Історія туризму

Близько 6,6 млн. населення України здійснили різноманітні подорожі своєю країною. Близько 16 млн. відвідувачів зареєстровано музеями України та понад 1,6 млн. екскурсантів — турагентствами.

За 2000 р. туристичні підприємства, готелі та санаторно-курортні заклади України загальною кількістю 5744 одиниці реалізували власні послуги на суму 2,28 млрд. грн., що становило 1,32 % ВВП України, та 3,3 % за статтею «Виробництво послуг». Приріст сукупного обсягу реалізації, порівняно з попереднім роком, становив 17,1 %.

У структурі платіжного балансу України 2000 р., за підрахунками НБУ, частка експорту послуг за статтею «Подорожі» становила 10 %, імпорту — 15 %.

Визначними подіями 2000 р., що мали або матимуть у майбутньому вплив на туристичну галузь в Україні, були:

прийняття змін до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»; 

парламентські слухання «Про стан і перспективи розвитку туризму в Україні»;

візит до Києва генерального секретаря ВТО Франческо Франжіаллі;

регіональний семінар ВТО «Вплив Інтернету та електронної торгівлі на індустрію подорожей і туризму»; 

активна діяльність громадських туристичних організацій України, створення Всеукраїнського союзу працівників асоціацій, підприємств та організацій туристичної сфери (УкрСоюзТур);

участь України в олімпійських іграх у Сіднеї; V проведення VII Міжнародного туристичного салону «Україна 2000».

Основні статистичні показники розвитку туристичної галузі України за 2000 р. свідчать про те, що на межі XX і XXI ст. припинився спад туристичної активності, який характеризував 1998 та 1999 роки. Загальний обсяг туристичних потоків перевищив рівень 1999 р. на 9 % і повернувся до рівня 1995 р., однак при цьому структура потоків за напрямами зазнала змін. Якщо в 1995 р. переважали внутрішні туристичні потоки (45%), то в 2000 р. перевага була на боці виїзного туризму (44 %). Лише частка в'їзного потоку за 5 років майже не змінилась: у 1995 р. в'їзний туризм становив 19 %, а в 2000 р. — 22%.

Найбільше зростання в 2000 р. спостерігалось у виїзному туризмі: порівняно з 1999 р. — на 17 %, а з 1995 р. — на 26 %.

В'їзний туризм зріс порівняно з 1999 р., на 4 %, а порівняно з 1995 р., — на 19 %.

За даними Держкордонслужби та Держтурадміністрації, обсяги організованого в’їзного туризму впали у 2001 р., але з 2002 р. стрімко зростали:

 

Динаміка організованого в'їзного туризму в Україні

Рік2000200120022005

Кількість іноземних туристів, тис. чол.729,7574,3722.91012.3

 

Економічне зростання, покращення рівня життя збільшували в цей період і обсяги виїзного туризму. Туреччина, Єгипет, Болгарія, Польща, Словаччина, Західна Європа, Кіпр і деякі інші країни та регіони були на початку XXI ст. звичними, поширеними об'єктами виїзного туризму. За станом на 1 січня 2004 р. частка виїзного туризму складала 12% (344,3 тис. чол.) у структурі туристичної галузі в Україні (за даними Держтурадміністрації).

1 січня 2004 р. набув чинності новий Закон України «Яро туризм». У ньому, зокрема, були більш чітко сформульовані вимоги до суб'єктів підприємницької діяльності у сфері туризму. Відповідно до цього Закону, відбулася перереєстрація суб'єктів туристичної діяльності. Станом на середину червня 2004 р. нові ліцензії отримали 896 туроператорів та 1,2 тис. турагентів. Напередодні процесу перереєстрації в Україні існувало близько 5,5 тис. суб'єктів туристичної діяльності; отже, відбулося значне зниження кількості підприємств у галузі. Чи покращиться внаслідок цього процесу якість туристичних послуг в Україні — покаже час.

В цілому, до 2004 р. українські законодавчі та виконавчі органи встигли створити велику законодавчу базу для розвитку українського туризму; прийнято багато програм підтримки туризму на державному та регіональному рівні. Однак, фінансування цих програм було недостатнім, а в деяких випадках його не було зовсім.

Наприклад, не фінансувалася в 2002-2003 рр. програма розвитку автотуризму в Криму. Не виділялися державою в 1990-і рр. потрібні кошти на укріплення кримських берегів.

Лише після того, як море знищило 40 км пляжів, влада АР Крим виділила з бюджету близько 57 млн. грн. на невідкладні заходи з укріплення узбережжя, але ця сума складала лише половину від необхідної.

У державному бюджеті на 2004 р. було передбачено лише 3 млн. дол. на створення за межами України її іміджу як привабливого туристичного об'єкта. Багато це чи мало? Порівняємо: Туреччина на 2004 р. запланувала витратити з такою ж метою 65 млн. дол., Австрія — 120 млн. євро.

У фінансуванні на регіональному рівні спостерігалася таж проблема. В бюджеті АР Крим у 2002 р. було виділено на рекламні заходи та підготовку до відпочивального сезону 2,5 млн. грн., у 2003 р. — лише 1,3 млн. грн. Водночас у бюджеті Краснодарського краю Російської Федерації на рекламні цілі було виділено 1,2 млн. доларів, тобто приблизно вп'ятеро більше.

«Спадковою хворобою» (успадкованою від колишнього СРСР) українського внутрішнього туризму залишався низьку рівень готельних послуг, гостра нестача закладів з розміщення туристів, і насамперед — закладів високого рівня комфорту. У 2004 р. в Україні нараховувалося близько 1,2 тис. готелів, і лише 10 % з них повністю відповідали міжнародну нормам. В Києві попит на готельні послуги високого