Гроші як соціокультурний феномен у вимірах практичної філософії

Наукова новизна одержаних результатів зумовлена тим, що гроші як предмет філософського дослідження в українській філософській думці ще не знайшли належного висвітлення. У дисертації висунуто цілісну авторську концепцію соціально-культурної сутності феномена грошей. Основні положення цієї концепції, які відзначаються науковою новизною, можуть бути сформульовані таким чином:

• Філософський аспект дослідження грошей як соціокультурного феномена полягає у розкритті природи грошей як медіума соціальних комунікацій, що містить у собі коди, які через свою знакову форму регулюють соціальні відносини. Зростання ролі грошей у структурах комунікативних практик створює загрозу перетворення людських відносин на об’єкт маніпулювання або ж на товар.

• Монетарні відносини спричинюють тоталізацію інструментальної раціональності в життєвому світі людини. Проте існують передумови, за яких можливо протистояти такій тоталізації. Ці передумови, зокрема, можуть бути актуалізовані у процесі ринкової трансформації в Україні.

• Існує реальна потреба перейти від ідеологізованого образу грошей як відчуженої людської сутності до об’єктивного розуміння їх соціального та культурного (на відміну від економічного) змісту. Цей зміст ми визначаємо як створений людською діяльністю специфічний інструментарій досягнення порозуміння між людьми й збалансування їх інтересів на засадах соціального визнання цінності людської праці. 

• Суть соціальної проблеми, яку становлять гроші, полягає у суперечності між, з одного боку, економічною необхідністю їх функціонування та, з другого, їх природою як квінтесенції інструментальної раціональності, яка елімінує з людського життя все, що не узгоджується з принципом купівлі-продажу.

• Гроші як феномен культури є варіантом знакової системи у формі спрощеної спеціалізованої мови і “замінником” природної мови у функціонально стандартизованих діях обміну товарів. Грошові комунікативні практики відіграли роль каталізатора в розвитку таких характеристик людського мислення, як узагальнення, ідеалізація, абстрагування.

• Культурну функцію грошей правомірно інтерпретувати з позицій принципу лінґвакультурного кодування: гроші як метамова створюють матрицю сприйняття людиною її життєвого світу, розвантажуючи експресивно-комунікативні практики через часткове заміщення повсякденної мови збіднілим та стандартизованим аналогом.

• Гроші як метамова призводять до корегування світоглядних позицій: людина, яка орієнтується здебільшого на грошові коди, сприймає і здійснює в усіх сферах життя моделі купівлі-продажу.

• Феномен грошей протягом своєї історичної еволюції постійно чинив виразно виявний вплив на зміст ментальних парадигм у різних культурних епохах від часу виникнення грошей до сучасної доби. 

• Існує кореляція між розвитком товарно-грошових відносин та утвердженням раціоналістичних засад у європейському духовному житті. У філософських підходах, які вважають основною причиною панування інструментальної раціональності сциєнтистське мислення, мають бути суттєво зміщені акценти у бік другого (за порядком, але не за значенням) джерела цілераціонального ставлення людини до світу – а саме раціональності грошових взаємин.

• Онтологічний статус сучасних грошей як форми віртуальної реальності специфічний тим, що, втрачаючи предметно-чуттєву форму, електронні гроші існують як упорядкована знакова система, призначена задавати алгоритм метасистеми економічного життя. Тим самим відбувається перетворення інформації у субстанційну основу сучасної економічної та соціальної дійсності.

• Провідний напрям утвердження грошових кодів у соціальних відносинах – це роз’єднання життєвого світу та системи (ця інтерпретація історії модерного суспільства обґрунтована Ю. Габермасом). Унаслідок цього процесу виникає економічна система, яка регулює не тільки свій внутрішній рух, але й впливи на неекономічне оточення через монетарні канали. Влада зрощується з грошима, економіка та державний апарат виступають єдиною системною сутністю, внаслідок чого економічна та адміністративна системи в однаковій мірі стають загрозами для суспільної солідарності та свободи. 

• У сучасній Україні впровадження монетарних механізмів в економічне життя супроводжується глибокими змінами соціальної структури та системи соціальних дій. За умов різкого розширення сфери монетарних відносин у масовій свідомості зберігається ідеологізований образ грошей як соціального зла, що веде до не адекватної об’єктивній дійсності соціальної поведінки. Одним з обов’язкових кроків на шляху до економічної та соціальної модернізації має бути створення соціальних умов, за яких гроші можуть виступати ідеологічно нейтральним інструментом економічної діяльності та розв’язання соціальних проблем. Необхідний відхід “пересічної” людини від позиції жертви всевладдя грошей і перетворення її на свідомого суб’єкта грошових відносин. 

• Поширений дихотомічний підхід до типологізації соціальних моделей особистості на підставі однозначного вибору між утилітарно-прагматичними та духовними цінностями є неправомірним спрощенням. У практиках, спрямованих на виховання духовно багатої та морально відповідальної людини, необхідно враховувати достатньо широкий спектр грошових інтенцій сучасної людини. “Людина економічна” як соціальний тип на початок ХХІ століття вичерпала свій евристичний потенціал і здатна еволюціонувати до соціального типу “людини етичної”.

• Економічне знання, яке зародилося й розвинулося як дисципліна практичної філософії, надалі еволюціонувало в напрямі від морально-ціннісних контекстів до добудови інструментальної раціональності на теоретичному рівні. Обґрунтування комунікативною філософією потреби в макроетиці можна розглядати як зустрічний рух стосовно здійснюваних сьогодні представниками економічної теорії зусиль узгодити економічну раціональність з етичними імперативами. У сучасній українській філософській думці поки що не знайшли належного місця питання, пов’язані із загрозою “розмивання” моральних норм інструментальною раціональністю економічних підходів та механізмів.

• Існує взаємозалежність між економічною модернізацією та культурною ідентичністю нації: на механізми поєднання ринкової інструментальності та моральних цінностей впливає характер культурних традицій, у які вкорінена людина конкретного соціуму. Зокрема в Україні соціальні рухи сучасної доби мають культурреволюційну специфіку