Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Комунікаційні технології

Предмет: 
Тип роботи: 
Курс лекцій
К-сть сторінок: 
225
Мова: 
Українська
Оцінка: 

т.  п.  Так  «сакральна» реальність з онтологічного статусу переходить в моє власне переживання, стає  реальністю повсякденності.

Інший напрямок аналізу медіаритуалів виходить із  того, що мас-медіа самі  є генераторами специфічних ритуалів епохи постмодерну. Здатність мас-медіа створювати нові  соціальнополітичні ритуали реалізується,  по-перше, через   ритуалізацію  повсякденного життя малих соціальних груп  і, по-друге, через   створення масових колективних ритуалів для  більших суспільств. Що  виявляється, наприклад, в  умовах соціальної  мобілізації. Аналізуючи програму «Шустер LIVE»  на ТРК
«Україна», М. Караменов розкриває ритуальний характер поведінки політичних «героїв» передачі, коли вони  на  шоу  поливають одне одного  брудом, а у перервах дружньо спілкуються.  Автор  характеризує це  поведінкове кліше як характерне для  шаманів і шаманської практики.
А.  Тарабанов пропонує проводити антропологічний аналіз мас-медіа за  такими напрямками:
1.Аналіз ритуальних маніфестацій, що є носіями і трансформаціями деякої символічної сили.
 
2.Аналіз  ритуалу,  що   функціонує як  політичний і соціальний агент і  виступає як  конституюючий фактор, що продукує специфічні обряди і правила.
В цьому аспекті відбувається запуск механізмів ритуалізації поведінки через  мас-медіа наступним чином: вони  формують нову послідовність і конфігурацію компонентів суспільнополітичних церемоній; вони  приховують саму  структуру ритуалізації,  виводячи на  перший  план  емоційний  зміст; мас-медіа розповсюджують своєрідну мову  свята —  гедонізм (інфотеймент, політеймент, едбютеймент).
Культура повсякденності виступає як  об’єкт дослідження в зв’язку із  конструюванням образів і смаків засобами масової інформації. Цілком зрозуміло, що реальна повсякденність і та,  яку ми  спостерігаємо у ЗМІ,  мають багато спільного. Ми переносимо віртуальний  світ  у  світ  повсякденності і  навпаки, повсякденність впізнає себе  в  передачах про  моду, їжу, сад  і город, дизайн інтер’єру, особисте життя  простих людей і «зірок». Тому  важливо розуміти, наскільки медіатизований дискурс відповідає нашим реальним потребам, або  хоча  частково відбиває дійсність.  З  іншого боку, проблема полягає в тому, що масове  суспільство запрограмоване на переживання і споживання ілюзій, тому  драматизована повсякденність ЗМІ створює ілюзію повноцінного життя,  яка  часто  задовольняє аудиторію. Недарма виникає проблема домашнього способу життя,  коли телевізор і  інтернет цілком заміщує живе спілкування,  якого людина майже не  потребує. Значна частина соціального запасу знання представляє собою  рецепти рішення  повсякденних проблем. Як  правило люди  мало  зацікавлені в тому, щоб  виходити за  рамки цього  практично необхідного знання. Але  масова комунікація  постійно розширює списки таких рецептів, формуючи відповідні потреби у знанні, наприклад, таємниць медицини: серіал «Доктор Хаус».
створення «великого стилю»
Запозичення прийомів інформаційної розваги в інформаційно-політичних програмах призводить до створення нового
«великого стилю» віщання.
«Великий стиль» передбачає:
— фрагментацію матеріалу;
— змішання важливого і незначущого;
— високий темп  мовлення ведучого;
— швидка зміна картинки;
 
— драматизм контрастів у сюжетах;
— дистанціювання від  того,  що  відбувається.
В. Звєрєва називає цю техніку імітацією політичного віщання: «Цей прийом дозволяє зробити вигляд, що  позиція аналітики зайнята, що в ефірі  присутнє різноманіття політичних поглядів. Імітація не скасовує політичного висловлення: на нього  працює й неясність, і порожнеча. Це відповідь телебачення на  негласне замовлення влади на  «позитив», на аналогічний запит глядацької аудиторії, чиї смаки формувалися самим телебаченням. Так, інформаційно-політичні передачі вбудовуються в контекст «Фабрики зірок».
Методи  і технологія конструювання повсякдення постійно вдосконалюються, адже це надає все більших можливостей залучення широких мас  до споживання медіа-продуктів. В.  Різун  пише: «Слід  боятися не впливу і не його  технологій здійснення, а цілей і змісту впливу». Отже, нічого  страшного немає в тому, що  ми  спостерігаємо за  тим  як по телевізору готують їжу   або  роблять ремонт у  квартирі,  політики виступають в ток-шоу, а ВВС показує документальні фільми. Але  з іншого боку необхідно розуміти небезпеку постійного перегляду як політичних ток-шоу, так  і звичайних розважальних передач. Критикуючи споживачів такої інформації, О. Вергеліс пише:
«Цей астенічний телевізійний синдром уже  остаточно довів деяких «до ручки». У чотири рази  їм підвищують транспортні тарифи: реагують як сонні  мухи (а нам  байдуже) — і вбивають одне  одного  в чергах по жетони. Щомиті їм  підвищують ціни на все,  на що  не встигли ще  підвищити в продовольчих відділах: лупають очима — дивляться «Шустер LIVE».
Закривають підприємства, тисячами («за  свій  рахунок») виставляють на вулиці, а колись зароблені на чужих мозолях бариші мільярдами пакують в офшорах: скніють, куксяться, пхикають — вмикають «Свободу» і думають, що вона  вже  настала» [4,  116]. Автор  вбачає в  цих  передачах маніпуляцію, оскільки ігрове ставлення до реальності, «мильна журналістика»  є також технологіями керування масовою свідомістю.
Сьогодні в умовах тотальної включеності в медіатизоване повсякдення неможливо протистояти глибинним соціо-психологічним технологіям на  буттєвому рівні.  Нас  все  більше захоплює перфоманс і  ритуали медіа, а  медіатизована культура  повсякденності змінює нашу ідентичність, стиль життя і культуру загалом. Критикуючи в цілому теоретиків постмо-
 
дернізму, Ф.Уебстер пише: «Тим  не  менш треба  погодитися, що в суспільстві дійсно отримали розповсюдження гедоністичні настрої, егоцентризм (хоча  правильніше було  б сказати не «его», а «децентризм», несфокусованість) і скептичне ставлення до  будь-яких проголошених істин, висміювання, а то і ворожість до «експертів», захоплення різними модними новинками, незвичайними відчуттями, схильність до іронії, стилізації і поверховості».
Людина живе між двома  світами — реальністю мінливого повсякдення і комунікативно-інформаційними технологіями впливу на 
Фото Капча