Головна функція економіки

Чистий внутрішній продукт (ЧВП) – це показник, який характеризує ринкову вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених за певний проміжок часу, скориговану на вартість спожитого капіталу (амортизації) :

ЧВП = ВВП – А

 

 

Основні показники рівня зайнятості можна поділити на дві групи:

абсолютні, які відображають розміри, обсяг зайнятості, відображаючи чисельність зайнятих;

відносні, які показують рівень поширеності в суспільстві певного явища, відображаючи частку відповідної категорії відносно усього (або певної більшої категорії) населення.

Чисельність економічно активного населення (Ч) – це абсолютний показник економічної активності, що відображає її розміри. Цей показник кількісно відображає трудовий потенціал населення країни.

Рівень економічної активності населення (Ре. а. н.) – це відносний її показник, який відображає її «популярність» порівняно з іншими видами активності (неактивності). Він розраховується як відношення чисельності економічно активного населення (Че. а. н.) до загальної чисельності населення віком 15-70 років (Ч (15-70)) :

Ре. а. н. = (Че. а. н. / Ч (15-70)) • 100%

Чисельність зайнятих (Ч) – це абсолютний показник зайнятості населення економічною діяльністю, що показує її розміри. Цей показник відображає кількісно вигідний трудовий потенціал населення. Але, щоб ефективніше оцінити зайнятість населення, цей показник необхідно проаналізувати в динаміці та порівняти його з чисельністю дорослого населення. Для цього застосовуються відносні показники зайнятості.

Рівень зайнятості (P) – це відносний її показник, який показує її поширеність серед дорослих людей. Він розраховується як відношення чисельності зайнятого населення (Чд) до загальної чисельності населення віком 15-70 років (Ч) :

P= (Чд / Ч (15-70) ) • 100%

Чисельність безробітних (Чб) – це абсолютний показник безробіття, що відображає його розміри. Цей показник важливий і сам по тобі, оскільки він засвідчує, скільки людей в певний період на повній території не мають оплачуваної роботи, яку вони можуть і хочуть виконувати. Відповідно він дає інформацію про те, скільки не вистачає робочих місць, скільки людей потребують соціальної підтримки і допомоги з працевлаштування. Однак для оцінки безробіття також дуже важливо знати, як змінюється цей показник стосовно минулих періодів, а також наскільки це негативне явище поширене в суспільстві. Для цього застосовуються відносні показники безробіття.

Рівень безробіття (Рб) – це відносний показник безробіття, який показує його поширеність серед економічно активного населення. Він розраховується як відношення чисельності безробітного населення (Чб) до чисельності економічно активного населення (Ч) :

Рб= (Чб \ Ч) • 100%

Аналіз економічних показників дає можливість оцінити втрати від неповного використання ресурсів праці внаслідок безробіття.

Зменшення таких категорій населення як чисельність економічно активного і зайнятого населення (а також рівні економічної активності та зайнятості), означає зменшення ресурсів для праці, тобто це є небажаною тенденцією для економіки країни.

Зменшення кількості безробітних і рівня безробіття означають економічне покращання ситуації на ринку праці.

Розглянуті вище основні абсолютні і відносні показники економічної активності, зайнятості та безробіття населення можна розраховувати не лише для усього населення країни, але й для будь-якої частини, категорії населення, регіону країни. Адже ці показники потрібні для аналізу ситуації на ринку праці (наприклад, обсяги та рівні безробіття за статтю, віковими групами, місцем проживання, за освітою, за тривалістю пошуку роботи, по регіонах і т. ін.), а також є базою для проведення цікавих й практично корисних наукових досліджень різних аспектів соціально-економічного життя країни.

 

 

Рівень цін – це узагальнюючий показник, який характеризує величину ціни на той чи інший вид товару на певний момент або за певний період часу на конкретній території.

Середні ціни на товари, як правило, розраховуються за допомогою середніх зважених. В якості ваг використовуються різні дані, що зумовлює вибір відповідного виду середньої. Наприклад в якості ваг може виступати кількість натуральних одиниць проданого товару (кг, тонн, літрів і т. ін.).

Середня ціна по товарній групі складається з окремих товарів з різними рівнями цін, або по одному товару в тому випадку, якщо цей товар поступає споживачу різними каналами торгівлі також з різними рівнями цін. В таких випадках середні ціни можуть змінюватися при незмінності конкретних цін, відображаючи зміну структури сукупності.

Показник рівня ціни може розраховуватися як відносна величина, що відображає купівельну спроможність грошового доходу споживачів: відношення ціни (індивідуальної чи середньої) товару або товарної групи (Р), а також вартості споживчого кошика (pq) до середнього грошового доходу населення (Д) – всього або окремих соціальних груп в цілому по Україні або окремих регіонах:

ПРЦ=Р/Д

Для виявлення динаміки загального рівня цін обчислюють також індекс Пааше. У цьому разі змінними вагами є структура виробництва року.

Індекс Пааше, обчислений для набору товарів і послуг, що входять до ВВП країни, називають дефлятором ВВП.

Індекс Фішера, як середнє геометричне значення індексів Леспейреса і Пааше, згладжує неточності в оцінці зростання загального рівня цін, притаманні індексам зі змінними і постійними вагами.

Індекси цін використовують для зведення багатьох номінальних змінних до реальних – номінального ВВП до реального, номінальної зарплати до реальної тощо.