процедур у портах та задіяних контролюючих органів, забезпечення взаємодії з фіскальними органами, прикордонною службою, запровадження автоматизованого радіологічного контролю суден, гармонізацію і стандартизацію транспортних документів, узгоджене управління ризиками усіма сторонами процесу, впровадження «єдиного вікна»
Пошук
Формування сценаріїв розвитку морегосподарського комплексу України
Предмет:
Тип роботи:
Дипломна робота
К-сть сторінок:
111
Мова:
Українська
- гарантування операторам рівноправного, відкритого та прозорого доступу до транспортної інфраструктури
- реалізація програм зміцнення потенціалу органів державної влади шляхом підвищення професійного потенціалу та продуктивності праці
- підвищення відповідальності та прозорості під час прийняття управлінських рішень
- впровадження системи відкритих даних, електронних сервісів та інших заходів із запобігання та протидії корупції в транспортній галузі
- впровадження електронних систем з метою зниження навантаження і спрощення адміністративних процедур для бізнесу
– розвиток сервісів доступу до публічної інформації
– посилення діалогу між споживачами послуг та органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадянським суспільством
Закони з безпеки мореплавання і захисту навколишнього середовища0, 33- впровадження безпечних та екологічно чистих технологій проведення портових робіт, що пов’язано з будівництвом нових перевантажувальних комплексів із сучасними технологіями і екологічними рішеннями, високим ступенем екологічного захисту й на максимальному віддаленні від житлової зони, зокрема обладнання терміналів укриттям конвеєрних стрічок, системами аспірації, оснащення автоматичними датчиками цілодобового контролю концентрації пилу в повітрі, які за умови підвищення допустимих значень зупиняють роботу перевантажувального обладнання
- запровадження ефективної сучасної державної системи забезпечення безпеки судноплавства відповідно до світових стандартів, яка стане ефективним інструментом розв'язання завдань державної морської політики у сфері безпеки мореплавства на підставі надійного функціонування таких основних її складових як навігаційно – гідрографічне забезпечення судноплавства; морський зв'язок; лоцманське проведення та регулювання руху суден; система ліквідації аварійних забруднень морського середовища; система дипломування моряків, підготовки та
Реалізація ефективної державної політики розвитку морських портів України дасть змогу: підвищити імідж України як морської держави та конкурентоспроможність портової галузі; вдосконалити систему державного управління портовою галуззю; впровадити дієвий механізм залучення приватних інвестицій для розвитку портової галузі; провадити морськими портами інноваційну діяльність шляхом застосування новітніх технологій, вжиття заходів щодо ресурсозбереження та зменшення негативного вплив у на довкілля.
В перспективі Україна має можливості для залучення додаткових транзитних потоків через свою територію за умови реалізації певних заходів щодо подальшого розвитку й модернізації власної транзитної транспортної інфраструктури, а також створення сприятливих умов для переміщення транзиту територією країни. За цих умов передбачається суттєве збільшення обсягів перевезень транзитних вантажів морським транспортом. У цьому контексті зростатиме роль морських портів як однієї із найважливіших ланок національної транзитно – транспортної інфраструктури.
ВИСНОВОК ДО РОЗДІЛУ 3
Отже, за допомогою методології сценарного підходу, на базі досліджень другого розділу, експертної оцінки та економічного и соціального прогнозу розвитку України на 2017-209 рр., були сформовані три напрями розвитку морегосподарського комплексу: оптимістичній, песимістичний та базовий, вірогідність здійснення яких становить 20%, 30%, 50% відповідно.
Для обґрунтування сценаріїв розвитку портового господарства використовувались результати PEST- та SWOT- аналізу для визначення ключових факторів та явищ впливу на ефективність функціонування морських портів.
За результатами проведеного дослідження було виявлено, що всі три сценарії розвитку портової галузі мають загальну рису – це вплив майже однакових негативних факторів, до яких відносять:
-не відповість українського законодавства міжнародним стандартам, що найбільше гальмує розвиток портів, а також недосконале правове регулювання морської галузі, що в свою чергу відштовхує потенційних інвесторів від інвестування в морську галузь України;
-нестабільна політична та економічна ситуація в країні;
-моральний знос інфраструктури портів;
-корумпованість та бюрократизація економіки;
-неефективна політика управління портами;
-відсутність дієвої стратегії розвитку водного транспорту, що здійснює негативний вплив на формування інвестиційного клімату в галузі в цілому, та інвестиційної політики в окремих портах.
Таким чином, шлях на зменшення впливу вищенаведених факторів дасть спроможність якомога швидше збільшити ймовірність здійснення найвдалішого сценарію розвитку портового господарства та морегосподарського комплексу в цілому. Для реалізації позитивного сценарію необхідно проведення швидких і глибоких реформ як в економічному, так і соціальному секторі країни, дієві кроки уряду, щодо стимулювання довгих інвестиційних кредитів, вдосконалення внутрішнього ринку, підтримки підприємництва та ін. Тільки такі рішучі реформи приведуть до більшого припливу іноземних інвестицій в Україну та, як наслідок, до ривка в економічному і соціальному розвитку країни.
ВИСНОВОК
Однією з найважливіших складових морегосподарського комплексу України є морські торговельні порти, в яких здійснюється обслуговування вантажів, суден, пасажирів, як внутрішнього, так і міжнародного сполучення, а також перевалка вантажів. На даний момент стан портового господарства в Україні перебуває на етапі розвитку, недосконалість портової системи викликана зміною економічного укладу суспільства, відсутністю нормативної бази для регулювання відносин порту як з усіма видами транспорту і державою, так і в всередині самого порту. Інтеграція України у світову господарську систему та активізація транзитних перевезень зумовлюють необхідність використання новітніх методів стратегічного планування. Так як передбачити або спрогнозувати яку-небудь ситуацію на підставі тенденцій минулих років стає практично неможливо, майбутнє стає все більш невизначеним. І саме сценарний підхід дозволяє враховувати нові загрози і виклики часу, в тому числі профілактику і корекцію організаційних ризиків, бюрократизацію і корупцію в організації, відтік кадрів. Сценарний підпіх спирається на розуміння того, що в світі все взаємопов'язано, і