Формування сценаріїв розвитку морегосподарського комплексу України

В ході дослідження було зроблено висновки, морегосподарський комплекс являє собою дуже складну систему взаємопов’язаних та взаємовпливових суб’єктів господарювання, тому не є доцільним одночасно проводити аналіз всіх підприємств у його структурі. Аналіз ключових об’єктів морегосподарського комплексу – морських торгівельних портів, може бути наглядним прикладом застосування сценарних методів на кожен з об’єктів морегосподарьского комплексу.

Аналіз другого розділу показав, що основними факторами, які здержують розвиток портової системи України, є слабкість розвитку матеріально-технічної бази всіх видів транспорту, недосконалість системи управління внутрішніми і зовнішніми перевезеннями, невідповідність правової бази міжнародним нормам і стандартам. Було визначено, що головним напрямком розвитку портового комплексу України на сьогоднішній день є активізація діяльності зі створення сучасного портового комплексу, який відповідатиме вищим міжнародним стандартам в організаційному і технічному аспекті, буде конкурентоспроможним на світовому ринку, здатним забезпечити незалежність зовнішньої торгівлі України, ефективний експорт транспортних послуг та підвищення рівня надходжень до Державного бюджету.

Основними завданнями морської транспортної галузі мають стати: забезпечення безпеки перевезень та збереження вантажів, прискорення обслуговування, зменшення цін і витрат на транспортні послуги.

У третьому розділі за допомогою методології сценарного підходу, на базі досліджень другого розділу, експертної оцінки та економічного и соціального прогнозу розвитку України на 2017-209 рр., були сформовані три напрями розвитку морегосподарського комплексу: оптимістичній, песимістичний та базовий, вірогідність здійснення яких становить 20%, 30%, 50% відповідно.

Запропоновані заходи реалізації ефективної державної політики розвитку морських портів України дадуть змогу: підвищити імідж України як морської держави та конкурентоспроможність портової галузі; вдосконалити систему державного управління портовою галуззю; впровадити дієвий механізм залучення приватних інвестицій для розвитку портової галузі; провадити морськими портами інноваційну діяльність шляхом застосування новітніх технологій, вжиття заходів щодо ресурсозбереження та зменшення негативного вплив у на довкілля.

Отже, щоб активно брати участь у міжнародній торгівлі та забезпечувати транзитні перевезення, Україна повинна розвивати свою транспортну інфраструктуру, адаптуючи зарубіжний досвід у сфері планування національними транспортними підприємствами.

 

 

1. Kahn H. The Year 2000: A framework for speculation on the next thirty-three year. – NY: Macmillan Publishing Company, 1967. – 432 p.

2. Sparrow O. Making use of scenarios – from the vague to the concrete // Scenario & Strategy Planning. – London: Ark Publishing, 2000. – 2 (5). – P. 18-21.

3. Данников. Холдинги в нефтегазовом бизнесе: стратегия и управление / Данников. М. : ЭЛВОЙС-М, 2004. 464 с.

4. Жданов С. А. Экономические модели и методы в управлении. – М. : Дело и сервис, 2009.

5. Гапоненко Н. В. Форсайт. Теория. Методология. Опыт: монография/ Н. В. Гапоненко – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2008. – 239с.

6. Цыгичко В. Н. Прогнозирование социально-экономических процессов. – М. ; КомКнига, 2007 г.

7. Линдгрен М. Сценарное планирование. Связь между будущим и стратегией / М. Линдгрен, Х. Бандхольд. – М. : Олимп-Бизнес, 2009

8. Van Notten Ph. Scenario development: a typology of approaches // Think Scenario. – Rethink Education. – OECD, 2006. – P. 69-84.

9. Wack P. Scenarios: Shooting the Rapids // Harvard Business Review. – 1985. – 63, No5. – P. 72-29.

10. Schnaars, S. P. How to Develop Bus iness Strategies from Multiple Scenarios / S. P. Schnaars // In: Guth W. D. Handbook of Business Strategy, Boston, MA: Warren, Gosham and Lamont Inc., 1986.

11. Van Notten Ph. Writing on the wall: scenario development in times of discontinuity. – Florida: Boca Raton, 2005. – 209 p.

12. Переверза Е. В. Cценарний підхід в задачах аналізу складних соціальних систем / Е. В. Переверза. // Системні дослідження та інформаційні технології. – 2011. – С. 10-15.

13. Стратегія національної модернізації до 2020 року [Електроний ресурс] // Міністерством економіки України. – 2015. – Режим доступу: http: //textarchive. ru/c-2670652. html

14. Довгострокова стратегія розвитку культури України до 2025 року [Електроний ресурс] // Альянс культури. – 2014. – Режим доступу: http: //metodist. libnadvirna. info/wpcontent/uploads/2015/12

15. Додаток до рішення 10 сессії Харківської міської ради 7 скликання «Про затвердження Стратегії розвитку міста Харкова до 2020 року» від 21. 12. 2016 № 16.

16. Стратегія розвитку міста Дрогобич року [Електроний ресурс] // Офіційний сайт міста Дрогобич. – Режим доступу: http: //drohobych-rada. gov. ua/proekt-vidkryte-misto/

17. Єрмолаєв А. В. Стратегія економічного та соціального розвитку Кіровоградської області на 2013-2020 роки / A. В. Єрмолаєв, О. А. Баталов, С. О. Біла // Національний інститут стратегічних досліджень – 2013. – С. 19-21.

18. Маршаев В. И. Сценарный менеджмент: истоки, содержание, процесс / В. И. Маршаев // XVII Международная конференция история управленческой мысли и бизнеса «сценарный менеджмент и лидерство». МГУ им. Ломоносова. – 2016. – С. 168-175.

19. Братченко С. А. «Сценарный менеджмент»: связь стратегии и тактики / С. А. Братченко // Управленческие науки, – №4. – 2016. – УДК 65. 012. 23

20. Матс Линдгрен. Сценарное планирование: связь между будущим и стратегией