Гроші як соціокультурний феномен у вимірах практичної філософії

Вивчаючи історичні аспекти соціального буття грошей, ми звернулися до низки історичних джерел, з яких особливо слід виділити працю Дж. Везерфорда “Історія грошей. Боротьба за гроші від пісковика до кіберпростору”, а також Ф. Броделя “Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм, XV – XVІІІ ст.”.

Ще один аспект роботи, що межує з проблематикою економічної теорії і спирається на праці представників цієї галузі знань, пов’язаний з проблемою суспільних фінансів, позаяк концептуальним положенням дисертації є інтерпретація фінансової діяльності держави як передумови здійснення соціальної солідарності та справедливості. Питання соціальної справедливості висуваються сьогодні в коло провідних критеріїв економічної успішності суспільства авторитетними у світі представниками економічної науки Заходу. Це призводить до певної дифузії економічних підходів та методів на терени досліджень, що належать до компетенції соціальної філософії – Р. Масгрейв назвав таке явище економічним імперіалізмом, маючи на увазі поширення методів економічної теорії поза її межі, на суміжні суспільні науки і насамперед на філософію. Такий підхід з усіма його сильними і слабкими сторонами характерний для лавреата Нобелівської премії з економіки Джеймса Б’юкенена. Б’юкенен зробив важливий крок в напрямку розбудови філософії фінансів і включив у поле своїх досліджень аналіз взаємозв’язку моралі, етики та економіки. На нашу думку, відповіді на поставлені Дж. Б’юкененом питання в принципі неможливо дати поза рамками професійного філософського дослідження, хоча вони визрівають і формулюються у глибині економічних процесів сучасного соціуму. Головне, що стає помітним в результаті ознайомлення з ідеями провідних західних теоретиків суспільних фінансів – це диспропорція між тим, в яких масштабах представлені фундаментальні філософські за своєю суттю проблеми соціальної природи грошових відносин в економічній теорії, з одного боку, та в сучасній вітчизняній філософській думці, з іншого. Проте економічна теорія постмодерної доби, попри реальні зусилля доповнити позитивне дослідження економічних явищ нормативним, не вийшла за межі переконання про несумісність дотримання моральних принципів, з одного боку, та економічної ефективності, з другого. Тому в своєму намаганні обмежити інструментальну раціональність ринкових відносин вона змушена або виходити поза межі своєї компетенції й, відповідно, робити некомпетентні висновки, або вдаватися то тієї ж таки інструментальної раціональності, добудовуючи її до найвищого рівня, зводячи в ранг граничних засад соціального життя. Поглиблене ознайомлення з ідеями Дж. Б’юкенена, Р. Масгрейва, а також представників напрямку в економічному знанні, що дістав назву “фінансова аксіологія”, переконало нас в тому, що існує соціальна потреба в рухові філософського знання “назустріч” нормативним аспектам економічних досліджень, що ми і намагаємося реалізувати в дисертаційній роботі. 

У Розділі 2 “Соціокультурний феномен грошей у світлі комунікативної методології” обґрунтована методологічна основа аналізу соціальної природи грошей – інтерпретація їх сутності з погляду комунікативного підходу. Ми аналізуємо гроші як складну динамічну підсистему соціальної комунікації. Такий аналіз вимагає, щоб природа грошей була інтерпретована з позицій семіотики – в аспекті структури та властивостей знакової системи, яку вони утворюють, а також з точки зору принципів її функціонування. Ми розглядаємо грошові знаки як символи, які, посівши місце універсальної “ланки між об’єктами” економічних відносин, позначають не природну, а соціальну значущість речей, а, отже, виступають як інформаційний інструмент у соціальній комунікації.

Щоб здійснити аналіз умов та виявити загальні моделі комунікативних практик, медіумом яких виступають гроші, ми застосували як методологічну основу теорію комунікації. При цьому першочергове значення мало те, що комунікативна філософія зорієнтована на осмислення практичних вимірів людського буття – повсякденного спілкування та життєвого світу людини, в якому синтез емпіричного досвіду відбувається не “в надрах” трансцендентальної самосвідомості, а в міжособистісному просторі універсальної комунікації. Застосування комунікативного підходу дозволило перейти від трактування грошей як специфічної соціальної субстанції-суб’єкта до визначення їх статусу як опосередковуючої ланки в універсальній міжособистісній комунікації. Таку інтерпретацію ми розглядаємо як принципову передумову для відходу від фетишизованого сприйняття грошей як самодостатньої соціальної сили, що диктує свою волю людині та суспільству.

У Розділі 3 “Історична еволюція грошей як процес смислоутворення” проаналізований процес історичної еволюції грошей як стимульований економічними практиками процес розвитку таких характеристик людського мислення, як узагальнення та абстрагування. Розглядаючи цю еволюцію поетапно, від історично нижчих видів грошей до вищих і більш досконалих, ми простежуємо її внутрішню логіку. Загальний зміст цього процесу можна визначити як ідеалізацію грошей та надання їм усе більш абстрактної форми. Історична еволюція грошей постає як двоєдиний процес розвитку, по-перше, їх знакової форми, а, по-друге, того соціального змісту, що закодований у грошових знаках. Соціокультурним змістом цього процесу є смислоутворення, тобто вироблення і кодування