Гроші як соціокультурний феномен у вимірах практичної філософії

Найбільш вагомим явищем української філософської думки в осмисленні грошей як соціально-культурного феномена стали праці доктора філософських наук, професора В. Ільїна, зокрема “Философия денег” (у співавторстві з А. Мазаракі), “Философия богатства: человек в мире денег”, а також випущена у співавторстві з В. Д. Базилевичем у 2006 році “Метафізика економіки”. Серед філософів слід відзначити також присвячені цим проблемам роботи С.Синякова, а в галузі економічної теорії – І. Бистрякова. Проте, підкреслюючи значущість цих праць у ґрунтовному та кваліфікованому формулюванні та артикуляції проблеми, ми розглядаємо їх як започаткування нового напряму в соціальній філософії, але, звичайно, ще не вичерпне її розв’язання. Центральне питання, сформульоване в цих дослідженнях – який духовний ресурс соціуму і яким саме чином може протистояти експансії грошей в усі сфери життєвого світу. На ньому зосереджено увагу і в пропонованій дисертаційній роботі. 

Концептуальний підхід до філософського розуміння грошей у дисертації був вироблений на основі інтерпретації їх ролі в становленні раціональності як витвореного в “осьову добу” специфічного способу ставлення людини до світу. Ми спиралися в дослідженні процесу раціоналізації насамперед на ідеї К. Ясперса, Ф. Ніцше, М. Гайдеґґера, М. Вебера, Г. Маркузе, Ю. Габермаса, К.-О. Аппеля, В. Гьосле. Основою для розробки аксіологічних і, зокрема, морально-етичних аспектів функціонування грошей був доробок таких зарубіжних та вітчизняних авторів, як А. Макінтайр, М. Клюева, І. Панкевич, А. Разин, М. Тур, Ф. Марсутдинов, М. Посталюк, Д. Мос, О. Сердюк, М. Каптуренко та інші. Обґрунтовуючи тезу про те, що силою, здатною протистояти соціальній стихії грошей, є громадянське суспільство, ми використовували результати досліджень А. Карася, А. Колодій, М. Михальченка, колективну працю “Громадянське суспільство як здійснення свободи. Центрально-східноєвропейський досвід” та низку інших. Аргументуючи тезу про те, що визначення кола соціальних явищ, яким протистоїть громадянське суспільство, слід доповнити, ввівши в нього, поряд з бюрократичною владою, також монетарні коди суспільної системи, ми спиралися на низку праць, які досліджують ринкові процеси в політичному житті. Ключовими в цьому аспекті були праці Ф. Гаєка, а також роботи В. Бебика, Ф. Ільясова, Є. Г. Морозова та низка інших. Для вироблення та аргументації принципового положення дисертації про те, що гроші як соціокультурний феномен є медіумом соціальних комунікацій, окрім праць Ю. Габермаса, ми спиралися на ідею Т. Парсонса про те, що гроші являють собою варіант спрощеної спеціалізованої мови. З вітчизняного наукового доробку були корисними праці С. Кулицького, Г. Почепцова, Н. Петрука. Здійснюючи семіотичний аналіз феномена грошей, ми використовували праці Д. Ділі, М. Блека, Е. Леденевої, Ю. Лотмана, Р. Павильоніса, Р. Кіся тощо. У центрі нашого дослідження перебувала проблема впливу грошей на людину та її життєвий світ, для чого базовими були праці Г. Маркузе, С. Леша, Е. Фромма, Ф. Фукуями, з українських мислителів слід відзначити роботи Подолинського. Окрему досить складну тему складає аспект дослідження, пов’язаний з онтологічною природою сучасних грошей як віртуальної реальності. У її розкритті були використані праці Е. Смеричевського, І. Бритченка, І. Стрелец, О. Шевчука, Є. Шершньова.

Хоча у вітчизняній філософській думці та дослідженнях філософів пострадянських держав небагато праць присвячено філософському осмисленню власне феномена грошей, проте існує достатньо широкий діапазон філософських досліджень у суміжних сферах. Це, зокрема, роботи Л. Тутова, Б. Братаніч, Т. Сидориної, Д. Силічева, А. Гашенка, В.Мельника, І. Скотного, С. Корнієнка та Т. Корнієнко, А. Мислівченка, Л. Никифорової, Е. Семенюка та інших.

Дослідження морального аспекту соціального функціонування грошей викликало необхідність аналізу таких явищ, як корупція, тіньові та злочинні гроші. Базовими для дослідження були праці таких фахівців у цій сфері, як М. Азаров, Ф. Ярошенко, П. Мельник, В. Жвалюк, А Чередниченко, О. Шеншин, О. Гаврилюк, М. Прісняков, С. Шумська, В. Литвин тощо. 

Окремо слід виділити коло праць провідних українських теоретиків-економістів, присвячених проблемам взаємозв’язку економічних та соціальних вимірів трансформації України. До них належать роботи М. Бєлопольського, В. Ландика, В. Лисицького, В. Пинзеника, В. Ткаченка, В. Ющенка. Було опрацьоване також досить широке коло робіт, присвячених фінансовому забезпеченню соціальних сфер, де споживаються так звані суспільні блага – тобто блага, яких не виробляє ринок через відсутність економічної мотивації. Зокрема це дослідження Ю. Бажала, Л. Василенка, С. Зелінського, В. Бадрака, О. Барановського, О. Веклича, Л. Вострякова, О. Гордея, Д. Деми, Н. Карпишин, С. Льовочкіна, Ю. Салюти, Б. Жукова, М. Зубрицької, Т. Боголюб, С. Пеньонжика, Є. Савельєва та інші. Таким чином, джерельною базою дисертації, окрім філософських праць, постає цілий комплекс досліджень, виконаних “на стикові” філософії з іншими соціальними науками, у першу чергу це, як уже зазначалося, працями з економічної теорії, теорії та історії грошей, а окрім того – політології, соціології, психології тощо.

Дослідження, присвячене соціальному функціонуванню грошей, обов’язково має спиратися на сучасне наукове розуміння сутності грошей, тому дисертант звернулася до класичної та сучасної теорії грошей. Зокрема були використані праці з теорії грошей видатного українського вченого-економіста М. Туган-Барановського, авторитетного дослідника радянського періоду І. Трахтенберга, праці та особисті консультації академіка АНУ А. Чухна, керівника комплексної теми НДР, в рамках якої