+3 8(066) 185-39-18
fформи в порах, а також у вигляді затьоків, язиків та кишень у верхній частині ілювіального горизонту, що надходять туди з елювію.
Біологічні новоутворення (тваринного і рослинного походження) можуть мати такі форми: червороїни – хвилясті ходи-канальці черв’яків; копроліти – екскременти дощових черв’яків у вигляді клубочків. Це шматочки землі, що пройшли крізь травний апарат черв’яків; кротовини – ходи риючих тварин (ховрахів, кротів тощо); кореневини – згнилі великі корені рослин.
Скипання ґрунту від соляної кислоти. Під час морфологічного опису ґрунту визначають наявність у ґрунтовому профілі карбонатів, які можна побачити, зробивши пробу на закипання ґрунту з 10%-ним розчином НС1. Скипання буває: сильне, середнє, слабке і відсутність скипання.
Включеннями називаються різні відокремлені тіла, розташовані в масі ґрунту, утворення яких не пов’язане з ґрунтотворним процесом. Це корені та інші частини рослин різного ступеня розкладу; черепашки і кістки тварин, валуни, уламки гірських порід, шматочки цегли, вугілля, скла, заліза тощо. Описуючи грунт необхідно оцінити величину біологічної маси. Цю оцінку проводять відносно до об’єму ґрунтового горизонту за такими градаціями кількості коренів: дуже рідкі –менше 5%; рідкі – 5–25; звичайні – 25–50; густі – більше 50% від об’єму ґрунту.
Завдання 1. Заповнити таблицю 5.2.
Таблиця 5.2
Індексація і характеристика основних генетичних горизонтів
Індекс горизонтуНазва горизонтуОсновна характеристика
Завдання 2. Заповнити таблицю 5.3.
Таблиця 5.3
Типові новоутворення у зональних типах ґрунтів
(на прикладі Східноєвропейської рівнини)
Природні зониТипові новоутворення
Тайга та змішаний ліс
Широколистяний ліс та лісостеп
Степ
Сухий степ на напівпустелі
Посушливі напівпустелі
Завдання 3. Заповнити таблицю 5.4
Таблиця 5.4
Групи розповсюджених новоутворень та їх морфологічні особливості
Групи новоутвореньМорфологічні особливості
Скупчення водорозчинних солей (хлоридів – NaCl, MgCl, KCl; сульфатів (Na2SO4, MgSO4)
Гіпс (CaSO4·2H2SO)
Скупчення карбонатів (CaCO3, MgCO3)
Скупчення оксидів Fe2O3, Al2O3, MnO2, P2O5
Скупчення закисного заліза (FeO)
Скупчення кремнезему (SiO2)
Завдання 4. А) Визначити забарвлення кожного генетичного горизонту зразка ґрунту за мазками у бланку описання зразка ґрунту і пов’язати його з хімічним і мінералогічним складом. Б) Визначити новоутворення та включення у кожному генетичному горизонті
Методика роботи (А)
1. Невелика кількість грунтового матеріалу (половину об’єму 1 ч.л.), яку взято з окремого горизонту, очищується від сторонніх предметів (гілки, корені, уламки каменів тощо), акуратно розтираємо у фарфоровій ступці до однорідної розсипчастої маси та змочується водою до злегка рідинно-текучої консистенції.
2. Вказівним пальцем руки частина цієї маси акуратно наноситься (намазується обертальним рухом пальця) на бланк описання зразка грунту (у графі «Мазок») для отримання рівномірної за густиною забарвлення плями ø 2-2,5 см. Не рекомендується наносити на бланковий лист залишкову кількість грунтового матеріалу, що пов’язано з ризиком осипання його при висиханні. Не рекомендується наносити і малу кількість надмірно рідкого матеріалу, оскільки блідий зразок ускладнює визначення по ньому забарвлення.
3. За висохлим мазком визначається забарвлення маси. Назва забарвлення, яке є сумішшю різних кольорів та відтінків, повинна містити як основний (домінуючий) колір (відтінок), так і додатковий колір (у нього вказується тільки колір, адже відтінок виділити складно) Наприклад, забарвлення коричнево–темно-сіре (основний відтінок – темно-сірий, додатковий – коричневий), сіро-коричневе, коричнево-буре, палево–світло-жовте. Домінуючий колір ставиться на останнє місце.
4. За результатами визначення забарвлення визначають особливості хімічного і мінералогічного складу грунту (опираючись на табл. 5.1).
Методика роботи (Б)
1. З кожного горизонту береться представительська частина ґрунтового матеріалу та висипається на лист паперу.
2. Ґрунтовий матеріал ретельно досліджується на наявність новоутворень. Всі виявленні новоутворення характеризуються з точки зору їх складу (головним чином він визначається за забарвленням), морфології, розмірів і частоті зустрічі (одиничні, рідкі, дуже рідкі, часті, дуже часті, господарюючі).
Правильність візуального (за забарвленням) визначення новоутворень перевіряється додатковими способами: наприклад, карбонатні новоутворення характеризуються не тільки своїм білуватим забарвленням, але й кипінням від 10 %-го розчину HCl, гіпсові утворення мають таке ж забарвлення, але не киплять, проте мають солонувато-гіркуватий присмак.
3. Ґрунтова маса усіх горизонті, яка не містить новоутворення, прокрапляється 10%-вим розчином HCl, для перевірки на вміст карбонатів. Відмічається ступінь скипання (не скипає, слабке, середнє, сильне кипіння). Чим вона сильніша, тим більша концентрація карбонатних солей в ґрунті.
Підсумкові результати по забарвленню кожного генетичного горизонту та наявності новоутворень вписуються у відповідну графу бланку описання ґрунту.
Бланк морфологічного описання ґрунтового профілю
ПІБ студента__________________________________Дата_________
Ґрунтовий горизонт, глибина, смІндекс горизонтуМазокМорфологічні ознаки
Забарвлення та ступінь його однорідності:
Особливості хіміко-мінералогічного складу:
Новоутворення ( у тому числі біогенного походження):
Включення:
Характер скипання від НСl:
Гранулометричний склад:
Складання:
Структура:
Орієнтовний вміст гумусу, %:
Назва ґрунту (з зазначенням типу, складу ґрунтотворної породи):
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 6
ТЕМА: МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ СТРУКТУРИ ҐРУНТУ
Мета роботи: Ознайомитися з типами та видами структури ґрунту, визначити структуру кожного генетичного горизонту зразків ґрунту
Обладнання:Зразки ґрунту, бланк оформлення зразка ґрунту, вологі серветки для рук, пакет для сміття, набір сит, міліметровий папір (розмір 20х20см).
Структура ґрунту
Під структурою ґрунту розуміють сукупність