів громадян – фонд заробітної плати, податок на прибуток підприємств комунальної власності – прибуток комунальних підприємств та організацій, плата за землю – площа та категорія земельних угідь тощо. Щодо земельного податку та орендної плати за землю, то, як правило, необхідно один раз на півроку звіряти бази даних земельного відділу та ДПІ чи ДПА. Особливої уваги потребує аналіз сплати земельного податку підприємствами-орендарями приміщень неплатників земельного податку (бюджетних установ).

На підставі показників виконання місцевого бюджету за доходами поточного року складають прогноз надходження на наступний місяць, квартал, та до кінця року. Показники очікуваного надходження доходів до місцевого бюджету даю можливість забезпечувати фінансовими ресурсами бюджетні зобов'язання поточного періоду та проводити ефективну видаткову політику в наступних бюджетних періодах. В умовах стабільного недонадходження доходів до місцевого бюджету показники очікуваного обсягу платежів дають можливість заздалегідь провести відповідну роботу з головними розпорядниками коштів щодо тимчасового обмеження асигнувань загального фонду відповідного місцевого бюджету або скорочення бюджетних призначень.

Підсумки виконання місцевого бюджету за доходами і видатками та пропозиції щодо вирішення проблем, які виникають у цьому процесі за поданням місцевих фінансових органів розглядаються відповідними органами місцевого самоврядування (виконавчої та представницької влади).

Показники виконання місцевого бюджету за видатками аналізують у порівнянні із затвердженими показниками видаткової частини бюджету з обсягом касових видатків за звітом відповідного бюджетного періоду. Аналізу підлягають показники звіту у співвідношенні до річних затверджених обсягів видатків, обсягу видатків відповідного періоду, у порівнянні з попередніми бюджетними періодами та бюджетними роками, в абсолютній сумі та відсотковому визначенні, за функціональною та економічною класифікаціями. Порівнюються такі показники звіту місцевого бюджету за видатками:

‒обсяг видатків загального фонду;

‒обсяг видатків спеціального фонду;

‒обсяг видатків за кожним головним розпорядником бюджетних коштів (розпорядником) ;

‒показники виконання бюджету за економічною класифікацією;

‒показники за мережею, штатами та контингентами;

‒стан дебіторської та кредиторської заборгованості;

‒стан міжбюджетних розрахунків;

‒обсяг здійснених запозичень;

‒використання резервного фонду (якщо його створено за рішенням КМУ).

Поряд з аналізом загальних показників виконання місцевого бюджету за видатками відповідного бюджетного періоду здійснюють аналіз діяльності головного розпорядника бюджетних коштів щодо використання бюджетних коштів та якості надання населенню соціальних послуг. Аналіз виконання показників зведеного кошторису головного розпорядника бюджетних коштів стосується видаткової частини як загального, так і спеціального фондів, загальних показників діяльності і стосовно кожної економічної складової бюджетної класифікації.

Головний розпорядник бюджетних коштів забезпечує проведення видатків щодо захищених статей відповідного місцевого бюджету, визначених рішенням відповідної ради про місцевий бюджет та відповідно до помісячного розпису видатків. До першочергових відносяться видатки на проведення розрахунків за електричну, теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ та послуги зв'язку, які споживаються бюджетними установами у межах відповідного місцевого бюджету за підпорядкованістю цих розпорядників бюджетних коштів.

Аналіз стану кредиторської та дебіторської заборгованості, що має місце за наслідками діяльності головного розпорядника коштів, здійснюється за зміною її обсягу, термінами виникнення (прострочена) та видами неоплачених одержаних та наданих послуг. Аналізуються показники за мережею, штатами, контингентами (кількість ставок, наповнюваність класів, ліжко-днів тощо), що свідчать про ефективність функціонування бюджетної установи та здійснювану головним розпорядником коштів роботу щодо реформування структури закладів галузі щодо її оптимальності.

Аналізуються звітні дані про витрачання власних коштів бюджетних установ на предмет відповідності цільовому призначенню цих коштів, їх ефективності та економного використання.

Аналіз видатків бюджету Святошинського району на фінансування освіти буде проведено за допомогою декількох моделей. Розглянемо кожну з них.

По-перше, буде проведений аналіз ефекту та ефективності фінансування освіти із бюджету Святошинського району м. Києва. Ефективність – це відносна величина, яка характеризує відношення ефекту до ресурсів для досягнення цього ефекту.

Метою підвищення ефективності роботи УДКС у Святошинському районі м. Києва є зменшення обсягів видатків на освіту.

Для розрахунку темпу зростання та темпу приросту використані формули:

1) темп зростання (росту) : ТР = уі/уі-n*100%; (2. 1)

2) темп приросту: ТП = ТР – 100%; (2. 2)

Для глибшого аналізу необхідно провести факторний аналіз динаміки ефекту на основі абсолютних показників:

1) зміна податкових надходжень за рахунок зміни кількості платників: ∆Ркільк = (Ркільк1 – Ркільк0) *Ряк0; (2. 3)

2) зміна податкових надходжень за рахунок зміни ефективності діяльності: ∆Ряк = (Ряк1 – Ряк0) *Ркільк1; (2. 4)

3) приріст податкових надходжень: ∆Р = Р1 – Р0 =