Гроші як соціокультурний феномен у вимірах практичної філософії

• Соціальною силою, здатною протистояти інструментальній раціональності монетарних та владних кодів, є організована воля громадянського суспільства, яке обмежує монетарну поведінку моделями соціальної солідарності та субсидарності. Нормативні основи солідарності створює не держава, а цінності, конституйовані культурою. Навпаки, держава, обмежена за умов глобалізації розростанням наднаціональних органів та розширенням повноважень громадянського суспільства, змушена переходити від системних механізмів здійснення влади до ресурсу життєвого світу. Таким ресурсом є національно орієнтована економічна політика, яка знаходить опору в контекстах національної ідентичності, підтримуваних громадянським суспільством.

• Соціальну природу грошей можна визначити як фінансові важелі, які держава, реалізуючи суспільний вибір, використовує для надання економіці соціального спрямування. Соціальний характер грошей визначається не самим фактом їх використання державою, а тим, що, внаслідок реалізації конституційного та постконституційного вибору громадянського суспільства, прийняття рішень про функціонування грошей виведено за рамки ринкових механізмів і підпорядковано гуманітарним пріоритетам суспільного вибору. У роботі проаналізовано моделі фінансової діяльності держави, спрямовані на створення “соціального капіталу” солідарності та субсидарності.

• Потребує уточнення поширена інтерпретація громадянського суспільства, за якою воно є противагою системному впливові державно-адміністративної бюрократії на соціальні процеси. На наш підхід, структуру, якій протистоїть громадянське суспільство, необхідно розглядати як системну єдність двох взаємопов’язаних чинників – державної влади та монетарних механізмів модерного та постмодерного суспільства.

Теоретичне і практичне значення отриманих результатів визначається тим, що проблема соціального функціонування грошей як феномена культури значною мірою залишається у вітчизняній науковій думці своєрідною “нічийною територією” між економічним та соціогуманітарним знанням. Між тим все більш виявним стає той факт, що економічна діяльність, не зорієнтована на гуманітарні параметри, втрачає не лише прагматичну ефективність, але й соціальний смисл, стає джерелом “нового тоталітаризму”, коли тоталітарним стає сам економічний механізм. 

Щоб дати адекватну відповідь на виклики, що постають у зв’язку із соціальним функціонуванням грошей, в роботі проаналізовано їх культурну сутність, історію та перспективи еволюції, механізми впливу на людину та соціум. Це дозволило виявити складність і суперечливість соціального феномена грошей, наголосити на недостатності однобічного розгляду грошових інтенцій та відносин як втілення “нижчих” сторін людської натури. Стверджувати меншовартість тих сторін людського життя, які пов’язані з грошима та грошовими взаєминами, на тлі соціальної дійсності, яку дослідники характеризують як “фінансову цивілізацію” – це теоретично безперспективний і практично непродуктивний підхід. Щоб знайти реальні шляхи подолання інструментальної раціональності, яку утверджують гроші у життєвому світі людини, в роботі запропоновано інтерпретацію грошей як витвору й дуже ефективного інструменту людської діяльності, до використання якого потрібно бути готовими не лише технічно, але й у світоглядно-моральному аспекті. 

Дослідження має також певне теоретичне значення для розробки методологічних аспектів сучасної теорії грошей і – ширше – економічної теорії, у яких все виразніше артикулюються такі виміри економічної та фінансової діяльності, як вплив світоглядних позицій, соціально-політичних платформ, суб’єктивні мотивації поведінки людей, морально-етичні імперативи, ідеали загального блага, справедливості, щастя, гармонізації взаємостосунків економіки і культури (“фінансова аксіологія”, “фінансова антропологія”, “економічна антропологія”, “економічна аксіологія”).

Практичне значення дослідження, передбачене технічним завданням замовника – Національного банку України, полягає у формуванні світоглядної та громадянської позиції фахівців банківської системи, студентів економічних спеціальностей, економічної еліти нашої країни, від якої залежить, для яких соціальних цілей буде використана в Україні величезна сила сучасних грошей. Результати дослідження використовуються у навчальному процесі та при підготовці аспірантів в Університеті банківської справи Нацбанку України, у проведенні семінарів для керівного складу та працівників Національного банку та Пенсійного фонду України, низки комерційних банків, слухачів літньої школи для студентів Вищої професійної школи м. Ярослава (Республіка Польща). Опубліковані результати дослідження можуть також бути корисними фахівцям, громадським діячам, науковцям, викладачам, аспірантам та студентам, що цікавляться взаємодією економічних та соціокультурних процесів.

Особистий внесок здобувача. Розглянуто сутність грошей як соціально-культурного феномена на методологічній основі практичної комунікативної філософії. Досліджено причини й особливості світоглядної антиномії між обраним Україною курсом на розбудову соціально орієнтованої ринкової економіки та домінуванням антиринкових інтенцій у масовій свідомості, пов’язаних із іміджем грошей як соціального зла. Обґрунтовано інтерпретацію громадянського суспільства як противаги інструментальній раціональності монетарних механізмів. Проблема поставлена, комплекс завдань визначений і розв’язаний авторкою самостійно. За темою дослідження видано наукову монографію та 21 статтю у фахових виданнях з філософії.

Апробація результатів дисертації:

Основні положення дисертаційного дослідження, найбільш значущі ідеї та висновки автора були апробовані у вигляді доповідей та виступів на двадцятьох сімох конференціях, теоретичних семінарах, круглих столах міжнародного, національного та регіонального рівня. Серед них зокрема: 

Міжнародна науково-практична конференція “Підприємництво в Україні: проблеми і шляхи розвитку”. Львів – Дрогобич – Трускавець, 23–26 березня 2000 р.; Міжнародна науково-практична конференція “Громадянське суспільство і соціальні перетворення в Україні”. Львів, ЛНУ, 2001; Міжнародна науково-практична конференція “Актуальні проблеми та перспективи вдосконалення підготовки конкурентоздатних фахівців”. Київ, КНЕУ, 2001; V Міжнародна науково-практична конференція Міністерства науки та освіти України та Запорізького національного технічного університету “Науково-дослідна робота студентів: аспект формування особистості майбутнього фахівця”; ХVІ Міжнародні людинознавчі філософські читання “Гуманізм, людина, цінності”. Дрогобицький педагогічний університет ім. І. Франка, Дрогобич, 9–10 жовтня 2004 р.; VI Міжнародний