Формування мотивації навчання молодших школярів в умовах особистісно орієнтованої освіти

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА

 

Гузенко Олена Анатоліївна

 

УДК 37. 02: 373. 3

 

 

13. 00. 09 – теорія навчання

 

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

 

Київ – 2002

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Волинському державному університеті імені Лесі Українки.

Науковий керівник кандидат педагогічних наук, доцент Томашевська Ірина Петрівна, Волинський державний університет імені Лесі Українки, доцент кафедри педагогіки.

Офіційні опоненти доктор педагогічних наук, професор, Член-кореспондент АПН України Бібік Надія Михайлівна, Інститут педагогіки, заступник директора з наукової роботи кандидат педагогічних наук Шапошнікова Ірина Миколіївна, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, завідувач кафедри педагогіки та методики початкового навчання.

Провідна установа Кіровоградський державний педагогічний університет імені В. Винниченка, кафедра педагогіки, Міністерства освіти і науки, м. Кіровоград.

 

 

Актуальність і доцільність дослідження. Суспільно – політичні, економічні та культурні процеси, що відбуваються в Україні ставлять перед наукою і практикою завдання пошуку шляхів персоніфікації освіти.

Реалізація нової мети освіти спрямовується на утвердження партнерських стосунків між учасниками навчального процесу.

Якщо директивні педагогічні впливи на особистість учня призводили до вимушеного виконання запропонованих вчителем завдань, то демократичні – мають спонукати до реалізації інтелектуальних можливостей заради задоволення власної допитливості. Ефективність розгортання такого навчально-виховного процесу, в основу якого покладено прогресивні ідеї сучасної освіти, має досягатися шляхом формування внутрішньої мотивації навчання вже з молодшого шкільного віку. Особливого значення набувають при цьому пізнавальні мотиви, оскільки забезпечують розширення меж розумового потенціалу підростаючої особистості, збагачення теоретичних знань практичним досвідом, сприяють розвитку волі учнів, виробленню вмінь самостійно ставити проміжні та кінцеві цілі, планувати свою діяльність, прогнозувати можливі результати.

Аналіз наукової психолого – педагогічної та методичної літератури свідчить, що питання мотивації навчання учнів як засобу досягнення результативності навчально-виховного процесу завжди були предметом інтересу вчених. Я. Коменский, Я. Корчак, А. Макаренко, С. Русова, В. Сухомлинський, К. Ушинський акцентували увагу на використанні в змісті навчального матеріалу життєвих ситуацій, на необхідності створення сприятливого емоційного мікроклімату для інтелектуальної праці школярів. Серйозними перешкодами на шляху збереження природної допитливості дітей вони вважали зловживання вчителем негативними оцінками, пригнічення та обмеження внутрішньої свободи мотивації дитячої особистості. Проблема формування мотивації навчання досить повно, концептуально-цілісно розглядається і сучасними дослідниками: В. Давидовим, М. Дригус, Н. Зубковою, О. Скрипченко, О. Шабаліною, Г. Щукіною, які виходять з того, що особистість в онтогенезі проходить ряд етапів розвитку, тому виникнення пізнавальних інтересів у молодших школярів пов’язують з віковою детермінованістю.

Вагомий внесок у розкриття теоретичних аспектів мотивації навчальної діяльності особистості здійснили А. Золотих, В. Леонтьєв, А. Маркова, М. Матюхіна, B. Моргун, А. Нісімчук, О. Падалка, які акцентували увагу на дослідженні особливостей побудови мотиваційної сфери індивіда, етапів формування мотивів та механізмів їх функціонування у свідомості людини, інтенсифікації та оптимізації педагогічного процесу.

У кінці 90-х років ХХ ст. вперше було обґрунтовано концепцію формування пізнавальних інтересів як обов’язкового компоненту

особистісно орієнтованої моделі початкової школи і створено на її основі дидактико-методичну систему ефективної взаємодії вчителя й учнів у навчальному процесі (Н. Бібік). Також були визначені ознаки особистісно орієнтованого навчання, які забезпечують розуміння змістових характеристик інноваційного підходу щодо проектування та організації навчально-виховного процесу в початковій школі (О. Савченко).

Зважаючи на велику кількість різноманітних підходів до розкриття специфіки формування мотивації навчання в дітей молодшого шкільного віку, важливо відзначити, що на сучасному етапі в педагогічній теорії і практиці недостатньо обумовлюється успішність пізнавальної діяльності учнів особистісно значущими факторами в організації навчального процесу. Потребує більш ґрунтовного вивчення проблема впливу на успішність навчання молодших школярів їх соціального оточення, готовності до отримання нових знань, особливостей взаємодії учасників навчально-виховного процесу.

Актуальність даного дисертаційного дослідження визначається також завданнями переходу на новий зміст і структуру загальної середньої освіти, зниженням вікового порогу шкільного навчання, впровадженням державного стандарту початкової загальної освіти. Таким чином соціальна значущість та недостатнє вивчення проблеми і обумовили вибір теми дисертаційного дослідження “Формування мотивації навчання молодших школярів в умовах особистісно орієнтованої освіти”. Тема входить до плану науково-дослідних робіт кафедри педагогіки Волинського державного університету імені Лесі Українки, затверджена Радою університету (29. 01. 99р.) та закоординована Радою з координації АПН (протокол № 2 від 20. 02. 2001р.)

Об’єкт дослідження: формування мотивації навчання в навчально-виховному процесі школи.

Предмет дослідження: формування мотивації навчання молодших школярів в умовах особистісно орієнтованої освіти.

Мета роботи: теоретично обгрунтувати і розробити структурно- компонентну модель формування мотивації навчання молодших школярів, та методику впровадження цієї моделі в навчально-виховний процес.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що рівень сформованості позитивної мотивації навчання молодших школярів буде підвищений за умов, якщо:

забезпечуватиметься цілісне функціонування структурно-компонентної моделі формування мотивації навчання молодших школярів;

діагностика, корекція, стимулювання наявних в учнів мотивів буде відбуватися з урахуванням завдань особистісно орієнтованого навчання.

Загальна мета та гіпотеза зумовили основні завдання дослідження:

на основі аналізу психолого – педагогічної літератури розкрити вікові