+3 8(066) 185-39-18
fзабарвлення і різногохарактеру поверхні1. Сланцювата
2. Плитчаста
3. Пластинчата
4. Листувата>50
5−3
3−1
<1
IХ. Лускувата − з порівняно невеликими, інколи зігнутими горизонтальними площинами спайності і часто з гострими ребрами (деяка схожістьз лускою риби)1. Шкаралупувата
2. Груболускувата
3. Дрібнолускувата>3
3−1
<1
Рис. 6.2.Типи ґрунтової структури (за С. О. Захаровим)
I — кубовидна (1 − крупно-грудкувата; 2 − грудкувата; 3 − дрібногрудкувата; 4 − пилувата; 5 − крупногоріхувата; 6 − горіхувата; 7 − дрібногоріхувата; 8 − крупнозерниста; 9 − зерниста; 10 − порошиста; 11 − структурні відокремлення, які нанизані на корені; II − призмовидна (12 − стовбчата; 13 − стовбовидна; 14 − крупнопризматична; 15 − призматична; 16 − дрібнопризматична; 17 −1 тонкопризматична); III − плитовидна (18 − сланцювата; 19 − пластинчата; 20 − листувата; 21 − лускувата; 22 − дрібнолускувата)
Аналітично структурність ґрунту визначається методом розсіювання на ситах. Для цього беруть великі зразки (2,5−5,0 кг) і невеликими порціями обережно розсіюють в наборі сит. Кожну фракцію збирають, зважують і обчислюють вміст (в % до маси взятого ґрунту). Для одержання порівняльних результатів зразки слід аналізувати у повітряно сухому стані. До того ж, сирий ґрунт забиває сито, а ще дуже ускладнює роботу.
Методи вивчення якості структури. Про якість структури висновують за її водостійкістю, механічною міцністю, порозністю. Прямими методами безпосередньо визначається кількість водостійких і неводостійких агрегатів. До цих методів належать: мікроагрегатний аналіз ґрунту (за Качинським, Астаповим), макроагрегатний − методи фракціонування ґрунту на ситах у воді (за Савиновим, Вершиніним та Ревутом, Бекаревичем); колихання сит (в приладі Бакшеєва на гідрокласифікаторі) та розмокання агрегатів у воді, тощо.
Методи визначення водостійкості макроструктури. Метод М.І. Савиноває одним з найпоширеніших у ґрунтовій практиці. Складається з двох частин: фракціонування ґрунту на ситах у повітряно-сухому стані (сухе просіювання); фракціонування на ситах у воді (мокре просіювання). В першому випадку фіксується кількість у ґрунті агрегатів певного розміру, в другому – кількість водостійких агрегатів (якісна оцінка структури).
Фракціонування ґрунту у повітряно-сухому стані(сухе просіювання). Із зразка ґрунту, доведеного в лабораторії до повітряно-сухого стану, беруть середню пробу до 2,5 кг (мінімально допустима наважка 0,5 кг) і просіюють на ситах з отворами 10 мм; 7 мм; 5 мм; 3 мм; 2 мм;1 мм; 0,5 мм; 0,25 мм. Набір сит повинен мати піддонник для збирання фракції <0,25 мм і кришку для запобігання розпорошеного ґрунту при просіюванні. Ґрунт, який аналізується, невеликими порціями кладуть на верхнє, з найбільшими отворами сито і, обережно нахиляючи всі сита, просіюють. Не слід дуже стрясати сита. При роз’єднанні сит кожне ще раз стрясають обережним постукуванням по ребру долонею руки, щоб звільнити з отворів застряглі агрегати. Сухим просіюванням ґрунт розділяється а фракції: >10 мм; 10−7 мм; 7−5 мм; 5−3 мм; 3−2 мм; 2−1 мм; 1−0,5 мм; 0,5−0,25 мм; <0,25 мм.
Кожну фракцію агрегатів збирають окремо, зважують і обчислюють міст у процентах. Вміст фракції <0,25 мм визначають за різницею між взятою для аналізу наважкою ґрунту і сумою фракцій >0,25 мм. За 100% приймається вся взята для аналізу наважка. За одержаними даними складають таблицю та графік. За даними сухого просіювання обчислюють коефіцієнт структурності Кза формулою (5.1):
(5.1)
де А — сума макроагрегатів розміром від 0,25 до 10 мм, %;
В — сума агрегатів <0,25 мм і грудок >10 мм, %.
Чим вище К, тим ґрунт краще оструктурений. Оцінку структурного стану ґрунту за вмістом повітряно сухих агрономічно цінних агрегатів здійснюють за шкалою С.І. Долгова, П.У. Бахтіна (табл. 6.3).
Таблиця 6.3
Оцінка структурного стану ґрунту
Вміст агрегатів 0,25–10 мм,% від маси повітряно-сухого ґрунтуСтруктурний стан
>80
80–60
60–40
40–20
<20Відмінний
Добрий
Задовільний
Незадовільний
Поганий
Дані, одержані під час фракціонування ґрунту у повітряно-сухому стані, оформляють у вигляді таблиці. Зразок запису результатів аналізу структури за методом Савинова наведено у табл. 6.4
Таблиця 6.4
Результати аналізу структури за методом Савинова
№
Роз-різуҐрунтГоризонт,
глибина,
смВміст фракцій відповідного розміру (мм), %
>1010-77-55-33-22-11-0,50,5-0,25<0,25
1Чорнозем
звичайнийНр
18—2661,0 6,96,36,95,04,03,53,54,2
Завдання 1. Розділення середнього зразка ґрунту у сухому стані на фракції макроагрегатів
Методика роботи
1. Середній зразок ґрунту висипають на верхнє сито з діаметром отворів 10,00 мм і просівають через набір сит обережними обертовими горизонтальними рухами по 10 разів в обох напрямках. Слід уникати вертикальних струшувань. Важливо пам'ятати, що завдання аналізування – сепарувати, розділити природні окремості, а не утворити їх штучно.
2. По черзі відділяють кожне сито, починаючи зверху, ще раз струшуючи обережним постукуванням долонею по ребру сита до звільнення застряглих в отворах агрегатів.
3. Кожну фракцію макроагрегатів (агрегатів, що залишилися на ситах) окремо зважують на лабораторних вагах з точністю до 0,1 г і розраховують її вміст у відсотках відносно маси
4. Результати зважувань і розрахунків записують у журнал, форму якого наведено у табл. 6.5.
Таблиця 6.5
Форма запису результатів розділення зразка ґрунту
№ зразкаДіаметр макроагрегатів, ммМаса, гВміст,