Формування сценаріїв розвитку морегосподарського комплексу України

Предмет:

Господарське право

Тип роботи:

Дипломна робота

К-сть сторінок:

111

Мова:

Українська

Оцінка:

продовжують зростати також вимоги до безпеки мореплавання і захисту навколишнього середовища. Зокрема, у вже згаданій Стратегії ЄС щодо Чорноморського регіону передбачається використання комплексної морської політики для координації пошуково-рятувальних та аварійно-профілактичних заходів в регіоні Чорного моря, створення в Чорному морі системи морського спостереження. Всі ці фактори у своїй сукупності в доступній для огляду перспективі здатні вплинути на роботу українських портів і вимагають від держави відповідних заходів, які передбачені в регістрі судноплавства України, Директивах 2009/15/ЄС Європейського Парламенту та Ради щодо загальних правил і стандартів для інспектування та організації руху судів, 2010/65/ЄС Європейського Парламенту та Ради про облікових формальності для суден, що прибувають і / або відбувають з портів країн-членів Співдружності, в Директивах – 98/25/ЄС та 2001/96/ЄС, стосовно існуючої та майбутньої флотилії, спрямовані перш за все на [77-80]:

- розробку та затвердження правил і технічних вимог, щодо забезпечення виконання умов безпеки плавання суден, охорони життя і здоров’я пасажирів, екіпажу, збереження вантажів, що перевозяться, екологічної безпеки суден;

- модернізацію та оновлення наявного портового флоту, який зазнав значного морального та фізичного зношення;

- технічний нагляд за виконанням правил і технічних вимог підприємствами, організаціями та особами, які проектують, ведуть будівництво та роботи з переобладнання, модернізації, ремонту, експлуатації суден, суднових механізмів, пристроїв та обладнання, а також виготовлення матеріалів і виробів для суден;

- технічний нагляд за екологічною безпекою суден;

- експертиза технічного стану суден та інших об’єктів нагляду згідно з нормативними документами;

- уніфікації й універсалізації транспортних засобів, технологій, технічних вимог, що означатиме приведення умов функціонування національного транспортного ринку у відповідність із загальносвітовою практикою;

Гостро стоїть питання створення примусової інформаційної системи для швидкого доступу держав-членів до всієї важливої інформації, яка стосується руху суден, що несуть небезпечні або забруднюючі матеріали і уточнення характеру їх вантажу. Директива 98/25/ЄС спрямована на поліпшення реагування владою інцидентів, нещасних випадків або потенційно небезпечних ситуацій в морі, включаючи пошук і рятувальні дії, допомогу кращому запобіганню и виявленню забруднень, спричинених судами [80].

В Україні залишається нестабільна та погано врегульована нормативно-правова та законодавча база, внаслідок чого погіршується ефективність і якість роботи портів, перевантажувальних комплексів, суднобудівних і судноремонтних заводів, а також інших організацій, зайнятих в морському транспортному процесі.

Взаємодія основних суб’єктів морської індустрії – власників вантажів, судновласників, портів, суднобудівних та судноремонтних підприємств, наукових інститутів та проектних організацій – залишається вкрай слабкою, що насамперед зумовлено відсутністю інтегрованої системи її регулювання та розвитку. Та зважаючи на те, що морська галузь належить до високотехнологічних та наукоємних галузей, висококваліфіковані українські фахівці у цій галузі користуються високим попитом на міжнародному ринку праці, що зумовлює швидку втрату Україною кадрового потенціалу внаслідок професійної міграції. Тому на перший план кадрової політики висувається завдання збереження і розвитку вже наявного у портах трудового потенціалу працівників.

Для функціонування даної системи керівництва потрібні значні інвестиції в персонал (витрати на оплату праці, створення сприятливих умов діяльності, підготовку та перепідготовку, підвищення кваліфікації).

Для того щоб інвестиції в персонал були ефективні на підприємстві необхідно виконувати наступні заходи [81]:

1. Вести облік витрат на робочу силу. Підприємство, оцінюючи загальні витрати в персонал, може порівнювати в динаміці показник рентабельності персоналу. Розрахунок витрат по кожному фахівцю дозволяє оцінити ефективність вкладених у нього витрат шляхом порівняння їх зі значенням працівника для організації і ступенем розвитку його трудового потенціалу.

2. Вкладати інвестиції в найбільш цінних працівників з урахуванням їх «життєвого циклу».

3. Зберігати найбільш «дорогих» – працівників, оскільки інвестиції безповоротно губляться при звільненні працівника.

Використання цих заходів допоможе більш професійно управляти кадрами і підвищити ефективність управління в українських портах.

Україна має безліч проблем розвитку портової діяльності, тому, з урахуванням досліджень зроблених у попередніх пунктах диплому, можна зробити висновок, що відродження національного торговельного мореплавства стає сьогодні пріоритетом реалізації національних інтересів України в сфері функціонування та розвитку морегосподарського комплексу, виходячи з цього, зростає необхідність у впровадженні комплексу заходів щодо розвитку морегосподарського комплексу (табл. 3. 10)

Таблиця 3. 10

Заходи щодо розвитку морегосподарського комплексу

Податкова політика та законодавство0, 36- зниження норм відрахування прибутку до держбюджету з 75% до 50%

- усунення неточностей у законодавстві стосовно питань митного оформлення, перетинання державного кордону

Урядова стабільність Неефективна структура управління0, 35- ліквідація відомчої та технологічної роз’єднаності роботи портів та інших транспортних галузей (залізничної, автомобільної, річкової), проведення взаємоузгоджених структурних реформ та державного регулювання перевезеннями як нерозривним процесом, ефективність якого пов’язана з комплексним використання усіх видів транспорту та постійних устроїв транспортної мережі

- удосконалення системи управління морськими портами, зокрема забезпечення більш чіткої регламентації діяльності та правового статусу Адміністрації морських портів України, усунення надмірної централізації управління, відокремлення комерційної складової діяльності адміністрації морських портів від функцій державного управління, зокрема тих, що стосуються створення сприятливих, рівних та безпечних умов для користувачів транспортної інфраструктури, забезпечення відповідальності держави за безперебійну і на дійну роботу портової галузі, посилення цільового характеру використання портових зборів власниками морських гідротехнічних споруд;

Число постійних партнерів, рівень корупції0, 33- мінімізація корупції шляхом подальшої дерегуляції в портах, що передбачає максимальне скорочення кількості