Гроші як соціокультурний феномен у вимірах практичної філософії

Зміст альтернатив, які сьогодні є предметом вибору українського суспільства, це, з одного боку, цивілізована ринкова економіка, яка спирається на правову державу, та, з другого, квазіринкова олігархічно-кланова система, що підминає під себе і корумпує державну владу в усіх її гілках та відгалуженнях. Перша модель спирається на ті соціальні верстви, у світогляді яких домінують інтенції особистої громадянської та економічної активності, і важливо, що економічна та громадянська активність взаємопов’язані, хоча й не автоматично відповідають суспільному інтересові. Друга експлуатує клієнталістські очікування людей, виплекані дистрибутивно-патронажною політикою радянських часів. 

Світове співтовариство визнало: Україна – країна з ринковою економікою. Але країна з якою свідомістю? Значною мірою це свідомість антиринкова, і не лише в тих, хто не спроможний конкурувати на ринку праці, вироблених продуктів, інтелектуальної власності. Антиринковою сьогодні є й свідомість та поведінка “дикого накопичення капіталу”, бо сучасний цивілізований ринок передбачає законність і бізнесову порядність як базові засади підприємницької діяльності. Гроші посідають важливе місце в системі ціннісних орієнтацій людини будь-якого цивілізованого суспільства, а для української людини їх сприйняття ускладнене низкою специфічних обставин. По-перше, весь соціальний досвід пострадянських років пронизаний гострими проблемами, пов’язаними, власне, з грошима: втрата заощаджень, катастрофічна інфляція першої половини дев’яностих років, масове зубожіння, фантастичне розбухання тіньових та кримінальних капіталів. По-друге, радянська економіка була організована за адміністративно-командною моделлю, гроші в ній не виконували повноцінно своїх економічних функцій, стосунки між державою і громадянином були побудовані за принципом “патрон-клієнт”. Одержуючи не заробітну плату, а “жалованье”, людина не мала реального досвіду заробляння та менеджменту грошей, тому, опинившись зненацька в умовах ринкової економіки, вона почувається особливо безпорадною. Невміння заробляти гроші в поєднанні зі спокусами, створеними демонстративним багатством “нових українців”, сприяють схильності до тіньових та кримінальних схем добування грошей. По-третє, у радянській системі державний патерналізм ідеологічно доповнювався стереотипом, згідно з яким гроші – пережиток минулого, соціальне зло, якого треба позбутися в “світлому майбутньому”. Зрештою, Україна не мала й історичного досвіду протестантизму, який протягом століть вчив європейців та американців, що заробляння грошей – це справа моральна, угодна Богові. Унаслідок цього сучасна українська людина схильна почувати себе беззахисною жертвою всевладдя грошей. У громадській думці існує негативне ставлення не лише до грошей самих по собі, але й до багатих людей, до тих, хто працює з грішми, до фінансової діяльності – як до шахраїв і шахрайства. Поки ці стереотипи мають достатній вплив на масову свідомість, просування до цивілізованої ринкової економіки наштовхуватиметься на внутрішній опір як в економічній, так і в соціальній сфері. Україна належить до так званих “країн пізнього розвитку”, які проходять ази ринкового мислення значно пізніше від інших народів. Один із засадничих принципів ринкової свідомості полягає в тому, що гроші – не демонічна нездоланна сила, а інструмент господарської діяльності, який люди винайшли так само, як знаряддя праці, мову, писемність, зброю тощо. Тому без глибокого розуміння соціальних функцій грошей та механізмів їх впливу на життєвий світ людини декларації про те, що “справжні”, “вищі”, духовні цінності неминучо переможуть матеріальний корисливий розрахунок, можуть залишитися лише оптимістичними добрими побажаннями, не підкріпленими розумінням того, за рахунок яких ресурсів це має статися.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження безпосередньо пов’язане з темою науково-дослідної роботи кафедри філософії Львівського національного університету ім. І. Франка “Громадянське суспільство як здійснення свободи: соціальний, релігійний та економічний виміри” (Державний Реєстраційний номер 0103U006795). Керівник теми доктор філософських наук професор А.Ф. Карась. Робота реалізує також філософський аспект комплексної міждисциплінарної теми наукових досліджень “Еволюція грошей та їх соціальна природа у ХХІ столітті” (Державний Реєстраційний номер 0102U006050), яка виконується на замовлення Національного банку України під керівництвом голови Національного банку України В. С. Стельмаха та ректора Університету банківської справи Національного банку України доктора економічних наук професора Т.С. Смовженко. У процесі виконання теми проведено чотири засідання постійно діючого науково-практичного семінару ІРД НАНУ, ЛБІ НБУ та ЛДФЕІ, на яких розглядалися основні результати даного дослідження, одна міжнародна конференція, два круглі столи науковців та представників банківської системи України, видано навчальний посібник: В.С. Стельмах, Т.С. Смовженко, З.Е. Скринник. “Гроші – людина – соціум: параметри взаємин” / Національний банк України – ЛБІ НБУ, 2006. – 188 с., рекомендований Міністерством освіти та науки України. 

Мета і завдання дисертаційної роботи. Дослідження здійснене з метою: встановити взаємозв’язок між еволюцією та функціонуванням грошей і формуванням сучасного типу соціальних взаємин та людської особистості. Виявити чинники, що протидіють деформуючому впливові монетарних механізмів на життєвий світ людини.

Для досягнення поставленої мети необхідно розв’язати такі завдання:

• З’ясувати соціальну природу культурного феномена грошей як медіума соціальних комунікацій.

• Дослідити особливості узагальнення, абстрагування та ідеалізації в процесі історичної еволюції грошей як спеціалізованої мови. 

• Проаналізувати причини та наслідки перетворення метамови грошей у специфічну матрицю культурної реальності.

• Виявити роль грошей у процесі системної колонізації життєвого світу людини (Ю. Габермас) в добу Модерну.

• Розкрити роль культурного феномена грошей у розвиткові та утвердженні раціональності як засади діяльності та мислення цивілізованої людини.

• Окреслити коло методологічних проблем, що вимагають поглиблення взаємодії філософського та економічного знання у виробленні нормативних