Формування мотивації навчання молодших школярів в умовах особистісно орієнтованої освіти

виявити наявні у сучасних учнів молодшого шкільного віку мотиви навчання та стан сформованості мотивації учнів випускних класів початкової школи;

розробити структурно – компонентну модель формування мотивації навчання молодших школярів, що забезпечуватиме реалізацію провідних тенденцій особистісно орієнтованої освіти;

експериментально апробувати створену модель та на основі здобутих даних дати практичні рекомендації вчителям початкової школи.

Теоретико-методологічною основою дослідження є: принцип системного підходу до вивчення психолого-педагогічних явищ (Б. Ананьєв, О. Скрипченко та ін.) ; положення про особистісно орієнтовану освіту, спрямовану на розвиток ціннісно-смислової сфери учнів (І. Бех, Н. Бібік, І. Зязюн, О. Савченко та ін.) ; положення про взаємозв’язок зовнішніх та внутрішніх умов у формуванні особистісних новоутворень (Г. Костюк, С. Рубінштейн, Д. Узнадзе та ін.) ; про роль зовнішніх чинників і емоційно-вольової сфери у формуванні потреб, мотивів діяльності людини (С. Максименко, О. Киричук та ін.) ; стимулюючих можливостей процесів навчання і виховання (М. Вейт, Е. Голант, А. Маркова) ; професійної підготовки вчителів початкових класів і формування педагогічної майстерності майбутніх вчителів (В. Бондарь, О. Мороз, Н. Ничкало, С. Сисоєва).

У процесі дослідження використовувались теоретичні та емпіричні методи.

Теоретичні: історико-логічний (при вивченні теоретичних засад проблеми формування мотивації навчання) ; аналіз і синтез (під час визначення напрямків дослідження; обробки та оцінки результатів) ; побудова аналогій, моделювання (у процесі розробки структурно-компонентної моделі формування мотивації навчання).

Емпіричні: діагностичні (опитування, ситуації вибору, проективні методи, соціометрія) ; обсерваційні (спостереження за поведінкою учнів в процесі навчання) ; констатуючий та формуючий експерименти; вивчення результатів діяльності школярів; статистичні методи обробки експериментальних даних.

Експериментальна база дослідження була розгорнута в Луцькій гімназії №18, Майській ЗОШ №1 Республіки Крим, Азовській ЗОШ №1 Республіки Крим, Гущанській ЗОШ Любомльського району Волинської області, Володимир – Волинській ЗОШ №3, Вишнівській ЗОШ Любомльського району Волинської області. На всіх етапах дослідження брали участь 350 учнів початкової школи. Окрім того у проведенні дослідно – експериментальної роботи взяли участь 28 вчителів названих вище шкіл.

Організація та етапи дослідження. Дослідження проводилось у чотири етапи впродовж 1996 – 2001 рр. :

(1996 – 1997 рр.). – вибір і обґрунтування теми дослідження. Аналіз педагогічної, психологічної літератури з даної проблеми. На цьому етапі було визначено об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження, а також експериментальну базу.

(1997 – 1998 рр.). – проведення констатуючого експерименту, діагностика рівнів сформованості мотивації навчання дітей. Розробка системи завдань, прийомів та методів формування мотивації навчання молодших школярів.

(1998 – 1999 рр.). – проведення формуючого експерименту. Обробка результатів експериментального дослідження.

(1999 – 2001 рр.). – проведення аналізу і узагальнення отриманих даних констатуючого та формуючого експериментів, апробація рекомендацій і впровадження їх у практику роботи шкіл. Літературне оформлення результатів дисертаційного дослідження.

Теоретичне значення та наукова новизна дослідження полягає у доповненні теорії навчання науковим обґрунтуванням системи роботи вчителя, спрямованої на формування мотивації навчання, як засобу підвищення успішності та продуктивності інтелектуальної праці в процесі навчання молодших школярів; уточненні змістової та процесуальної основи формування мотивації навчання учнів; у розробці теоретично обґрунтованої моделі формування мотивації навчання, яка містить у собі діагностичну, корекційну, координаційну та кореляційну складові; представленні класифікації дидактичних, психологічних, соціально-педагогічних факторів, які впливають на формування мотивації навчання і є провідними структурними компонентами цієї моделі; визначенні педагогічних умов ефективного функціонування експериментальної структурно – компонентної моделі.

Практичне значення роботи полягає в тому, що створену та доведену до практичної реалізації структурно – компонентну модель формування мотивації навчання можна застосовувати у початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів, а розроблені технологічні прийоми формування мотивації навчання можуть бути використані у роботі не тільки з молодшими школярами, але й з учнями основної та старшої школи.

Особистий внесок автора полягає в опрацюванні основних ідей і положень досліджуваної педагогічної проблеми; у створенні структурно – компонентної моделі формування мотивації навчання, однією з найважливіших ланок якої є стимулювання мотивів навчання молодших школярів за допомогою запропонованих технологічних прийомів; в

організації та проведенні дослідно – експериментальної роботи, визначенні педагогічних умов впровадження експериментальної системи.

Надійність і вірогідність результатів забезпечується теоретичним і методичним обґрунтуванням основних позицій дослідження, застосуванням комплексу методів, які дозволяють провести кореляційний аналіз отриманих даних, відповідають меті й завданням роботи, дають можливість поєднати, статистично обробити та оцінити достовірність кількісних та якісних показників експерименту.

Результати дослідження впроваджено в практику роботи гімназії №18 м. Луцька (довідка № 74 від 5. 06. 2001 р.), Майської ЗОШ №1 Джанкойського району Республіки Крим (довідка № 189 від 14. 06. 2001 р.), Азовської ЗОШ №1 Джанкойського району Республіки Крим (довідка № 345 від 14. 06. 2001р.), Гущанської ЗОШ Любомльського району Волинської області (довідка №124 від 14. 05. 2001р.), Володимир – Волинської ЗОШ №3 (довідка №97 від 11. 05. 2001р.), Вишнівської ЗОШ Любомльського району Волинської області (довідка № 42 від 19. 04. 2001р.).

Апробація роботи здійснювалася через виступи дисертантки з доповідями і повідомленнями на Всеукарїнських науково – практичних конференціях: “Пробеми сучасної педагогічної теорії і практики” (Луцьк, 1998), “Сільська школа: традиції та новаторство” (Луцьк, 2000), “Інноваційна система виховної роботи на основі проектування соціоального