Формування мотивації навчання молодших школярів в умовах особистісно орієнтованої освіти

- сім’я та колектив учнів класу (на основі їх задовольняється потреба у спілкуванні, створюється поле для становлення власної соціальної позиції тощо) ;

- вольове зусилля (оскільки воно відіграє велику роль у виникненні і функціонуванні мотивів) ;

- дошкільна мотиваційна готовність (тому що вона є фундаментальною основою для зміцнення або формування бажаних мотивів навчання).

Результати та методики вивчення особливостей впливу цих чинників на мотивацію навчання молодших школярів (279 учнів) представлені таблицею 1.

Як бачимо, не для всіх учнів створені сприятливі умови в сім’ї та колективі для підвищення рівня мотивації та успішності навчання; у більшої частини досліджуваних виявлено низький рівень сформованості вольових якостей; велика кількість першокласників приходить до школи недостатньо мотиваційно підготовленими, або зовсім не підготовленими, що свідчить про необхідність створення спеціальної моделі формування мотивації навчання молодших школярів.

В результаті проведених досліджень ми дійшли висновку про реальну можливість розв’язання педагогічної проблеми підвищення успішності навчання молодших школярів шляхом формування мотивації навчання з урахуванням зовнішніх умов, які детермінують цей процес.

Третій розділ “Структурно-компонентна модель формування мотивації навчання молодших школярів в системі особистісно орієнтованої освіти” присвячено обґрунтуванню концепції формуючого дослідження, розкриттю її компонентів.

Під поняттям структурно-компонентна модель формування мотивації навчання ми розуміємо сукупність систематизованих педагогічних впливів на компоненти формування мотивації навчання (дидактичні, соціально-педагогічні, психологічні чинники) з метою підвищення успішності та продуктивності інтелектуальної праці учнів в процесі отримання ними знань, вироблення вмінь і навичок. Апробація моделі, впровадження її в педагогічну діяльність вимагає концептуального опису її етапів та взаємодії компонентів.

На рис. 1 представлено модель формування мотивації навчання молодших школярів.

Провідними завданнями першого і другого етапу функціонування поданої моделі є такі:

- вивчити стан сформованості мотивації навчання в молодших школярів;

- з’ясувати умови, в яких сформувалась мотивація і визначити домінуючі фактори, які спричинили виникнення і функціонування наявних в учнів мотивів навчання;

- скоректувати вплив домінуючих чинників на мотивацію навчання молодших школярів.

З метою реалізації діагностичного етапу структурно-компонентної моделі можна використати методики, за якими проводився констатуючий експеримент та їх модифікації. Визначити домінуючі фактори мотивації навчання школярів ми пропонуємо або на основі факторного аналізу, або за допомогою використання проективної методики незакінчених речень М. Матюхіної. “Хочу вчитися, щоб... ”, “Я розумію, що учень... ” і т. п., на

 

Таблиця 1

Методики і результати вивчення особливостей впливу основних

соціально-педагогічних і психологічних чинників на мотивацію навчання молодших школярів 

Фактори Методики Результати

Соціально-педагогічні чинники

Сім’я 1. Опитування учнів (279 респондентів). З метою отримання відвертих відповідей запитання об’єднувались в блоки (по 5). Перший блок запитань допомагав виявити мотиви соціальної ідентифікації з батьками, другий-самореабілітації перед батьками, третій-мотивів матеріального заохочення, четвертий-мотивів, пов’язаних з уникненням покарання. Позитивні мотиви (соціальної ідентифікації, самореабілітації) 72% 

Нейтральні мотиви (матеріального заохочення) 19% 

Негативні мотиви (уникнення покарання) 9% 

 

Колектив 1. Соціометрія (279респондентів). На аркуші паперу учні повинні були записати прізвища тих однокласників, з якими вони б хотіли сидіти за партою в першу, другу і третю чергу. У випадку, коли діти відмовлялися вибирати сусідів по парті, їм потрібно було здати чистий аркуш.

Лідери 18, 2% 

Учні, які мають середній статус 70, 7% 

Ізольовані учні

9, 1% 

 

Колектив 2. Індивідуальне опитування (279респондентів). Питання спрямовані на виявлення прагнень учнів співпрацювати, спілкуватись з однокласниками, проводити з ними вільний час. Успішно контактують зі всіма однокласниками 11% 

Успішно контактують з деякими однокласниками 60% 

Намагаються уникати контактів з однокласниками 29% 

Психологічні фактори

Вольові якості Спостереження (279 респондентів) за проявом вольових рис характеру в процесі вибору і виконання завдань, різних за рівнем складності. Характеристика рівнів сформованості вольвих якостей: високий-вибрали і подолали труднощі у розв’язанні важких завдань; середній – вибрали спочатку важкі завдання, але потім попросили замінити їх на легші і виконали ці легші завдання; низький – відразу вибрали легші завдання і їх виконували. Високий рівень 18% 

Середній рівень 15% 

Низький рівень 67% 

Дошкільна мотиваційна готовність Бесіда з учнями перших класів (96 респондентів)  (за методикою Г. Іванової). Характеристика рівнів дошкільної мотиваційної готовності: високий рівень – позитивне ставлення до навчання в школі, інтерес до змістової сторони навчання; середній рівень – байдуже ставлення до навчання в школі; орієнтація на формальні сторони навчання; низький – негативне ставлення до навчання в школі. Високий рівень 34% 

Середній рівень 58, 8% 

Низький рівень 7, 2% 

 

на основі чого можна судити про найбільш вагомі причини виникнення і функціонування мотиву. Для корекції впливу домінуючих факторів на мотивацію навчання молодших школярів в розділі даються рекомендації вчителям:

- відповідно до дидактичних завдань, які вчитель планує виконати на кожному етапі уроку, йому паралельно необхідно ставити завдання, спрямовані на формування та підсилення мотивації навчання в школярів;

– виставлення оцінки за усну відповідь або повідомлення результатів за письмову роботу повинно супроводжуватись відповідною аргументацією;

- частіше на уроці використовувати колективні форми роботи, оскільки це дозволить не тільки навчити школярів