Формування у молодших школярів дбайливого ставлення до природи у позаурочній виховній роботі

Гіпотеза дослідження – успішне формування дбайливого ставлення молодших школярів до природи у процесі позаурочної виховної роботи можливе за умов:

–системного набуття учнями еколого-природничих знань з орієнтацією на їх практично-діяльнісне впровадження;

–забезпечення емоційно-ціннісного підґрунтя взаємодії дітей з природою;

–залучення учнів до добродійних вчинків у природі на основі краєзнавчого, гуманістичного та естетичного підходів.

Теоретичну і методологічну основу дослідження складають наукові положення про загальний зв’язок, взаємозумовленість і цілісність природи та людини; про естетичну цінність і самоцінність природи та її вплив на емоційно-почуттєву та інтелектуальну сфери особистості; про розвиток особистості на основі гармонійної взаємодії з навколишнім середовищем; про особистісно орієнтований підхід у вихованні дітей та молоді. Підґрунтя дослідження становлять сучасні концепції філософії освіти та виховання (В. Андрущенко, І. Зязюн, В. Кремень, В. Лутай); положення про розвиток особистості у різноманітних процесах і формах взаємодії з навколишньою дійсністю (І. Бех, Л. Божович, Л. Виготський, С. Дерябо, Д. Ельконін, А. Захлєбний, І. Звєрєв, О. Киричук, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн, А. Сидельковський, І. Суравєгіна, В. Сухомлинський, В. Ясвін та ін.); теорія суб’єктивних ставлень (О. Лазурський, Б. Ломов, В. М’ясищев); принципи і методи діяльнісного опосередкування навчання, виховання й розвитку молодших школярів (Н. Бібік, О. Савченко та ін.), нові освітні технології гармонізації ставлення дітей до природи (В. Ільченко, З. Плохій, Г. Пустовіт, Н. Пустовіт, Г. Тарасенко та ін.).

Для розв’язання поставлених завдань і перевірки гіпотези використано адекватні авторському задуму методи дослідження: теоретичні (аналіз, порівняння, систематизація, класифікація та узагальнення теоретичних даних, представлених у філософсько-культурологічній, психолого-педагогічній літературі), які дали змогу сформувати власний погляд на поставлену проблему, виявити наукові засади створення експериментальної моделі; емпіричні (анкетування учнів, батьків, учителів; оцінка продуктів дитячої творчості), які сприяли вивченню стану проблеми у сучасній школі; педагогічний експеримент, що дав можливість перевірити гіпотезу; кількісний та якісний аналіз, статистична обробка результатів дослідження, що забезпечили достовірність результатів експерименту.

Експериментальна база. Дослідження проводилось у Вінницькій ЗОШ І-ІІІ ступенів № 3 ім. М.М. Коцюбинського, Вінницькій СЗОШ І-ІІІ ступенів № 27, Барській ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2, комунальному закладі „Луганська СЗОШ І-ІІІ ступенів № 18”, комунальному закладі „Навчально-виховне об’єднання природничо-економіко-правовий ліцей – спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 8 – позашкільний центр Кіровоградської міської ради Кіровоградської області”, Затишнянському навчально-виховному комплексі „Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів – дошкільний заклад” Фрунзівського району Одеської області, Новодністровській ЗОШ І ступеня Чернівецької області.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше виокремлено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови формування у молодших школярів дбайливого ставлення до природи у позаурочній виховній роботі та розроблено відповідну організаційно-педагогічну модель, визначено й охарактеризовано критерії, показники та типи ставлення молодших школярів до природи. Уточнено сутність поняття “дбайливе ставлення до природи” стосовно проблеми дослідження. Набули подальшого розвитку положення про необхідність удосконалення практичної діяльності дітей молодшого шкільного віку у природі.

Практична значущість здобутих результатів полягає у розробці методики формування у молодших школярів дбайливого ставлення до природи у позаурочній виховній роботі; удосконаленні засобів організації еколого-виховної діяльності молодших школярів у процесі позаурочної виховної роботи; упорядкуванні форм, методів і прийомів еколого-виховної роботи з молодшими школярами для використання учителями початкових класів, вихователями груп продовженого дня у навчально-виховному процесі школи І ступеня; у процесі фахової підготовки учителів початкових класів в умовах вищого навчального закладу різних рівнів акредитації, а також у системі післядипломної освіти педагогічних працівників. Основні положення і рекомендації щодо формування у молодших школярів дбайливого ставлення до природи у позаурочній виховній роботі впроваджені у роботі Вінницького обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників (довідка № 114 від 13.02.2007 р.), Вінницької ЗОШ І-ІІІ ступенів № 3 ім. М.М.Коцюбинського (довідка № 79 від 19.02.2007 р.), Вінницької СЗОШ І-ІІІ ступенів № 27 (довідка № 13 від 15.01.2007 р.), Барської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 (довідка № 3 від 15.01.2007 р.), комунального закладу „Луганська СЗОШ І-ІІІ ступенів № 18” (довідка № 11 від 8.02.2007 р.), комунального закладу „Навчально-виховне об’єднання природничо-економіко-правовий ліцей – спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 8 – позашкільний центр Кіровоградської міської ради Кіровоградської області” (довідка № 15 від 27.11.2006 р.), Затишнянського навчально-виховного комплексу „Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів – дошкільний заклад” Фрунзівського району Одеської області (довідка № 167 від 29.05.2006 р.), Новодністровської ЗОШ І ступеня Чернівецької області (довідка № 12 від 25.01.2007 р.).

Особистий внесок здобувача в роботі, опублікованій у співавторстві, полягає у розробці змісту та методики організації екологічних свят у початковій школі та в ДНЗ. Розробки та ідеї музично-естетичного оформлення екологічних свят, які належать співавтору Н.Рубальській, у дисертації не використовуються.

Вірогідність і аргументованість отриманих результатів забезпечується методологічною обґрунтованістю теоретичних положень, застосуванням комплексу методів науково-педагогічного дослідження адекватних його об’єкту, предмету, меті й завданням, достатнім обсягом вибірки та її репрезентативністю, позитивними результатами у зміні ставлення молодших школярів до природи на основі реалізації виокремлених педагогічних умов.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації обговорювалися і дістали позитивну оцінку на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Підготовка педагогічних кадрів до роботи в умовах нової структури і змісту початкової освіти” (Полтава, 2001), на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Гуманістично спрямований виховний процес і становлення особистості”